Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 березня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Кримська сотня. Хто залишається у полоні на півострові

Українці у АРК намагаються не виходити з дому, а ті, хто залишив півострів - мріють мати хоча б "можливість повертатись" на рідну землю
Кримська сотня. Хто залишається у полоні на півострові

Кримчанка Леся живе і працює у столиці. Тепер варто уточнити: у столиці України. А виросла вона у Криму. На півострові і сьогодні живуть її батьки. Дівчина тільки-но повернулась звідти.

"У Криму ніхто не розуміє, що відбувається зараз і що буде далі, - констатує Леся. - Ніхто не пояснює людям, що буде з житлом, з прописками, із соціальними виплатами з материка, що робити людям, у яких бізнес зав'язаний на Україну та гривню".

Втім, за її враженням, біженців з Криму наразі не так вже й багато. "Родини військових дійсно масово покидають півострів, - розповідає Леся. - А звичайні люди бояться, що якщо вони покинуть свої квартири - їх одразу розграбують та перепишуть або на соціальні потреби півострова, або на нових хазяїв з Росії".

Утім, як далі жити у Криму, не змінюючи паспорт на російський - питання відкрите. "Я, мої родичі та друзі громадянство змінювати не збираємося. Але як його, українське громадянство, треба підтверджувати "в 30-ти добовий термін" нам ніхто не пояснював... - ділиться Леся. - Мені належить частина батьківської квартири в Криму, але громадянство я хочу лишити українське - як із цим бути? І чи не заберуть квартиру у самих батьків, громадян України? А ще у РФ є закон про обмежені терміни перебування громадян України в Росії... Кримчанам ніхто не каже, чи зможуть вони залишитись вдома з українським паспортом. Чи теж стануть нелегалами, не дивлячись на нерухомість?"

Читайте також: Дорослішаємо. Російська агресія консолідує українців

Потім дівчина махає рукою. "Знаєш, головне, щоб я взагалі мала можливість повертатись додому. Можу зробити київську прописку. Але своїм домом я вважаю саме Крим. Виходить, що вчора мені закрили дорогу додому..."

За враженнями дівчини, людей, що раді були "прокинутись" у РФ, у АРК відсотків 40-50.  "Не 97, як показав референдум. І на той референдум ходили десь 30-40% відсотків населення. Кого ні спитай: "Ні, не був", - каже Леся. - Ще один "прикол": не знаю жодної раніш нейтральної людини, яка стала б зараз на бік Росії. А ось такі, що тепер раптом стали "бандерівцями" - такі є".

Причини ж, з яких у Криму не проводяться масові проукраїнські акції, банальні. "Люди залякані. Вийдеш з українською стрічкою, а тут зелений чоловічок з автоматом, або місцеві "колорадські жуки" тобі за неї наваляють. Навіть я без стрічки в Криму ходила...Ну шо ти зробиш проти хлопців з палицями? А мітинги все одно проходять. Ось 8 березня був митингг матерів проти війни. Жінки з дітками, прапорцями, стрічками та надувними кульками. В усій місцевій пресі їх задовго до акції називали зрадниками Криму, "бендерівцями" та фашистами. А це була проста акція проти війни, жодної політики".

Діти ворогів

"Від жодного з друзів ще не почула, що вони за приєднання до Росії. Молодь не в захваті. Одна знайома з трьома дітьми вчора поїхала назад до батьків в Нетішин(Хмельницька обл. – Ред )", - констатує землячка Лесі, Ксенія.

А знайома севастопольська студентка, каже, днями розповіла їй таку історію: "Заходить в аудиторію професор і матом виганяє всіх студентів, які приїхали з Західної України. Цитую : "Я вас учить не буду, вы дети моих врагов"...

Читайте також: Чому кримськотатарська карта стала золотою

"Діти ворогів" та їхні батьки, тим часом, приймають біженців - станом на сьогодні до Львівської області прибуло 836 біженців з Кримського півострову. А загалом з Криму до Львівської області на даний момент надійшло 1,3 тис заявок на тимчасове поселення...

Кримська сотня

Руслан - український націоналіст з тепер, здається, російської землі. Він мешкає в одному з невеличких кримських селищ. Розповідає, що з дому поки що намагається зайвий раз не виходити. "Для проукраїнських кримчан, таких, як я, тут зараз реально небезпечно, - зізнається він. - Спокійно на цій землі тільки зеленим чоловічкам і проросійським сепаратистам. Референдум я бойкотував..."

Хлопець скидає кілька скриншотів. У обох - листування з односельцями.

Читайте також: Каїне, де твій брат Авель?

Перший з них, Павло, подався до так званої Самооборони Криму. Павло ділиться з учорашнім другом своїми думками про "опьяненных властью агрессивных нацистов" та повідомляє, що зневажає, чути й бачити більше не хоче "украинских любителей Украины".

Другий скріншот - листування Руслана з хлопцем з того ж села, який зараз служить в українському флоті. "Все, Русь... Скоро домой, - пише той. - Наш штаб сегодня захватили... Командующего ВМС выкрали..."

Може, й справді додому. Але ж дім - це все одно Крим. "Я особисто не збираюсь нікуди їхати звідси, - запевняє Руслан. - В разі чого - готовий померти за Україну".

Для нього це не порожні пафосні слова - в очі смерті він, як і тисячі інших українців. вже дивився на Майдані. "Був там у складі Кримської сотні, про яку, на жаль, зараз ніхто не пам'ятає й не говорить", - каже.

І каже це російською.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
  • Цього тижня Оболонський районний суд таки зрушив з мертвої точки у справі про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича. Втім, розгін взяти не вдалося – після виступу першого свідка адвокат підсудного вирішив взяти відвід.
    17 серпня, Станіслав Козлюк
  • У передвиборчій кампанії країни серйозніші виклики залишаються без уваги
    17 серпня, The Economist
  • Нового омбудсмена не змогли призначити у встановлений термін. Чому так відбулося та чи варто чекати швидкого вирішення цього питання восени
    17 серпня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено