Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
31 липня, 2014   ▪   Наталя Петринська   ▪   Версія для друку

Перекувати орала на мечі

Центральна Україна мілітаризується, прощається із загиблими земляками й долучається до волонтерських ініціатив
Матеріал друкованого видання
№ 30 (350)
від 24 липня, 2014
Перекувати орала на мечі

Майдан у Смілі починався з однієї людини. Щодня самотній протестувальник виходив на площу з державним прапором і табличкою «Майдан, я з тобою! Я – Сміла». Відчайдушний індивідуа­льний протест у 70-тисячному місті на Черкащині вразив багатьох, на підтримку чоловіка навіть виходили українці в Парижі.

Через майже вісім місяців похорон Євгена Войцехівського зібрав на головній площі понад 3 тис. людей. Командир підрозділу «Холодний Яр», доброволе­ць батальйону «Айдар» загинув на Луганщині під час обстрілу комендатури міста Щастя. Свого часу Євген служив у десантній частині Болграда, воював у Югославії. «Таких, як він, у Смілі було чимало, однак більшість хлопців із бойовою вдачею не дожили до нинішніх подій. Хтось помер у бійці, хтось – від кулі, працюючи в охоронних структурах. Тепер вони могли б показати себе у вій­ні, але, на жаль, не судилося», – каже місцева жителька Марина.

Черкащина зараз ніби повертає втрачену пам’ять про Козаччину і Холодний Яр

Євгена проводжали як героя. Багато національної символіки, прапорів. Синьо-жовті кольори нині – найпопулярніша гама в місті, ними пофарбували лавочки й мости, що роками стояли як застиглий символ радянської сірості й безбарвності. Що ж змусило типове совєтизоване місто Центральної України змінитися? Від початку Майдану, коли одиночний пікетник наражався на погрози побиття, відбулося чимало подій, які суттєво вплинули на настрої Сміли й загалом Черкащини. Пасивність почала вивітрюватися вже в розпал Революції гідності. Приміром, у розповідях кримських тітушків про злих «бандерівців», які завадили їм доїхати до Києва у найзапекліші дні протистоянь, фігурували не жителі Західної України, а селяни Черкащини. Тоді напозір миролюбні аграрії виставили на їхньому шляху борони й імпровізовані блокпости, не пустивши до Києва щонайменше з десяток автобусів. Коли ж почалися сепаратистські заворушення, було очевидно, що поява бодай однієї людини з «колорадською» символікою в центрі Черкас абсолютно нереальна.

Читайте також: А може, не було війни…

Не лише Черкащина, а й Цент­­ральна Україна загалом зараз ніби повертає втрачену пам’ять. Козаччина, Холодний Яр нині надзвичайно актуальні для місцевих жителів. У донедавна аморфному регіоні зі стереотипізованим нальотом «гречкосійства» шириться хвиля українського патріотизму, щедро замішаного на історії місцевого збройного спротиву. Сплеск пат­ріотизму, найпомітніший у Дніпропетровську, який донедавна вважався зросійщеним містом, охопив і Кіровоградщину, й Полтавщину, й Черкащину, й Вінниччину.

Усе це впливає і на ставлення до війни на Сході. В центральних областях з’явилися місцеві активісти, які збирають допомогу для учасників АТО, добровольці територіальних батальйонів. До бата­­ль­­йону «Кіровоград» ввійшли 150 бійців переважно від 18 до 30 років. Протягом двох місяців хлопці проходили вишкіл, і тепер дислокуються на Сході. 18 липня після місяця посиленого тренування в зону АТО вирушив батальйон «Полтава». На передовій нині й батальйон «Вінниця». Батальйон «Черка­си», як повідомляє місце­­ва ОДА, зараз посилює оборону та охорону державного рубежу.
На жаль, жителі Центральної України рахують людські втрати. Найбільше їх на Дніпропетровщині – мінімум 40 чоловіків. Від початку війни на Сході загинуло дев’ять військових із Полтавщи­­ни, понад 10 – з Вінничини. Кіровоград теж хоронить жертв терористів: 15 липня під Ізвариним Луганської області загинули вісім військових кіровоградського 3-го окремого полку спецпризначення. У селищі Оршанець на Черкащині нещодавно прощали­­ся з полковником Ігорем Момотом (посмертно нагороджений званням генерал-майора), який загинув під час обстрілу з «Граду» колони прикордонників (загалом область втратила більш як 10 чоловіків).

Читайте також: Звідки ведуть шляхи?

Окрім фізичної участі у війні на Донбасі, жителі Центральної України долучаються до гуманітарних ініціатив. Купують спорядження військовим, здають кров для поранених, везуть продукти для звільнених українською армі­­єю міст. Місцеві волонтери жар­­тують, що «гуманітарка» – найулюбленіший вид допомоги аграрного регіону, адже харчових продуктів тут не бракує. Своєрідний рекорд установили полтавці, які надіслали в зону АТО понад 60 т продуктів. Щоправда, на відміну від Києва, у маленьких містах Центральної України є суттєві проблеми з координацією. Через меншу популярність соцмереж про більшість громадських інціатив люди дізнаються в магазинах і на базарах, а основним джерелом інформації є ТБ. За даними місцевих активістів, найактивніше люди долучаються до акцій, по­в’я­заних із забезпеченням внутрішніх переселенців.

Звісно, не все ідеально, тут є незначний відсоток населення, здебільшого у промислових районах, який ностальгує за совком і симпатизує Росії, але далі кухонних розмов його настрої не поширюються. Є і традиційна недовіра до влади, яка часто виливається в нарікання щодо перебігу війни та риторичне запитання: «За що вмирають наші хлопці?» Але, попри все, Центральна Україна поволі пристосовується до нових реалій. Аграрний регіон вкотре перековує орала на мечі, позбувається пасивності й формує своє оновлене обличчя. І це вже не самотнє обличчя протестувальника біля пам’ятника Лєніну на центральній площі Сміли. До речі, вождя там уже немає. Як і в більшості міст і містечок Центру.

 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.