Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 березня, 2014   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Євген Нищук: «Головним завданням Мінкульту було для всіх закупити квіточки й оформити кошички»

Із захриплим «голосом Майдану» і новопризначеним міністром культури Євгеном Нищуком Тиждень зустрівся після дев’ятої вечора в університеті Карпенка-Карого на Ярославовому Валу. Тут, незважаючи на пізній час, він готує до здачі прем’єру дипломної вистави своїх студентів. І
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Євген Нищук: «Головним завданням Мінкульту було для всіх закупити квіточки й оформити кошички»

нтерв’ю доводиться писати із двох спроб, адже репетицію переривати не можна. В старій гримерці, заваленій речами та реквізитом, готуються до виходу студентки в старомодних сукнях, десь поруч працює гример. З міністром говоримо про культуру. Точніше про його бачення своєї ролі у втіленні гуманітарної політики держави, про перші кроки, про реальні можливості перетворення Мінкульту із «прачечної» на щось більш культурне.

У. Т.: Уже маєш уявлення, з чим доведеться працювати на посаді міністра?

– Знайомлюся, звичайно. Терміни дуже стислі, треба швидко братись і реально щось робити. Ситуація критична, і не тільки з відомством. Перше, що було важливо зробити й чого вимагали люди, це люстрація. Тих, хто був у системі. І щоб справді щось змінити, я звільнив усіх заступників і найскандальніших голів департаментів. І тепер, звісно, етап формування команди. Доволі складний. Бо, з одного боку, начебто є досвідчені люди, бувалі, але, із другого, хотілось би змінити курс Міністерства культури та його призначення. Щоб це не було просто івент-агентство, яке роздавало б кошти на той чи той концертик або влаштовувало пишні ювілеї в палаці «Україна» і звіти областей. Тому є ідея взяти людей, які є не чиновниками, а конструкторами. Утім, це певний ризик, та є надія, що вони швидко й апаратну роботу вивчать. Мені це дуже важливо, бо я сам не є чиновником, не є функціонером і не маю в цьому великого досвіду. Потрібно, звісно, ввійти в курс справ і приймати рішення, але водночас бачу для себе модель міністерства дещо іншу, ніж є зараз. Вона в чомусь близька до Майдану. Коли довкола є ідеї, є конструктори, які мають їх сформулювати, і є репрезентатор тих ідей. Потім напрацьоване подається до механіків, які мають це оформити, спроектувати в законодавчу базу і втілити. Хочу сподіватись, що в цьому ми знайдемо підтримку колег із Кабміну та прем’єра. От тому цей етап зараз дуже важливий.

У. Т.: Тобто ти вже знаєш, як Міністерство культури перетворити із «прачечної» на відомство, котре успішно реалізовувало б гуманітарну політику держави?

– Чітко сформулювати все це поки що складно, але я точно відчуваю, чого не повинно бути. 20 років МК займалося тим, що просто обслуговувало державні заходи. Прибуття, відбуття, події за участю президента чи прем’єра. І головним завданням міністерства було для всіх закупити квіточки та оформити кошички, які коштують дуже великі гроші й потрібні щодня, бо є той чи той захід. Ми відмовляємося від цих кошичків, я вважаю, що краще самому засвідчити свою повагу, подякувати і все. Тобто я дуже хотів би, аби це було не обслуговування когось та ще й за залишковим принципом. Дуже хочеться, щоб МК було справді рушійною силою, щоб можна було отримувати кошти на достойні проекти, і хай їх буде менше, але вони запам’ятаються й залишать слід в історії культури народу.

Читайте також: Кадри вирішують все. Як насправді оновлюється влада

У. Т.: Є країни, де МК взагалі немає, наприклад США, є такі як Швеція, де міністерство виконує символічну функцію, а весь культурний тягар лежить на плечах фондів, є країни, де воно виступає лише менеджером, котрий розподіляє кошти на культурні проекти, скажімо, Польща. Як це мало б працювати в нас?

– Розмовляв із послом Канади. У них теж немає Мінкульту, там при комусь є відділ спадщини й надбань, він близький до МК, і вони пропонують безкоштовно направити одного зі своїх спеціалістів до нас для обміну досвідом. Думаю, це буде корисно. Також хочемо, та й, чесно кажучи, в нас і виходу іншого немає, змінити ситуацію співпраці з тими ж таки фондами. Залучення фондів, бізнесу, громади для здійснення тих чи тих проектів. Нині фонди роблять якісь проекти, але задля уникнення клопотів воліють не сильно співпрацювати з державними органами. Ми хочемо трішки змінити цей момент, тим більше, що коштів на цей рік просто немає. Власне, виходячи з цієї стратегії, я, очевидно. (це ще не затверджено) запрошу на першого заступника Олесю Островську-Люту, яка знається на цьому й успішно спів­працює з фондами. Нам дуже важливо, щоб це був конструктив і щоб ми, навіть на законодавчому рівні, змогли створити систему, коли фонди та бізнес за певної підтримки були б зацікавлені працювати з МК.

У. Т.: Хто, на твою думку, повинен формувати гуманітарну політику держави?

– Еліта, визнана суспільством. Вона має не боятися донести ідеї до мене як міністра культури, до людей, які працюють у команді, і ми мусимо не просто спрямувати їх у відповідне русло, не просто підтримати один раз, а створити певний механізм, який функціонував би. Звичайно, важливо перебудувати взагалі всю концепцію діяльності міністерства. Скажімо, є велика проблема в селах. Джерело культури, яким завжди було село, насправді спивається, бо немає куди піти, ні в кого немає грошей. А це важливо. Для тих-таки діток, які там зараз ростуть, – мати місце, де вони відразу, з дитинства, чимось займатимуться. Може, варто подумати про реформування спілок. Візьмімо спілку письменників. Я в жодному разі не маю ніяких поганих думок щодо наших літературних велетів, але нині так виходить, що ті, хто репрезентує нашу літературу в світі, – це Андрухович, Жадан, Курков, Забужко, інші, тобто люди, які не входять у цю спілку. Хоча, то постаті якими цікавиться молодь, ними цікавляться за кордоном. Тому треба подумати, як можна було б залучити їх до співпраці в зручний для них спосіб, аби вони могли внести якісь свої ідеї, як повернутися обличчям до них і не лякати їх державною установою. І так у різних цехах. Сучасне мистецтво, скажімо, повністю відірване насправді від державної політики. Чи автентика. Треба зачепити всі галузі.

Читайте також: Після барикад. Перезавантажити країну до виборів

У. Т.: У нас буде колись так, щоб талановитий митець приніс проект, його розглянули і чесно виділили на його реалізацію потрібні кошти? Бодай частково…

– Це можливо при чесності працівників міністерства. Я прошу тих людей, які зі мною працюватимуть, припинити якісь відкатні історії. Особливо у тих сферах, де це є. Скажімо, в департаменті спадщини, де, ви знаєте, продавались об’єкти, які не можуть ніколи бути продані. Або в департаменті кіно, який, ніби почав прогресувати, бо в цьому був зацікавлений син Федоровича, але водночас дуже багато коштів пішло невідомо куди. Зараз є ситуація, яка просто зобов’язує повною мірою зайнятися конструктивом і забути про те, що хтось із нас заробить для себе кошти.

У. Т.: Яким чином іде впорядкування культурних цінностей, виявлених у маєтках старої влади?

– Зараз усе передається у фонди музеїв на зберігання. Тимчасово. Поки що на зберігання, бо охороняти на місцях виснажливо. Кожному завжди кортить узяти собі на пам’ять якусь ложечку. Насправді там багато цінностей. Є п’ять актів за різними підрозділами. Є ікони, скажімо, галицька – XVI століття, є книги, серед яких відомий «Апостол», живопис: картина Айвазовського з Крісбі. Є багато чого.

У. Т.: Це крадене чи куплене?

– Думаю, щось куплене, щось забране. Багато що дарували. Ми знаємо, як це дарується. Звичайно, є меблі, речі із золота, бронзи, латуні. Багато цінних речей. Там залишається парк старих автомобілів, які, очевидно, треба виставити на продаж на аукціоні. Тим більше, за такої скрутної фінансової ситуації. Я думаю, аукціон має бути прозорим, щоб було зрозуміло, куди саме йдуть кошти. Визначити це, мабуть, мала б якась рада від народу чи експертів. Дальша доля всіх знайдених цінностей – під контролем СБУ, Генпрокуратури та експертів-музейників.

Читайте також: Третій шанс. Як зміниться політичний ландшафт

У. Т.: Як стати міністром?

– Я міністром не мріяв бути й не планував. Так вийшло. Багато відомих митців із різних цехів мені телефонували й казали: «Ми знаємо про деякі прізвища, які пропонуватимуть, вибач, не відмовляйся, йди». Це мене спонукало до серйознішого прийняття рішення. Насправді воно було непростим. Разом із тим я ще від 2000 року працював у кількох мистецьких агентствах, займався великою організаційною роботою, організацією тих чи тих проектів громадського, соціального, державного значення. Сам механізм усвідомлюю і розумію. До того ж у мене є воля, характер, і коли мені фінансисти щось там попідсовували, то були бідні.

У. Т.: Ти готовий прислухатися до порад спеціалістів, експертів, культурних діячів, авторитетів?

– За тиждень перед моєю появою міністерство було заблоковане асамблеєю молодих митців. Туди нікого не пускали: ані заступників, ані когось іншого. Я про це знав. Коли прийшов, перш ніж піднявся до себе в кабінет, зустрівся з ними. Вислухав їх, розповів, що думаю і хто я такий. Хоч вони були дуже агресивно настроєні, бо бачили собі іншого міністра, але, поспілкувавшись зі мною, навіть поаплодували. Вони й далі там залишаються. Тобто насправді я не те, що гостинний, але намагаюся чути, вмію зчитувати, дослухатися до того, чого не знаю. Хай мені краще скажуть і я прийматиму рішення. Це природно. Не розмахуватиму руками й не доводитиму, що все знаю. Тому думаю, що зможу достойно пройти цей короткий тримісячний термін. Я насправді не переймаюся тим, що це лише три місяці, і тим, що буде потім. Немає такого. Мені дійсно важливо достойно пройти цей період, а далі життя покаже.

Я не кидаю творчої роботи. Випускаю пізно вночі, коли не заборонені законом творча діяльність і викладання, дипломну виставу до 200-річчя Тараса Шевченка в університеті Карпенка-Карого. Не скасовую вистав, які є. Інша річ, що призупинив репетиції до нових. Але ті вистави, що вже йдуть, ітимуть. Вони йдуть увечері, і я встигатиму. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено