Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 липня, 2014   ▪   Денис Казанський   ▪   Харків   ▪   Версія для друку

“Потяг смерті” у Харкові

Поїзд з Тореза - маленького шахтарського міста, біля якого впав літак, їхав до Харкова більше 12 годин, не зважаючи на невелику відстань всього в 400 кілометрів. У Харкові журналісти назвали його «поїздом смерті».
“Потяг смерті” у Харкові


Центр уваги світової громадськості, який так довго був прикутий до двох областей у східній Україні, тепер перемістився в інше велике місто цього регіону, у Харків. Туди у вівторок 21 липня були привезені останки загиблих пасажирів «Боїнга 777» Малазійських авіаліній. З Харкова тіла відправляються до Нідерландів. Там буде проведена фінальна експертиза та ідентифікація.

Не дивлячись на те, що Харків - друге за розміром місто України і перша столиця української держави, цей важливий промисловий і науковий центр не часто буває в центрі уваги. Парадоксально, але Харків завжди був периферією українського політичного життя. Боротьбу за звання політичної столиці України завжди вели між собою Дніпропетровськ та Донецьк. Всі головні події сходу України, як і всі останні роки, відбувалися південніше Сіверського Дінця. Харків залишався в тіні Донбасу, але зараз на кілька днів Харків несподівано став центром уваги усього світу. В той день, коли стало ясно, що саме Харків прийматиме тіла загиблих пасажирів літака, туди прибули журналісти всіх провідних світових медіа.

Дивіться також: Передовиці світових видань про збититй над Торезом літак

Поїзд з Тореза - маленького шахтарського міста, біля якого впав літак, їхав до Харкова більше 12 годин, не зважаючи на невелику відстань всього в 400 кілометрів. У Харкові журналісти назвали його «поїздом смерті». 200 мертвих тіл та 86 фрагментів були доставлені на закриту територію танкового заводу імені Малишева, куди не пустили нікого з журналістів. Військовий завод вважається секретним об'єктом ще з часів СРСР, і територія його ретельно охороняється. Хоч скільки товклися біля воріт іноземці з фототехнікою, проникнути всередину і зафільмувати потг так і не вдалося.

Спілкування з пресою проходило у кризовому медіа-центрі, розміщеному в готелі «Харків Палас». Туди періодично приходили члени експертної групи, щоб доповісти про результати роботи.

Експерт з Голландії Jan Tuinder розповів журналістам, що експерти поки не можуть сказати точно, скільки тіл прибуло в поїзді. Але з його слів було ясно, що знайдені ще не всі загиблі:

- Ми впевнені, що в 2 вагонах точно знаходиться 200 тіл, це те, що ідентифікована. Але приналежність інших останків ще не встановлена. У Голландії ми будемо над цим працювати, - зазначив він.

По всій видимості, тіла кількох десятків жертв катастрофи так і не вдалося знайти до цього часу. І це не дивно. Адже уламки літака впали на відстані декількох кілометрів один від одного. Знайти всі тіла за кілька днів виявилося неможливо. Особливо в тих умовах, в яких доводилося працювати співробітникам українського Міністерства надзвичайних ситуацій.

Читайте також: Закордонні ЗМІ про збитий літак над Торезом

- Підкреслюю, що люди, які збирали останки в місці падіння, працювали під дулами автоматів, у важких умовах. Вони не могли виконувати роботу ефективно. Бойовики перешкоджали їм, - заявив віце-прем'єр міністр України Володимир Гройсман. У Харкові він приходив на брифінги та робив доповіді перед представниками преси кілька разів на день.

Українська сторона доклала зусиль, щоб організувати всі необхідні процедури на високому рівні, і Україні це вдалося. Представники Австралії та Нідерландів пізніше відзначали професіоналізм українців. Можна уявити, наскільки безпорадно виглядали б порівняно з міністром  Гройсманом чиновники з минулого Кабміну.

Готелі Харкова були готові прийняти родичів загиблих, якби вони захотіли прибути в Україну на ідентифікацію тіл, але ніхто не прилетів. Очевидно, тепер люди просто бояться літати в Україну, де літак може бути збитий терористами, що володіють сучасним смертоносним озброєнням.

Ідентифікацію було вирішено проводити в Нідерландах, і перші сорок трун відлетіли до Ейндховену вже 23 липня.

Вранці в аеропорту Харкова відбулася церемонія відправки тіл у Нідерланди. Десятки журналістів зібралися біля входу в аеропорт, і через деякий час були допущені на злітно-посадкову смугу, де знаходилися чотири труни зі світлого дерева і стояла почесна варта курсантів місцевого військового училища. На прощальну церемонію прибули Володимир Гройсман та губернатор Харківської області Ігор Балута. А от мер Харкова Геннадій Кернес бути присутнім на жалобному заході чомусь не побажав.

Впадала в очі і ще одна особливість - відсутність російських журналістів.
Після того, як тіла були поміщені в літак, була оголошена хвилина мовчання. А слідом за нею перед телекамерами виступили представники Австралії та Нідерландів.

Читайте також: Перейшли межу

- Я хочу подякувати українському народу та українському уряду за підтримку. Попереду нас чекає ще довга і сумна робота з ідентифікації останків - сказав представник Австралії Ангус Х'юстон.

Український віце-прем'єр запевнив, що й далі буде охоче співпрацювати з іноземними фахівцями, а також не виключив можливість участі в пошукових роботах представників поліції Нідерландів та Австралії, якщо в цьому виникне необхідність.

Після закінчення церемонії відправки тіл у Нідерланди, на виході з аеропорту журналісти зіткнулися з харків'янкою, що організувала одиночний пікет. В руках жінка тримала банер з закликом судити Путіна в Гаазі. На кілька хвилин єдина учасниця пікету стала новим центром уваги преси, яка засипала її питаннями. З її відповідей було зрозуміло, що провину за жахливу трагедію вона покладає на російського президента.

Відправка тіл в Голландію триває, і очевидно затягнеться на невизначений час, оскільки не всі тіла досі знайдені на місці катастрофи. Є інформація, що бойовики спеціально вкрали кілька тіл, пошкоджених осколками ракети, щоб утруднити експертизу і заплутати слідство. А може бути, нещасні пасажири просто впали в таких місцях, де знайти їх тіла буде дуже важко.

Трагедія над Торезом, на жаль, стала найбільшим світовим терактом з часів 11 вересня. І цей теракт чорною плямою ганьби ляже на історію донецького регіону, надовго внісши його в списки небажаних місць для життя на землі. Адже майже ніхто у світі не сумнівається, що літак був збитий місцевими терористами за опосередкованою участю Росії.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено