Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 травня, 2014   ▪     ▪   Версія для друку

Батіг і пряник для кримських татар

У спілкуванні з кримськими татарами роль злого поліцейського відіграють місцеві чиновники, а доброго – федеральна влада на чолі із самим Путіним
Матеріал друкованого видання
№ 20 (340)
від 15 травня, 2014
Батіг і пряник для кримських татар

70-та річниця жахливої сталінської депортації кримських татар, яку весь світ цього року відзначав 18 травня, стала своєрідним тестом для Російської держави. «Тестом на нелюдськість», який, за влучним висловом відомої кримської журналістки Лілії Буджурової, влада в Криму успішно пройшла.

«нє пущать!»

Загальнокримський траурний мітинг пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, який щороку протягом понад двох десятиліть проводили на центральній площі Сімферополя, республіканські чиновники просто взяли і… заборонили. Щоправда, зробили це вельми по-єзуїтському. За два дні до початку заходів, коли до них уже все було готове, виконувач обов’язки глави «Респуб­ліки Крим» Сергій Аксьонов видав указ, яким заборонив усі масові заходи на півострові до 6 червня. Під заборону, звісно, потрапив і запланований на 18 травня традиційний мітинг пам’яті жертв депортації.
Своє рішення влада мотивувала досить своєрідно: «У зв’язку з подіями в багатьох містах Південного Сходу України, у результаті яких є жертви і постраждалі з-поміж цивільного мирного населення, з метою усунення імовірних провокацій екстремістів, які мають можливість проникнути на територію Республіки Крим, для запобігання зриву курортного сезону в Республіці Крим».

кримцям запропонували своєрідну оборудку: вони відмовляються від своєї проукраїнської позиції, після чо­­го Росія засипає їх благами

Голова Меджлісу Рефат Чубаров зазначив, що указ Аксьонова суперечить законодавству Російської Федерації та виданому раніше указу Владіміра Путіна, який доручив уряду РФ сприяти в проведенні меморіальних заходів, присвячених 70-річчю депортації. «Повірте мені, після цього указу все те, що досі говорилося про кримських татар, починаючи від президента Росії й закінчуючи його помічниками та чиновниками, кримські татари оцінюють під зовсім іншим кутом зору. Про те кажуть люди», – зауважив Чубаров. При цьому він вказав на різність підходів до траурної дати кримців в української і російської влади. Порівняння виявилося явно не на користь останньої. «Я найменше зараз хотів би казати похвальні слова на адресу української правової системи або українського чиновництва, але за два дні до 18 травня важко собі уявити, щоб були заборонені ці масові мітинги! – заявив Чубаров. – Не знаю, ким треба бути, щоб не подумати про наслідки!.. Силою можна зупинити все, але душу не зупинити».

Утім, на відміну від Севастополя, мітинг у Сімферополі кримські татари все ж провели. Але зробити це їм довелося в селищі компактного проживан­­ня репатріантів Ак-Мечеть, що на околиці кримської столиці. Саме це місце зрештою, після довгих переговорів, влада погодилася відвести під «масовий захід».

Читайте також: Експорт ненависті

Попри всезагальну атмо­сферу тривоги, яку створили численні омонівці, беркутівці, БТР та поліцейські автозаки, звезені в Сімферополь із різних регіонів Росії, понад 10 тис. кримських татар зібралися в Ак-Мечеті зі своїми національними прапорами і транспарантами. Людей не налякали навіть армійські вертольоти, які про­­тягом усього мітингу кружляли над головами. Щоразу, коли гвинтокрилі маши­ни знижували висоту, заглушаючи таким чином виступи промовців, кримські татари починали дружно скандувати «Ватан! Къырым! Миллет!» («Батьківщина! Крим! Народ!»). І в такі миті, навпаки, уже голоси тисяч кримців перебивали ревище вертольотів.

Позбавлення ілюзій

Але, як відомо, батіг без пряника не такий ефективний. У тому, власне, й полягає суть цього методу управління: щедро заохочувати бажану поведінку й водночас суворо карати за небажане.
Саме 16 травня, коли стало відомо про заборону проведен­­ня масових заходів у Криму, президент РФ Владімір Путін прийняв у своїй сочинській резиденції кримськотатарську делегацію. До речі, особовий склад «ходоків» дає підстави вважати, що в діалозі з корінним народом півострова федеральна влада вирішила зробити головну ставку на тих, хто налаштований опозиційно до Меджлісу. До складу делегації увійшли переважно чиновники і депутати з числа кримських татар, яким склали компанію представники кількох маловпливових громадських організацій.

«Ми з вами стоїмо на порозі скорботної, сумної дати, яку, проте, оминути не можемо: з 18 по 20 травня 1944 року війська НКВД провели дуже нелюдську акцію – виселили цілий народ із Криму», – заявив Путін у присутності Сергія Аксьонова, який заборонив масово відзначати річницю депортації і який також приїхав до Сочі.

Читайте також: Декларації та аусвайси

Далі з вуст президента РФ, немов із рогу достатку, посипалися різноманітні обіцянки. Зокрема, він сказав про намір російської влади провести культурну, політичну і навіть економічну реабілітацію кримських татар, що, за його словами, створить «умови для поступального розвитку крим­­сь­­котатарського народу на своїй Батьківщині».

Щоправда, ці плани можуть втілитися в життя лише за однієї умови, про що очільник РФ сказав прямо. «Але в жодному разі всі ми не повинні допустити, щоб кримськотатарський народ став розмінною монетою в якихось спорах, насамперед міждержавних. Особливо в спорах, скажімо, між Росією та Україною», – заявив Путін. «І так настраждалися люди вже достатньо за минулі десятиліття, й зараз їх ще вштовхувати в якісь спірні питання абсолютно недопустимо», – додав він.

Інакше кажучи, кримцям запропонували своєрідну оборудку: вони відмовляються від своєї проукраїнської позиції, після чо­­го Росія засипає їх усіма можливими благами. Вочевидь, щоб максимально прояснити свою позицію з цього питання, Путін надіслав недвозначний меседж лідерові кримськотатарського народу – колишньому радянському дисиденту, а нині депутату Верховної Ради України Мустафі Джемілєву, котрий, як відомо, відкрито виступив проти анексії АРК. «Я розумію, що є люди, які, треба визнати, багато зробили для кримських татар, упродовж цілих десятиліть боролися за їхні права. Але всі ми повинні усвідомити, що інтереси кримських татар сьогодні по­в’я­­зані з Росією, з Російською Федерацією і не можна захищати інтереси других, третіх держав, використовуючи кримськотатарський фактор. Це тільки зашкодить народові. Це треба усвідомити. І навпаки, ми зробимо все, я хочу підкреслити, все, що від нас залежить, щоб люди відчули себе повноцінними господарями своєї землі», – сказав Путін.

Читайте також: Крим - територія терору

Тих слів йому, напевно, здалося замало й у ході бесіди з кримськотатарськими «ходока­­ми» він ще раз повернувся до цієї теми. «Не можна захищати інтереси кримських татар, що проживають у Росії та Криму, в парламентах інших країн. Це просто нонсенс, смішно, навіть немає про що говорити. Тут треба працювати: потрібно працювати в Росії, у Москві, в Сімферополі, Севастополі – де люди живуть, ось там треба працювати й на цьому зосередити всю свою увагу», – заявив президент РФ. Тим більше що, на думку Путіна, у кримських татар є всі шанси стати «лідерами не тільки в Криму, а й у Росії». «Для цього, звісно, потрібно злагоджено, з позитивним настроєм усім разом працювати», – додав він.

Однак самі кримські татари, зокрема й ті, хто плекав якісь ілюзії щодо обіцянок російської влади, дедалі менше вірять у щирість її слів і намірів. «Я вже казав, що хтось у цій державі бреше, – запевнив Рефат Чубаров. – Ми чули декларації, що безпека, повага до кримських татар з боку держави будуть передусім, крім того, чули, що відновлюватимуться наші права. Це з одного боку. З другого – ми маємо проблеми з проведенням меморіальних заходів пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. У нас хотіли знищити пам’ять».

Заборона проведення траурного мітингу, схоже, стала стратегічною помилкою російської влади в кримськотатарському питанні. Уже згадувана кримська журналістка Лілія Буджурова вважає, що для кримських татар однією із найчутливіших і навіть найболючіших точок є пам’ять про депортацію, що «витоптала сталінськими чобітьми стільки життів у кожній татарській сім’ї, що біль той чіпати грубими руками не можна». «А якщо хтось думає, що можна, то він має розуміти: таке не забудеться, – переконана Буджурова. – І ця образа житиме довго і не компенсується ніякими мільйонами державних витрат на програму облаштування кримських татар».


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа в белой церкви вакансии, ukr.net: самые свежие новости украины, узнай тут прогноз на завтра
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено