Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 серпня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Допомога армії: шкарпетки від дітей, бусолі від генералів та хрестики зі смітників

Тиждень.ua завітав до штабу волонтерів, які допомогають нашим військовим.
Допомога армії: шкарпетки від дітей, бусолі від генералів та хрестики зі смітників

Когось з них двох – молодого журналіста Олександра Рудоманова або студентку-художницю Тамару Шевчук – майже постійно можна знайти тут, у забитій коробками, банками та пакетами кімнаті на Кіото, 11а. Це штаб збору допомоги армії. На дверях всередині– перелік «підшефних» студентів, тобто тих, кому у першу чергу передаються зібрані речі. На полицях навкруги – і консерви, і камуфляж, і ікони, і освячені прапори, які Тома Шевчук шиє власноруч. Поруч – стовпчики паперових іконок від Київського Патріархату.

«Військові дуже просять хрестики, - зітхає Тома. – Коли Майдан розбирали, хрестики викидали на смітник... Люди поприносили ті хрестики нам, ми порозплутували їх і передали на фронт».

«Щось нам приносять, щось купуємо – наприклад, ліхтарі. Їх нам віддають за собівартістю. Ось такий коштує 140 гривень», - показує Сашко.

Допомогають як пересічні люди, так і представники компаній. «Батарейки передали постачальники батарейок, ленту ізоляційну теж якась фірма надала. Виробники овочевих консервів дуже допомогли – ось кукурудза консервована, і відправили такої вже чимало», - показує хлопець. Зауважує, що часто охочі допомогти цікавлять: чи це державна ініціатива? «Ні, не державна? Добре, тоді щось привеземо!».

«Дуже допомогають вірмени, - згадує Тамара. – Раз на тиждень вони збирають їжу на ринку «Дніпро» та привозять сюди. А ще є вірмени, які мають кафешку у Києві. Вони привозять дуже дрібно змелену кав. Фасуюють її у пачки грамів по двісті та прикрашають кожну наліпками накшталт «Борітеся – поборете, вам Бог помагає».

Трапилась мила історія і з представниками іншої діаспори – чеченської. Коли волонтери мали передати «медички» морським пехотинцям, Тамара Шевчук пішла на ринок за сумками під них. «Подивилась сумки у наших, спитала скільки коштує найскромніша. 95, кажуть. А гуртом? Гуртом 90. Спитала про ціну в азербайджанців – там 60, гурт – 50. Але стільки грошей не було. «Це для армії, під медички...» - кажу. «Пішли зі мною», - відповів продавець».

Читайте також:  Збройні сили України: спроба відповісти на багато «чому?»

Він підвів дівчину до іншої лавки з сумками, покликав якогось чоловіка й пояснив йому ситуацію. «Я чеченець. Я вам віддам по 27 гривень – собівартість. І пластирі у подарунок», - одразу сказав новий знайомий. Як почали дивитися сумки – з’ясувалося, що залишилися лише червонного кольору. «Не бери ці, - відрізав чеченець. – Це мішені. Бери ось ці – вони дорожчі, але все одно віддам по 27».

Загалом люди, звісно, різні – від хлопчика років дванадцяти, який приніс шкарпетки, до пенсіонерів. «Якось генерал прийшов і приніс артилерійську бусоль і генератор. Ось каструлю принесли з нержавійки, до того ж самопальну...», - наперебій розповідають волонтери.

Найнеочікуванішим «подарунком» армії від киян на сьогоднішній момент виявилися презервативи. «Забігають п’ять хлопців, регочуть, віддають, так само регочуть – і вибігають», - сміється Сашко.

Читайте також:  Ініціатива з тилу

У переліку не дуже бажаних відправлень, зізнаються волонтери – домашні закрутки. «Відправляти важко, б’ється...», - розводить руками Тома. А ще трохи зайвою виявилась кілька в томаті. Ці консерви – найдешевші, однак часто майже не їстівні.

Що потрібно? Майже все. «З актуального - скоро холодно буде, тому необхідна термобілизна, чохли на спальники, самі спальники. Потрібні хороші каремати...», - перелічує дівчина.

Що війна не закінчиться разом з теплими літніми днями Тома впевнена. Хоча б тому, що так сказав генерал – той, що привіз бусоль. Про його похмурі прогнози вона розповідає з усмішкою – як завжди. Як про все.

Трохи інші емоції – на її сторінці у соцмережі. «...Я навіть на похорони не можу ходити. Провести в останній путь любих, дорогих... бо боюсь зірватися, і через цей зрив бригада може не отримати - елементарної житєвонеобхідної передачі, - пише дівчина, якій немає ще й двадцяти. – Не можу відказувати іншим бригадам котрі звертаються, але потягнути їх я не в силах. А найгірше, що я мушу посміхатися, коли хочеться плакати... бо так треба».

Склад для збору допомоги на Кіото, 11а, відкритий у будні з 10:00 до 17:00.

Картка для збору коштів: 5168 7420 1009 2421 (Тука Георгій)


 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено