Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 серпня, 2014   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Пубертатне заперечення

Російська преса намагається впевнити своє суспільство, що західні санкції нічим не загрожують Росії
Матеріал друкованого видання
№ 32 (352)
від 7 серпня, 2014
Пубертатне заперечення

Після введення третього рівня санкцій щодо економіки Росії з боку ЄС та США російські медіа змушені були хоч якось це пояснити своїй аудиторії. Переважна частина випустила публікації, які більш за все нагадують реакцію озлобленого підлітка, якого спіймали за тим, що він мучить сусідського кота, – агресія у відповідь, повне заперечення своєї провини в купі з недалекими спробами брутального гумору на рівні 8 класу. Поодинокі адекватні голоси, які намагаються повернути хоч трохи конструктиву в дискусію, губляться в хорі пропагандистського скавчання з боку прокремлівських ЗМІ.

ДЯКУЄМО ЗА САНКЦІЇ

Загальна тональність безпосередньо провладних ЗМІ в Росії проста – санкції тільки зроблять Росію сильнішими, згуртують народ навколо «лідера» та дозволять і далі успішно йти по шляху побудови «Русского міра». Плюс майже у всіх публікаціях намагаються запевнити, що насправді жодної єдності у цьому питанні в Західного світу, надто ж у Європи, немає. Тому й боятися нема чого, мовляв, усе одно газ будуть купляти, а гроші можна і в Китаю чи інших країн БРІКС позичати.

«Дякуємо за санкції», – найбільш точно висловив ура-патріотичні настрої у розмові з «Российской газетой» економіст Російської академії наук Яков Міркін. На його думку, санкції не торкнулися безпосередньо па­лив­но-енергетичного сектора, а це значить, що, як і раніше, у Росію будуть іти долари. Міркін також підкреслює, що обмеження ЄС можна перетворити на успіх, якщо взяти на себе працю модернізації фінансового сектора і всієї російської економіки.

негативний ефект для російської економіки буде, швидше за все, дуже відчутний. Але не через санкції, а через те, що під їх загрозою російська влада вже почала «хаотично реагувати на  загрози,
що виникають

Так само «на офіційному рівні в оборонному комплексі черговий виток санкцій в Росії був зустрінутий уже традиційною бравадою», зауважують «Ведомости». У Рособоронпромі санкції назвали «скоріше незручністю, ніж суттєвою перешкодою в операційній діяльності та виконанні діючих контрактів», хоча і визнали, що ще аналізують «усі аспекти». Президент Об’єднаної суднобудівної компанії (ОСК) Олексій Рахманов пояснив, що, «за попередніми оцінками, прямий негативний ефект мініма­льний – частка безпосередньо американських постачальників ОСК близьке до нуля».
Російські чиновники також не втомлюються в усіх засобах масової інформації запевнювати, що наслідки від санкцій будуть мізерні. Колишній перший заступник голови Банку Росії, колишній член наглядової ради ВТБ, а нині член наглядової ради «Сбербанку» Геннадій Мєлікьян прокоментував агенції РБК інформацію про введення нових санкцій так: «Звичайно, введення санкцій не так критично. Ми витримаємо, і в банків достатньо буде сил, щоб це подолати». Щоправда, потім додає: «Але труднощі насправді будуть серйозні, причому не тільки для цих банків, але й для всієї банківської системи країни. Адже наші банки отримують гроші не тільки всередині країни, а й з-за кордону».

Читайте також: Ні кроку назад. Німеччина як локомотив санкцій проти РФ

Помічник президента Андрєй Бєлоусов заявив газеті «Ведомости», що «санкції в сьогоднішньому форматі макроекономічного ефекту мати не будуть, це проблема для окремих компаній». Йому вторить керівник Мінекономрозвитку Алєксєй Улюкаєв: «Ефект від санкцій зараз оцінити дуже складно, хоча секторальні обмежені санкції США з фондування, безумовно, макроекономічного значення не мають».

Похваляється безсмертям і банківська сфера. Прес-служби банків ВТБ та «Россельхозбанк», що потрапили під санкції, за­явили, що на роботу їхні фінустанов це не вплине. Останній переважно фінансувався коштом держави, а «у ВТБ з ліквідністю все нормально, тим більше що держава банк у біді не залишить», уважає голова консультаційної ради акціонерів ВТБ Валєрій Пєтров. Центробанк одразу у відповідь заявив, що підтримає постраждалих від санкцій і готовий надати ліквідність через діючі інструменти. «Обмеження на боргове і акціонерне фінансування для банків з боку США і ЄС не є критичними», – підсумовує керівник управління ринкових досліджень «ІФД Капиталъ» Константін Ґуляєв.

 «Президент і уряд єдині в думці, що головною відповіддю на санкції має стати покращення умов для бізнесу всередині країни, щоб вигода від співпраці з РФ переважила для інвесторів будь-які санкції», – пишуть «Ведомости». Хоча дії уряду Росії є прямо протилежними. Так, Мінфін уже оголосив про можливість уведення вже з 2015 року податку з продажів, що буде діяти одночасно з податком на додану вартість (ПДВ).  Експерти вказують, що такий податок уводився в Росії двічі – напередодні розвалу СРСР та кризи 1998 року. На додачу Центробанк несподівано для багатьох учасників ринку підвищив ключову процентну ставку з 7,5% до 8%, що буде провокувати різкий стрибок інфляції на додачу до впливу від санкцій.
 
ГОЛОС РОЗУМУ

Екс-міністр фінансів РФ Алєксєй Кудрін заявив в інтерв’ю «Московскому комсомольцу», що кожен росіянин викладе за розвиток «російської ідеї» до 20% з власної кишені, маючи на увазі ціну, яку Росія заплатить за нинішні геополітичні авантюри Кремля.  

Його слова підтримав заступник голови Міністерства економічного розвитку Андрєй Клєпач, який заявив, що Росію чекає зупинка економічного зростання і навіть економічний спад.
Проректор Вищої школи економіки Константін Сонін в інтерв’ю порталу Слон.ру закликає схаменутися й усвідомити загрози для країни, перш ніж гнатися за ефемерними російськими казками, проявляючи принциповість на Донбасі. «Мені здається, що уряду було б здорово зосередитися на тому, як зробити так, щоб санкцій не було. Мені дуже не хочеться бути в Північній Кореї, менше не хочеться, але все ж не хочеться назад в Радянський Союз. Але це правда, що та загроза стала більш реальною. Немає нічого катастрофічно поганого, щоб стати поступово все більш ізольованими. Але в цьому немає хорошого взагалі нічого. Тобто йдеться про річ, яка точно негативна. А потім ми себе виявляємо в 1985 році або у 1987-му».

Читайте також: Санкції сповільненої дії

«Тиск від санкцій посилюється, і це може підірвати співробітництво російських банків із західними компаніями, що негативно позначиться на бізнесі в довгостроковій перспективі», – вважає аналітик Альфа-Банку Марина Карапетян. Узагалі, європейських санкцій Росія боїться набагато більше, ніж американських, і це абсолютно правильно, враховуючи удільну вагу ЄС та США в зовнішньоекономічному балансі РФ. За словами Олексія Рахманова, заходи Євросоюзу викликають «значно більше побоювань», ніж американські санкції, адже якщо в перелік забороненої до постачання в Росію продукції «потрапить морська техніка, це може створити суттєві складнощі для реалізації шельфових проектів». При цьому в разі прямої заборони ЄС і США закуповувати необхідне обладнання за кордоном російські нафтовики також не зможуть.

За даними джерел газети «Комерсантъ», зараз частка імпортних комплектуючих, насамперед із країн ЄС, при будівництві шельфових платформ може досягати 70–80%, і це ключові вузли – бурове та насосне обладнання, системи управління і т. д. «Якщо їх поставки і трансфер технологій будуть обмежені, це ставить під загрозу практично всі великі шельфові проекти», – відзначає один зі співрозмовників видання.

Читайте також: Дотиснути разом. Як Україна повинна долучитись до санкцій

«Ведомости» також відзначають, що негативний ефект для російської економіки буде, швидше за все, дуже відчутний. Але не через санкції, а через те, що під їх загрозою російська влада вже почала «хаотично реагувати на загрози, що виникають».

Можна підсумувати, що Росія ще й близько не прокинулася від наркотично-пропагандистського сну, з якого її зможе вивести лише справжня економічна криза, що цілком реально здатна невдовзі охопити російську економіку.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено