Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 березня, 2014   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Нілс Муйжнієкс: «Головне – розслідування злочинів і реформа міліції»

На початку тижня комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжнієкс оприлюднив свій звіт щодо України за підсумками візиту до Києва й регіонів 4–10 лютого. Позапланова поїздка була зумовлена повідомленнями про масові випадки порушень прав людини під час протестів у нашій державі.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Нілс Муйжнієкс: «Головне – розслідування злочинів і реформа міліції»

Тиждень поговорив із комісаром про ключові висновки звіту, пріоритетні реформи для нової влади, повернення довіри до правоохоронців і суддів та залучення до цього процесу громадянського суспільства.

У. Т.: 4 березня вийшов ваш звіт про порушення прав людини правоохоронцями під час Майдану. Які основні висновки?

– Зрозуміло, що велика частина відповідальності за смерті й травми протестувальників лежить на «Беркуті», який систематично застосовував силу, цілеспрямовано б’ючи по голові, обличчю, роту не лише кийками, а й ногами; цілячись пластиковими кулями в обличчя. Тож необхідно розслідувати випадки порушення прав людини й ефективно притягнути винних до відповідальності. Також необхідно реформувати правоохоронні органи. Попри розпуск «Беркута», кожній країні потрібна професійна й добре підготовлена структура охорони правопорядку та захисту громадян.
У межах реформи правоохоронної системи міліціонерів треба індивідуально перевіряти на предмет того, чи були вони пов’язані з порушеннями прав людини в минулому. Винних треба не допустити до реформованої правоохоронної структури. Але зрозуміло, що перший крок – розслідувати і притягнути до відповідальності тих, хто скоїв злочини проти прав людини.

Читайте також: Українській міліції обіцяють реформи та перейменування

У. Т.: У звіті ви згадали, що новий уряд має відновити довіру людей до міліції та судів. Яким чином це можна зробити?

– Одним із факторів, що зруйнували довіру до правоохоронних органів, була їхня співпраця з тітушками. Гадаю, дуже важливо відновити довіру до міліції, яка підтримуватиме порядок, діятиме професійно й незалежно. Тут багато в чому, зокрема в навчанні й відборі правоохоронців, та підтримці довіри між ними й суспільством (різними групами людей, що мають різні погляди), Україні має допомогти міжнародна спільнота.

Основний момент тут – викорінити корупцію в судовій системі. Єдиний спосіб це зробити, який я бачу, полягає в тому, щоб індивідуально притягнути корумпованих представників судової системи до відповідальності. Це буде потужним сигналом для інших про те, що корупцію ніхто не толеруватиме.

У. Т.: Якщо ситуація в нашій державі стабілізується, чи плануєте продовжити переговори про створення Міжнародного дорадчого комітету для допомоги Україні в розслідуванні злочинів, скоєних міліцією? Попередня влада блокувала цю ідею…

– Так, пропозиція готова і нова влада в Києві сприйняла її дуже позитивно. Рада Європи й надалі готова допомагати в цьому напрямку.

Однак, зрештою, і проводити розслідування, і притягувати вин­них до відповідальності мають українці. Міжнародна спільнота може допомогти й поспостерігати за процесом, аби показати, як здійснювати розслідування відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини.

Читайте також: МВС закликає українців добровільно здавати зброю

Також важливо залучати громадянське суспільство, щоб воно відчувало довіру до процесу. Дорадчий комітет і органи прокуратури мають діяти прозоро, регулярно інформуючи громадянське суспільство про прогрес розслідування.

Багато представників громадянського суспільства, з якими я зустрічався, виступали в ролі адвокатів постраждалих і затриманих або збирали інформацію. Дуже стануть у пригоді свідчення й докази, зібрані ними.

Бувши в Україні, зустрічався з численними громадськими організаціями не лише в Києві, а й у Вінниці, Дніпропетровську та Запоріжжі. Я вбачаю в них величезний ресурс для нової влади. І вона досить добре розуміє, що має співпрацювати із громадянським суспільством.

У. Т.: Наскільки оперативно можна реформувати українську міліцію, щоб вона відповідала європейським стандартам?

– Це завдання не на один рік. Проблема міліції дуже глибока. Крім якісних процедур відбору й перевірки людей, яких беруть на роботу в правоохоронні органи, для реформування потрібні нові навчальні програми. А освіта забирає чимало часу. Тому, на мою думку, принаймні без частини колишніх правоохоронців Україна зараз не зможе. Реформа займе якийсь час, але краще нині зробити все довше, але правильно і з допомогою міжнародної спільноти, аніж залишити колишні проблеми української правоохоронної системи невирішеними.

У. Т.: Вам відомо про випадки порушень прав людини в Криму, якими Росія обґрунтовує військове вторгнення?

– Під час візиту до України я не був у Криму, тож не можу оцінювати тамтешню ситуацію. Знаю, що в АРК живуть групи національних меншин і мене турбує ситуація із кримськими татарами, які є найбільш уразливою серед них. Рада Європи має ефективні стандарти й механізми захисту прав нацменшин на кшталт Рамкової конвенції про захист національних меншин і Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Будь-які конфлікти довкола таких питань слід вирішувати через політичний діалог, керуючись цими стандартами. Відтак надзвичайно важливо ефективно забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено