Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Дезорієнтація на місцевості

Маніпуляція фактами щодо України, яка – свідомо чи ні – подається авторитетними журналістами, експертами і політологами в західних ЗМІ, часто небезпечніша за відверті фейки. Адже західний читач, який знає про Україну не більше, ніж українці про Сирію, має всі підстави вірити їй.
Матеріал друкованого видання
№ 20 (340)
від 15 травня, 2014
Дезорієнтація на місцевості

«Україна перебуває в орбіті природних геополітичних інтересів Росії. Заходу не слід на них посягати»

Читаючи колонки деяких британських авторів, складається враження, що Україна – це територія, а аж ніяк не суверенна країна, що має свої національні інтереси і здатність – чи необхідність – відстоювати їх. «Ті, хто думає, що йдеться про неоімперіалістичні захоплення земель, помиляється. Але РФ таки хоче зберегти свій статус великої держави», – стверджує у своїй колонці для The Guardian Рут Деєрмонд, співголова дослідницької групи з російської та євразійської безпеки у Департаменті військових досліджень King’s College (Лондон). На думку авторки, «Дії Росії в Україні були і є спробою врятувати її становище. Нагнітання кризи – це те, чого варто уникнути для успіху, і тому РФ лишається відкритою для переговорів». Рефреном звучить повтор: українська криза передусім має внутрішній характер, і його вирішення залежатиме від українців. Але роль Росії також є ключем до врегулювання кризи. На думку німецького видання Spiegel Online, «шлях до (миру в Україні. – Ред.) починається з довіри. Захід нічого не втрачає, якщо чітко дасть зрозуміти, що Україна не стане членом НАТО чи ЄС у найближчому майбутньому. Така обіцянка могла би заспокоїти страхи РФ із приводу того, що два [західних] союзи ще більше наблизяться до російської території, і стабілізувати відчуття безпеки [у Росії]».
«Україна на порозі громадянської війни»

Етнічні зіткнення і боротьба за незалежність – це нормально, не варто перейматися, і Британії та Європі ніщо не загрожує, стверджує автор однієї з топових британських газет The Finanсial Times Тоні Барбер. «Вчорашня Республіка Сербська нині може статися і в ДНР. Самопроголошену державу боснійських сербів очолював Радован Караджич, психіатр і поет, який постав перед Гаазьким трибуналом разом із паном Младичем. Донецьку самопроголошену «Республіку» очолює Денис Пушилін, колишній круп’є казино, який був пов’язаний у 1990-х із російською фінансовою пірамідою «МММ». Автор активно використовує терміни міжетнічних конфліктів у балканському стилі та бажання російських діаспор об’єднатися зі своєю метрополією як дієвий чинник конфліктів на Сході та Півдні України. Мовляв, етнічні групи знову ділять території.

«Неонацисти на Майдані та в новій владі»

«Від дня трагічних убивств у Одесі більше не можна заперечувати, що в українській кризі існує серйозна загроза від крайніх націоналістичних груп, як і проросійських, а деякі крайні націоналісти присутні в діючому тимчасовому уряді в Києві», – пише у своєму блозі для американського видання The New York Review of Books британський політолог, журналіст і професор Кембриджського університету Анатоль Лівен. Він закликає «необраний тимчасовий» уряд у Києві прийняти ідею федералізації, припинити АТО проти сепаратистських центрів на Сході й провести національні та регіональні вибори відповідно до нової Конституції, з якою погоджуються всі сторони (зокрема, Росія, США й Україна). «Надзвичайно важливо зазначити, що регіональна автономія – яка передбачає загрозу відокремлення – це те, що проголосила для себе влада Львова, західного регіону, контрольованого українськими націоналістами, в лютому». Якщо цього міг вимагати Львів, чому не може Донецьк, цікавить автора. «Багато мешканців Донбасу бояться, що київський уряд – необраний чи обраний невеличкою більшістю, яка перебуває під фактичною владою націоналістичних протестувальників, – зможе в односторонньому порядку вирішувати їхню долю», – продовжує він. Той факт, що згадані заяви західних регіонів не супроводжувалися закликами від’єднатися від України і приєднатися до Польщі чи ЄС, агресією озброєних сусідніми державами осіб, самопроголошеними «референдумами» чи вбивствами, викраденнями й тортурами інакодумців, автор не згадує.

В одному з останніх чисел німецької лівої газети Der Freitag вийшла стаття, присвячена проукраїнському мітингові на Потcдамер-плац у столиці ФРН 10 травня. У матеріалі під заголовком «Демонстрація українських неонацистів у Берліні» автор Клаус Ерліх пише, що «в країні (Німеччині. – Ред.) активізувалися українські крайні праві» і описує мирну акцію, де не було жодного націоналістичного чи фашистського гасла, як «неонацистську демонстрацію». Ідею про дуже серйозну присутність на Євромайдані крайніх радикалів чи націоналістичних груп російські державні ЗМІ розвивали майже від самого початку протестів. Цю риторику й надалі транслюють деякі прокремлівські автори, хоча довіра до неї і взагалі до явної російської пропаганди у стилі Russia Today значно впала після того, як за час Майдану в Україні особисто побували кореспонденти чи не всіх провідних видань і телеканалів Заходу, які побачили все на власні очі.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено