Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 травня, 2014   ▪   Оксана Хмельовська   ▪   Версія для друку

Кримські музеї в окупації

34 музеї та понад 917 тис. експонатів – ціна культурної втрати Україною Криму. Поки музейники півострова намагаються підлаштуватися під нові умови, українська сторона шукає способи зберегти реліквії
Матеріал друкованого видання
№ 17 (337)
від 24 квітня, 2014
Кримські музеї в окупації

Більшість музеїв – принаймні в офіційних коментарях – вітають зміни, висловлюючи надії, що Росія фінансуватиме установи не за залишковим принципом, як це робила останніми роками Україна. Так, за даними Державної служби статистики, 2012-го Національному заповідникові «Херсонес Таврійський» виділили тільки 217 тис. грн, а торік капітальні видатки з вітчизняного держбюджету взагалі не були передбачені. Тим часом російські ЗМІ демонструють «дбай­ливість Києва»: навідуються до Музею Лесі Українки в Ялті й знімають тріщини в будинку та косметичний ремонт. У культурному закладі стверджують, що не раз зверталися до різних державних інстанцій України з метою запобігти руйнуванню, але допомоги так і не дістали. Тим часом в Асоціації заповідників і музеїв Криму, хоч усіляко й підкреслюють свою аполітичність, визнають, що культурні установи – у підпорядкуванні Росії.

між Україною і Росією  розгорнувся фронт музейної війни, особливо за експонати, які є предметами розкоші

«Музеї аполітичні, а основні їхні завдання – збирати, зберігати й показувати. У будь-якій ситуації головне – берегти історію, хоч би яка вона була», – заявляє в коментарі для Тижня Сергій Пушкарьов, виконавчий директор Асоціації заповідників і музеїв Криму. За його словами, внутрішня атмосфера в музеях спокійна й ділова. На півострові відкриваються нові виставки, працює традиційна конференція в Музеї Чєхова, у Сімферополі вперше відбудеться свято, присвячене Міжнародному дню музеїв. Водночас наш співрозмовник критично ставиться до вивезення будь-яких експонатів із Криму як у материкову Україну, так і до Росії. «Є колекції, які формувалися ще до революції, пережили війни. Маємо музеї, створені навіть 1811 року. Керченський історико-археоло­гіч­ний – заснований 1826-го, Ялтинський історико-літературний – 1892-го. Є і кілька нових, зокрема Кримський етнографічний, який за 20 років зібрав 11 тис. експонатів, і колекцію створено не державним коштом, а силами людей. Ці експонати повинні бути в музеях на території Криму. Йдеться про цілісність того чи того зібрання. Розірване, воно втратить інтерес для науки», – зазначає Пушкарьов. Більшість директорів музеїв задоволені приєднанням до Росії, проте не на публіку визнають: в останні місяці відвідуваність різко зменшилась.

Музейні війни

Тим часом між Україною і Росією вже розгорнувся фронт музейної війни, особливо за експонати, які є предметами розкоші. Найбільшого розголосу набула скандальна ситуація із експозицією «Крим: золото і секрети Чорного моря», що зараз експонується в Амстердамі. Боротьба за повернення колекції (а це артефакти скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння, мечі, панцирі, посуд давніх греків та скіфів) після 28 травня триває. Зокрема, голова Держдуми РФ Сєрґєй Наришкін наполягає на поверненні експонатів у чотири кримські музеї, тоді як вітчизняний Мінкульт в особі його очільника Євгена Нищука стверджує: експонати виставки з Нідерландів мають тимчасово зберігатися в Україні. Очільник МЗС України Андрій Дещиця вже заявив, що з його нідерландським колегою досягнуто домовленостей про повернення скіфського золота на материк.

Думки експертів неоднозначні. «Я високо шаную принцип цілісності й неподільності музейних колекцій. Інформація про зібрання, що мають певну історію формування (як-от ханенківські) або належать до одного археологічного комплексу тощо, становить не меншу цінність, аніж окремі предмети, з яких вони складаються. Окрім того, я переконаний, що зберігатися й експонуватися колекції мають якнайближче до місця побутування та/або віднайдення предметів. Однак у ситуації, що склалася, предмети із кримських музеїв, які зараз на виставці в Амстердамі, на мій погляд, поки що не можуть бути повернуті до місця постійного зберігання: Крим на сьогодні є окупованою територією, і безпеку музейних предметів ніхто гарантувати не може», – заявляє в коментарі Тижню Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи. За його словами, рішення про тимчасове зберігання цих предметів після закриття Амстердамської виставки в одному з київських музеїв цілком припустиме, адже ці речі входять до державної частини музейного фонду, власником якого є народ України. «Однак після стабілізування ситуації в Криму, який є невід’ємною частиною України, ці предмети, звичайно ж, мають повернутися до своїх музеїв», – наголошує Піоро.

Резонансу набуло повідомлення депутата Верховної Ради Володимира Ар’єва, який наприкінці березня ударив на сполох: із його джерел стало відомо, що картини пензля Івана Айвазовського вивозять із Феодосії в Ермітаж. У прес-службі «Державної ради РК» спростували цю інформацію, а в картинній галереї імені Айвазовського, де зберігається найбільша у світі колекція полотен мариніста – 417 робіт, заявили, що всі твори мистецтва на місці. Та й у Міністерстві культури досі не знають, чи інформація Ар’єва достовірна. Не підтвердилось і повідомлення про закриття Музею Лесі Українки.

Складнощі й утиски

Натомість музеї стикаються з реальними проблемами. Так, окупація півострова негативно позначилася на міжнародній співпраці кримських музейних закладів. Уже відомо про призупинення роботи міжнародних археологічних експедицій, зокрема українсько-польських досліджень на території Керченського заповідника. «Не певен, що всі музейники Криму усвідомлюють складність ситуації і те, які проблеми на них іще чекають. Зокрема, ми вже знаємо про невмотивовану відставку очільника Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника Валерія Науменка, який є фахівцем високого рівня, професіоналом. Його відставка безумовно важкий удар по заповіднику й охороні пам’яток на тамтешній території. Не певен чи справдяться надії деяких кримських колег на щедріше фінансування з російського бюджету. Натомість імовірним є зменшення відвідуваності кримських музеїв, адже туристичний сезон на півострові, очевидно, зірваний», – заявляє Владислав Піоро.

На думку народного депутата Олександра Бригинця, у Криму є складнощі зі збереженням культурних об’єктів, які суперечать ідеології Росії. «Це храми мусульман, кримських татар. Тому маю сумнів, що Росія про них дбатиме», – наголошує він у коментарі Тижню. Тим часом перший заступник міністра культури Олеся Островська-Люта вважає, що у кримських музейників такі самі проблеми, як у всіх, хто працює на півострові. «У РФ теж є різні музеї: одні в гіршій ситуації, інші в кращій. Але кримським однозначно складно отримати візи для участі експонатів у міжнародних виставках», – зазначає вона.

Тим часом Український інститут національної пам’яті висловив стурбованість долею Державного архіву АРК й попросив Міжнародну раду архівів, яка має дорадчий статус у ЮНЕСКО, захистити історичну та культурну спадщину півострова. Так, за даними директора інституту Володимира В’ятровича, у фондах кримського архіву зберігаються унікальні документи періоду першої анексії Криму Російською імперією в 1783 році, які висвітлюють об’єктивну історію «приєднання», що обернулося справжньою трагедією для кримськотатарського народу. «В умовах російської окупаційної політики «зачистки» інформаційного простору Криму реальною видається загроза зникнення унікальних архівних документів із Державного архіву АРК», – зазначено в листі до Мартіна Берендсе, президента Міжнародної ради архівів.

Як діяти?

Для української влади ключовим на сьогодні є питання доступу до цінностей та об’єктів культурної спадщини на території Криму. Єдино правильного рецепту для вирішення конфліктних питань немає. На думку Олесі Островської-Лютої, зараз головне – постійний моніторинг ситуації. «Дуже важливий міжнародний досвід, адже схоже становище було на Кіпрі, в Косові та Грузії. Зараз ми спілкуємося з колегами з цих країн. Намагаємось підтримувати зв’я­зок із кримськими музейниками, проте останнім часом комунікація із ними порушена. Вони бояться висловлюватись дуже різко, адже це питання особистої безпеки», – зазначає заступник міністра. Тим часом Олександр Бригинець передрікає міжнародні судові позови з вимогою, щоб РФ відшкодувала користування українськими музеями. «Якщо юридично Крим є територією України, а всім користуються росіяни, то принаймні є спосіб змусити їх платити за використання нашого національного майна», – вважає нардеп.
Та найважливіше, на думку експертів, залучити міжнародних посередників – місію Ради Європи, представників ЮНЕСКО. Не потрібно забувати і про міжнародні документи, зокрема про Гаазьку конвенцію, підписану 1951 року й Росією. Цей документ забороняє вивезення культурних цінностей із окупованих територій. Водночас українські й кримські музейники переконані: попри політику, потрібно підтримувати культурну співпрацю та обмін досвідом, а при виникненні труднощів – сідати за стіл перегорів.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено