Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 липня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Топ-10 проблем столиці

Які вони, головні проблеми столиці? У чому їх причини, наслідки і якими можуть бути способи усунення головного болю майже трьох мільйонів людей, що живуть у Києві?
Матеріал друкованого видання
№ 29 (349)
від 17 липня, 2014
Топ-10 проблем столиці

На ці запитання Тиждень спробував відповісти разом із п’ятьма її мешканцями, котрі, як і кожен киянин, щодня стикаються з цими негараздами – заслуженим лікарем України та екс-кандидатом у президенти Ольгою Богомолець, комендантом революційної Київради, а нині міським депутатом від ВО «Свобода» Русланом Андрійком, головою ГО «Новий Київ» Зоряном Шкіряком, одним із лідерів мерських перегонів, а тепер позапартійним нардепом Лесею Оробець і депутатом Київради, лідером Демократичного альянсу Василем Гацьком.

Брак діалогу між владою та громадою

Брак взаємодії та кооперації між представниками влади й киянами – проблема, яка складається з безлічі факторів – від фіктивних громадських слухань до відсутності районних рад, за відновлення яких, як сказав співрозмовник Тижня, нині планують голосувати й ударівці. Ще півроку тому чи не головною причиною такого становища можна було б назвати відсутність громадянського суспільства, проте є надія, що після Майдану ситуація зміниться.

Руслан Андрійко: «Будь-яке рішення, котре приймається в Київраді, має обговорюватися громадою. У кожного представника громади повинна бути можливість висловити свою думку. Минула влада, зокрема й УДАР, який за це голосував, знищила районні ради. Через це дуже постраждало місцеве самоврядування. Київ – багатомільйонне місто, і один депутат міськради не може якісно й на належному рівні представляти інтереси величезної кількості людей. Якби були районні ради, фактично кожен двір мав би свого представника, який вирішував би проблеми свого сусіда. Сьогодні на комісії з місцевого самоврядування розглядається механізм їх відновлення, і ми сподіваємося, що вже наступні вибори – у 2015 році – будуть також і до райрад. Не менш важлива в питанні захисту прав та інтересів громади консолідація. Якщо громада об’єднана, є велика ймовірність того, що вона захистить себе і від стихійних забудов, і від недбальства ЖЕКів, і від будь-яких незаконних рішень Київради. Самоорганізована громада завжди переможе непорядного забудовника та лінивого чиновника».

Читайте також: Політичний генплан Кличка

Житлово-комунальне господарство

ЖКГ – галузь складна і багатогранна. Тому й дарує киянам, як і мешканцям інших українських міст, цілий букет негараздів – від загального аварійного стану системи до проблем вивезення та утилізації сміття й «звичної» відсутності гарячої води...

Леся Оробець: Пів-Києва сидить без гарячої води. Нові тарифи на електрику діють із червня. Платіжки з підвищеними цінами на холодну та гарячу воду мешканці столиці отримають у серпні. Київенерго пояснює проблеми водопостачання пошкодженнями на мережах, плановими роботами з підготовки до опалювального сезону, проведенням реконструкції та гідравлічних випробувань, а також боргами... І це незважаючи на те, що кияни чи не найсумлінніші платники в Україні. Виявляється, що платежі затримують посередники, тобто житлово-експлуатаційні контори, а страждають люди. Понад те, вони ще й мають самостійно стягувати борги з ЖЕКів. Разом із тим у Київенерго заявляють, що не мають грошей розрахуватися з Нафтогазом за спожите паливо. Не виключено, що найближчим часом увесь Київ залишиться без гарячої води.

Депутат Київради і заступник голови Постійної комісії з питань ЖКГ і ПЕК, член моєї команди, направила звернення голові Антимонопольного комітету й генеральному прокурору щодо перевірки законності дій Київенерго та житлово-експлуатаційних контор. Крім того, ми вже проводимо власне розслідування щодо прозорості формування тарифів на житлово-комунальні послуги, їх економічної обґрунтованості, посередницької ролі ЖЕКів і корупційних схем Київенерго.

Транспортна проблема

Затори. Недосяжна – тепер, під час війни, годі й мріяти про фінансування – мрія про метро на Троєщину. Якість доріг, які вже за рік перетворюються на місячну поверхню. Проблеми з паркуванням автомобілів. Та й просто брак автошляхів, щільність яких в українській столиці на одиницю площі втричі менша, ніж у розвинених європейських містах.

Василь Гацько: Затори – одна з найвідчутніших транспортних проблем столиці. Місто може стати вже за кілька років. Величезна кількість киян проводить значну частину свого часу в заторах. Вирішити проблему лише будівництвом нових транспортних розв’язок нереально. Що більше їх, то більше охочих ними скористатися. Розвантажити місто можна, створивши зручну та швидку систему громадського транспорту. В розвинених країнах останній стає свідомим і вигідним вибором мешканців мегаполісів. Єдина система проїзду, оплати за нього, розгалужені маршрути роблять його конкурентним. Місто стає вільнішим. Сприяє цьому й розвиток велосипедної інфраструктури. Багато європейців обирають велосипед ще й тому, що це здоровий спосіб життя і відповідальне ставлення до екології. Утім, і без будівництв не обійтися. Паркінги на житлових масивах і біля станцій метро обов’язкові. Столиця заслуговує на те, щоб бути комфортним містом. Жити тут має бути приємно і зручно.

Читайте також: Несолідарний УДАР. У Київраді зріє розкол

Радянська «спадщина»

Лєнін упав. Однак скільки вулиць та провулків, названих на його честь, і сьогодні «прикрашають» столицю? Як з’ясу­ва­лося, п’я­ть... Усіх їх, що досі мають імена «совєтскіх» героїв, не перелічити. Але вражає і київський список пам’ятників одіозним діячам радянської історії, зокрема чекістам. Загалом у Києві є такі рудименти тоталітарного минулого: робітникам заводу «Арсенал», Василеві Боженку, Миколі Ватутіну, героям Великої Жовтневої соціалістичної революції, екіпажу бронепоїзда «Таращанець», Андрію Іванову, Надії Крупській, Іванові Лепсе, Дмитрові Мануїльському, Миколі Островському (пам’ятник у парку на Повітрофлотському проспекті та пам’ятний знак перед фасадом Київського електромеханічного технікуму), Віталієві Примакову, чекістам, учасникам Січневого збройного повстання 1918 року (пам’ятний знак).

Руслан Андрійко: Багато українців уважає, що це питання неважливе. Але якщо ми хочемо будувати країну майбутнього, мусимо очиститися від тоталітарного мотлоху. Зразком для нас мають бути наші вороги. Коли росіяни окупували Крим, то буквально за кілька тижнів знищили всю українську символіку, українські пам’ятники, навіть пам’ятник Сагайдачному демонтували. Українцям не вистачило 23 роки незалежності для того, щоб знести пам’ятники окупантам, які були на нашій території. Звичайно, після революції цей процес пришвидшився, адже нація звільнилася від внутрішньої окупації – режиму Януковича. У мене є проект рішення про перейменування аж п’яти вулиць Лєніна в Києві на честь Євгена Коновальця та інших героїв української нації. Також ми, звісно, розглядатимемо вже легальний демонтаж пам’ятників радянського режиму, зокрема чекістам на Либідській, який складно буде знести «старими» методами. Ці питання дуже важливі для звільнення нашої свідомості від рабського «хохляцького» менталітету.

Медичне обслуговування

На стан медичної галузі скаржиться чимало киян. І незважаючи на те що дуже часто проблеми подібні, тобто загальноукраїнські або притаманні не одному регіону, як-от застаріле обладнання, хабарі чи наслідки медичної реформи, що не всім до вподоби – Київ має свою специфіку. Вона, як і чимало інших питань – скажімо, відсутність ділового центру міста, стала наслідком хаотичної та непродуманої забудови.

Ольга Богомолець: Більшість лікарень і пологових будинків містяться в центрі Києва. Їх будували тоді, коли архітектори та громадськість справді дбали про це й розуміли, як важливо мати лікарню поряд... До масової появи нових мікрорайонів. Сьогодні через порушення логіки забудови в цих районах здебільшого немає лікарень, станцій швидкої допомоги, дитячих та освітніх закладів. Кияни повинні вимагати, щоб там, де для медичних установ «не знайшлося місця», забудовники власним коштом виділяли приміщення під них. Нинішня ж ситуація порушує право людей на своєчасну медичну допомогу.

Читайте також: Депутат від УДАРу про президентські гасла

Знищення зелених зон

Проблема знищення дерев у столиці тісно переплітається як із екологією, так і з забудовами, адже саме через них – у більшості випадків усупереч законодавству – винищуються насадження. Однак якщо шкідливі підприємства можна закрити або винести за місто, а незаконні забудови прибрати, то дерева вже не повернеш.
Яскравий приклад – забудова на вулиці Львівській у Святошинському районі столиці. 4,5 га лісу, більшу частину якого вже вирубали й зайняли під житлові будинки. Представники ініціативної групи мешканців, які встигли добре вивчити закони, пояснюють: винищувати ліс неправильно не тільки з етичного, а й із юридичного погляду. Адже є норма зелених насаджень на кожного жителя міста – 10 м². У Києві вона порушується на кожному кроці.

Ольга Богомолець: Кожна забудова стоїть на місці, на якому росло або могло б рости дерево. Такі місця перетворюються на пухлини, які вкорочують життя киян. Через це збільшується захворюваність на бронхіальну астму, частіше трапляються інфаркти та інсульти.

Але громада може відстояти свою землю. Я сама багато років разом із активістами боролася проти забудови Олександрівської лікарні. Ми перемогли: там, де мав бути будівельний майданчик, будуть реабілітаційні зони для пацієнтів кардіологічного відділення – люди відновлюватимуться після хвороби, гуляючи парком, доріжки в якому будуть розміщені під спеціальним кутом.

МАФи

«Мала архітектурна форма (МАФ), мала архітектура – об’єкт обладнання та благоустрою території, що задовольняє утилітарні та естетичні потреби людини» – така ось формальна розшифровка знайомої кожному мешканцю Києва абревіатури. Утім, столичне життя вносить свої корективи. Про «утилітарність» кіосків, якими захаращене місто, звісно, можна сперечатись – як-то кажуть, попит породжує пропозицію. Однак сумніватися в тому, що в київських реаліях МАФи та естетика – речі несумісні, не випадає. Як і МАФи та «благоустрій території», адже малі архітектурні форми (звісно ж, у «поганому» розумінні слова, бо насправді до цієї категорії належать і альтанки, і декоративні фонтани, і паркові містки, і дитячі майданчики) створюють безліч незручностей. Наявність проблеми, як і причини безсистемного та масового розміщення малих архітектурних форм, днями нібито визнав міський голова. «У Киє­ві сьогодні близько 20 тис. незаконних МАФів, вони блокують виходи з метро, створюють небезпечну ситуацію, не дають можливості пересуватися киянам», – зазначив новий мер. На думку Кличка, київська влада не має тиснути на малий та середній бізнес, однак роботу МАФів потрібно «системазувати», встановивши чіткі правила розміщення кіосків. Чи реалізує він задеклароване – питання складне. Хоча б тому, що, як раніше стверджував колишній голова КМДА Володимир Бондаренко, 500 чи навіть більшекіосків у столиці (ймовірно, і в «хлібних місцях» біля метро та зупинок) мають народні депутати від УДАРу.

Руслан Андрійко: Нині в Києві немає практично жодного законного МАФа. Кожну малу архітектурну форму «кришує» або якийсь депутат – Київради або ВР, або хтось із міліції чи прокуратури... Утім, активно боротися з МАФами вже почали деякі районні ради: їх просто зносять. Для вирішення цієї проблеми потрібні лише політична воля та техніка, якою можна прибрати кіоски.

Я зараз готую звернення щодо впорядкування роботи МАФів біля станцій метро Либідська та ВДНГ. Там ситуація критична. Якщо ми прагнемо до Європи, у нас мають бути запроваджені європейські стандарти й щодо вуличної торгівлі.

Незаконні забудови

Дозволи корумпованих чиновників на зведення тих чи тих об’єктів – справа звична для столиці. Але доволі часто будівельні роботи на ділянках ведуться й без них – забудовник подає пакет документів і одразу, не дочекавшись згоди, розпочинає процес.

Інколи, як зараз, приміром, на призначеній для будівництва об’єктів соціальної інфраструктури ділянці у Виш­­невому, що за кілька хвилин їзди від Києва, зводять нові об’єкти не просто без згоди, а й усупереч рішенням органів влади, яка прямо визнає будівництво незаконним. Знести «нахалстрой» часто зрештою вдається або завдяки рішучості та «прямій дії» місцевих мешканців та активістів, або навіть зусиллями міста. Однак це вже вирубані дерева, нерви, час, а за Януковича ще й кримінальні справи за хуліганство проти людей, які наважилися зламати паркан.

Зорян Шкіряк: За час керівництва Попова, за панування режиму Януковича, це була глобальна проблема. Зараз, коли забудова здійснюється, незважаючи на відсутність дозвільних документів, потрібні негайне втручання правоохоронних органів і відкриття кримінального провадження, бо то кримінальна справа! Якщо це не робиться, необхідно звертатися в органи МВС. Адже незаконні забудови є порушенням не тільки Кримінального кодексу, а й прав громадян, що мешкають поряд.

Читайте також: Василь Гацько про ДемАльянс у Київраді

Екологія

Екологічні проблеми столиці бувають як дорогими та глобальними, як-от питання Бортницької станції аерації, діяльність якої отруює життя мешканців Бортничів та Дарницького району (нині є надія на покращення, адже Японія виділила $1,1 млрд кредиту на модернізацію об’єкта), так і, на перший погляд, комічними й неважливими, як-от необхідність запровадити окремий збір використаних батарейок. Украй важливою є й загальна екологічна освіта населення, яка могла б допомогти киянам і гостям міста не тільки впоратися з роздільним збиранням сміття, а й просто припинити нарешті забруднювати зелені зони.

Руслан Андрійко: Шкідливих підприємств у місті чимало. Навіть питання із заводом «Радикал», який уже не працює, досі не вирішене: потрібно утилізувати ртуть. З діючих підприємств повітря дуже забруднює сміттєспалювальний завод «Енергія». Викиди в атмосферу осідають значною мірою в Києві, зокрема на лівому березі. Водночас альтернативи йому немає – немає іншого підприємства, яке утилізувало б сміття. Тому діяти необхідно комплексно: остаточно запровадити у столиці роздільний збір сміття, створювати сміттєсортувальні заводи. Тоді потрібно буде спалювати набагато менше відходів, і в перспективі стане можливим закриття «Енергії» або перенесення її за місто. Також слід реалізувати проект окремого збору батарейок. Їх утилізація може здаватися комічним питанням, ураховуючи ситуацію в країні, але це важливо! Батарейки забруднюють ґрунт та питну воду. Гостро стоїть і проблема Московської площі, де зосереджені потужні промислові підприємства (зокрема, і Roshen).

Знищення історичної спадщини

Нові будівлі в центрі столиці не тільки спотворюють її обличчя. Нерідко вони з’являються замість старих, які «раптово» знищує пожежа, які зносять під покровом ночі чи які підприємці завбачливо беруть в оренду та не ремонтують, щоб згодом на місці доведеної до жахливого стану історичної пам’ятки звести «шедевр» сучасної архітектури. Навіть якщо забудовники не чіпають «історії», нове будівництво в центрі столиці часто відбувається з порушенням усіх можливих норм і створює реальну небезпеку для розташованих поряд об’єктів міжнародного та національного значення.

Леся Оробець: Навряд чи сучасні будівники створять щось красивіше за Софію Київську чи Лавру. Але нам під силу не спотворити. Саме тому рішення про будівництво в історичному центрі міста, реконструкцію, ремонт будь-якого об’єкта культурно-історичної спадщини, пам’ятки архітектури тощо мають проходити громадські слухання. Процедура видачі дозволів, проведення конкурсів із відбору інвесторів, підрядних організацій мають бути максимально прозорі, публічні. Я прихильник максимального спрощення видачі дозволів на будівництво. Але виключно для розбудови околиць Києва та не в зелених зонах.

Підтримую рішення Київради щодо повернення Гостинного двору й розірвання договору оренди землі під ним із ПАТ «Укр­реставрація». Думаю, це лише перший крок міських депутатів у боротьбі за історичну спадщину Києва й перегляді незаконних рішень попередньої влади. На черзі прозорий і публічний конкурс із відбору інвестора для реконструкції та відбудови в первинному вигляді Гостинного двору. Кошти ж на утримання об’єктів культурно-історичної спадщини нам потрібно навчитися заробляти на туристичній галузі. Так, за результатами дослідження Глобального індексу MasterCard, тільки цього року столицю відвідають 1,789 млн іноземних туристів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
резюме бухгалтера, ukr.net: новини дня в україні, sinoptik.com.ru
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено