Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 травня, 2014   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Кармен Клодін: «Говоріть про Україну через молодше покоління, що зробили Майдан. Вони створюють абсолютно інший образ вашої країни»

Кармен Клодін, старший дослідник Барселонського центру міжнародних відносин, спеціалізується на трансформаціях, конфліктах і реформах на пострадянському простору про те, чому важливо проводити такі міжнародні зустрічі саме в Україні, як Україні доносити свою позицію на Заході з огляду на масовий російський агітпроп, і про те, чи федералізація – це варіант для України.
Кармен Клодін: «Говоріть про Україну через молодше покоління, що зробили Майдан. Вони створюють абсолютно інший образ вашої країни»
Андрій Ломакін

Тиждень.ua: Ви запропонували провести цю зустріч експертів з усієї Європи в Україні. Чому це актуально зараз?

Так, у мене виникла ідея привезти до Києва представників близько двадцяти провідних європейських аналітичних центрів, аби вони змогли безпосередньо отримати інформацію на місці.  Я запропонувала її Інституту світової політики і вони відразу погодилися. Моя ідея з’явилася ось як: я – одна з дуже небагатьох спеціалістів з колишнього Радянського Союзу, Росії та України в Іспанії. У нас дуже мало знають про те, що відбувається у цьому регіоні. Дехто навряд чи знайде Україну на мапі. Тож в Іспанії домінуючою є точка зору кремлівської Росії. Відколи в Україні почався Майдан, я постійно давала інтерв’ю усім іспанським ЗМІ, багато писала, але весь час було відчуття, що робиться недостатньо. І думала, що ще ми можемо зробити. «Ми» - це спільнота європейських аналітичних центрів, в рамках якої працюю і я.

Ми всі (експерти – Ред.) тут маємо доступ до якіснішої інформації, але це не те ж саме, що побачити ситуацію на місці, на власні очі. Тож чому б нам – експертам з різних європейських аналітичних центрів – не зустрітися в Києві з тими, хто безпосередньо задіяний в українських процесах, і не дізнатися про те, що відбувається, від них. Спочатку я думала провести два дні зустрічі в Києві, а потім поїхати до Східної України – Донецька чи Харкова. На той момент ситуація там була значно кращою, ніж тепер. Після останніх подій ми вирішили запросити представників громадянського суспільства з регіонів.

Читайте також: Пітер Померанцев: «Я не бачив серйозних людей, які вірили б, ніби в Києві біля керма опинилися фашисти»

Це було дуже корисно. Візьмемо, наприклад, єврейську громаду. Одна з путінських мантр у його дезінформаційній кампанії про те, що в українському уряді фашисти і антисеміти; вся інформація подається через призму існування Правого сектору і Свободи. Хоча ми знаємо, що це неправда, нам дуже потрібна була ця зустріч, адже тепер ми можемо повернутися додому і сказати, що ми спілкувалися з представниками єврейської спільноти тут. І вони розповіли, що вони дійсно дуже занепокоєні, знаходяться під величезним тиском – через російську агресію. Коли тобі це кажуть ті, кого використовують як зброю, люди з регіонів, офіційні представники, і коли ти можеш це передати аудиторії і лідерам громадської думки у своїй країні – це дуже допомагає.  

Тиждень.ua: Як Україні боротися з інформаційною війною проти себе, зокрема на Заході?

Українській владі треба активніше працювати в цьому напрямку. Європейські урядові установи і дипломати, звісно, отримують якісну інформацію про Україну. Але цього не досить. Необхідно більше зусиль, аби доносити її до ЗМІ і громадської думки, яка формується здебільшого за рахунок ЗМІ, а не за рахунок дипломатичних телеграм, які розсилаються міністрам закордонних справ.

Перше і мабуть найпростіше, що можна зробити, це розвінчувати міф антисемітизму і пояснювати мовне питання. Останнє дуже спантеличує європейців, їм складно його пояснити. Багато-хто не розуміє, що російськомовний – не означає проросійський чи не українець. Це складні українські реалії, які стають зрозумілішими, якщо їх пояснювати знову і знову.

Один з варіантів для української влади – активно організовувати поїздки до України. Це найефективніше. Також важливо, щоб українці їздили до країн ЄС, які менше знають Україну і більше опираються запровадженню санкцій проти Росії, наприклад. Україна має скористатися молодшим поколінням – від студентів до людей, що робили Майдан, віком 30-40-ка років. Це покоління неймовірно підготовлених людей, які можуть ефективно говорити на будь-якій міжнародній платформі. Користайтеся з них, бо вони створюють абсолютно інший образ вашої країни.

Тиждень.ua: Наскільки ефективно зараз відбуваєтсья взаємодія між українською владою і громадянським суспільсвом?

Зрозуміло, що Майдан був абсолютно низовим рухом. Деякі урядовці вийшли з кіл Майдану. Однак я не певна, що влада дійсно належним чином дослухається до тієї частини громадянського суспільства, що якнайкраще може докластися до побудови держави на фундаменті верховенства права. Я зустрічалася з представниками ініціативи Реанімаційного пакету реформ і маю відчуття, що вони не бачать якісної зміни у владі. За їх словами, нинішня влада очевидно значно краща за попередню, але все ж ще далеко не така, як треба.

Читайте також: Сергій Плохій: «Історики мають перейти від пропаганди місцевих «правд» до написання історії нації, де фігуруватимуть усі регіони, включно із Кримом»

Я бачу, що багато людей очікують президентських виборів. І не тому, що сподіваються на наступного президента-рятівника.  А тому, що вибори додадуть легітимності і міцності уряду, якої він поки не має. Це буде позитивним моментом і всередині країни, і зовні. А тоді необхідні парламентські вибори, хоча я чула, що у Верховній Раді існує сильний спротив цьому.

Але, на моє переконання, найважливіше – не покладатися у реалізації необхідних дій виключно на владу. Я почула дуже хорошу думку від представників Реанімаційного пакету реформ – це їх урок з Помаранчевої революції. Полягає вона в тому, що змінити владу не досить. Громадянське суспільство має постійно залишатися активним, постійно тиснути. Одній людині чи партії довіряти не можна – необхідно побудувати абсолютно нову систему демократичного правління.. І це пріоритетне завдання для найсвідомішої частини українського суспільства.

Тижден.ua: Після спілкування з місцевими і європейськими експертами, як думаєте, федералізація – це вихід для України? 

Концепція федералізації, яку пропонує нинішня Росія, не може бути виходом для жодної країни, зокрема й України. Чи не перше, що зробив Владімір Путін, коли прийшов до влади, був кінець реального федералізму в Росії.

Однак я вважала, що Україна виграла б від децентралізації, ще задовго до того, як Путін запропонував федералізацію. Цьому є чимало причин, і вони не у мовному питанні. Мені здається, що різні частини України знаходяться на різних щаблях економічного розвитку. Децентралізація завжди корисна, коли треба подбати про якісь специфічні риси певного регіону і вирівняти їх. Так було в Іспанії. Наші найбідніші регіони безпосередньо виграли від децентралізації, через яку вирішувалися проблеми бідності і недорозвиненості на початку нашої демократії. Фактично Іспанія не могла би демократизуватися без децентралізації, як і децентралізуватися без демократизації.

Біографічна нота

Кармен Клодін – старший дослідник Барселонського центру міжнародних справ (CIDOB). З 1998 року – директор програми досліджень центру. Кармен має ступінь магістра філософії з Сорбонни, Париж, де студіювала філософію і історію, спеціалізуючись на російській та радянській історії. З 1990 по 1992 роки була членом цільової групи Інституту ЄС з досліджень безпеки (з числа Агентств спільної зовнішньої політики та питань безпеки ЄС). Досліджує внутрішню та зовнішню політику Росії і України, конфлікти на пострадянському просторі, трансформації пострадянського суспільства і реформи в країнах колишнього соцтабору. Входить до Виконавчої ради Групи міграційної політики (Брюссель), редакційної ради іспанської версії міжнародного видання Foreign Policy у Мадриді.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено