Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 березня, 2014   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Нілс Муйжнієкс: «Головне – розслідування злочинів і реформа міліції»

На початку тижня комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжнієкс оприлюднив свій звіт щодо України за підсумками візиту до Києва й регіонів 4–10 лютого. Позапланова поїздка була зумовлена повідомленнями про масові випадки порушень прав людини під час протестів у нашій державі.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Нілс Муйжнієкс: «Головне – розслідування злочинів і реформа міліції»

Тиждень поговорив із комісаром про ключові висновки звіту, пріоритетні реформи для нової влади, повернення довіри до правоохоронців і суддів та залучення до цього процесу громадянського суспільства.

У. Т.: 4 березня вийшов ваш звіт про порушення прав людини правоохоронцями під час Майдану. Які основні висновки?

– Зрозуміло, що велика частина відповідальності за смерті й травми протестувальників лежить на «Беркуті», який систематично застосовував силу, цілеспрямовано б’ючи по голові, обличчю, роту не лише кийками, а й ногами; цілячись пластиковими кулями в обличчя. Тож необхідно розслідувати випадки порушення прав людини й ефективно притягнути винних до відповідальності. Також необхідно реформувати правоохоронні органи. Попри розпуск «Беркута», кожній країні потрібна професійна й добре підготовлена структура охорони правопорядку та захисту громадян.
У межах реформи правоохоронної системи міліціонерів треба індивідуально перевіряти на предмет того, чи були вони пов’язані з порушеннями прав людини в минулому. Винних треба не допустити до реформованої правоохоронної структури. Але зрозуміло, що перший крок – розслідувати і притягнути до відповідальності тих, хто скоїв злочини проти прав людини.

Читайте також: Українській міліції обіцяють реформи та перейменування

У. Т.: У звіті ви згадали, що новий уряд має відновити довіру людей до міліції та судів. Яким чином це можна зробити?

– Одним із факторів, що зруйнували довіру до правоохоронних органів, була їхня співпраця з тітушками. Гадаю, дуже важливо відновити довіру до міліції, яка підтримуватиме порядок, діятиме професійно й незалежно. Тут багато в чому, зокрема в навчанні й відборі правоохоронців, та підтримці довіри між ними й суспільством (різними групами людей, що мають різні погляди), Україні має допомогти міжнародна спільнота.

Основний момент тут – викорінити корупцію в судовій системі. Єдиний спосіб це зробити, який я бачу, полягає в тому, щоб індивідуально притягнути корумпованих представників судової системи до відповідальності. Це буде потужним сигналом для інших про те, що корупцію ніхто не толеруватиме.

У. Т.: Якщо ситуація в нашій державі стабілізується, чи плануєте продовжити переговори про створення Міжнародного дорадчого комітету для допомоги Україні в розслідуванні злочинів, скоєних міліцією? Попередня влада блокувала цю ідею…

– Так, пропозиція готова і нова влада в Києві сприйняла її дуже позитивно. Рада Європи й надалі готова допомагати в цьому напрямку.

Однак, зрештою, і проводити розслідування, і притягувати вин­них до відповідальності мають українці. Міжнародна спільнота може допомогти й поспостерігати за процесом, аби показати, як здійснювати розслідування відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини.

Читайте також: МВС закликає українців добровільно здавати зброю

Також важливо залучати громадянське суспільство, щоб воно відчувало довіру до процесу. Дорадчий комітет і органи прокуратури мають діяти прозоро, регулярно інформуючи громадянське суспільство про прогрес розслідування.

Багато представників громадянського суспільства, з якими я зустрічався, виступали в ролі адвокатів постраждалих і затриманих або збирали інформацію. Дуже стануть у пригоді свідчення й докази, зібрані ними.

Бувши в Україні, зустрічався з численними громадськими організаціями не лише в Києві, а й у Вінниці, Дніпропетровську та Запоріжжі. Я вбачаю в них величезний ресурс для нової влади. І вона досить добре розуміє, що має співпрацювати із громадянським суспільством.

У. Т.: Наскільки оперативно можна реформувати українську міліцію, щоб вона відповідала європейським стандартам?

– Це завдання не на один рік. Проблема міліції дуже глибока. Крім якісних процедур відбору й перевірки людей, яких беруть на роботу в правоохоронні органи, для реформування потрібні нові навчальні програми. А освіта забирає чимало часу. Тому, на мою думку, принаймні без частини колишніх правоохоронців Україна зараз не зможе. Реформа займе якийсь час, але краще нині зробити все довше, але правильно і з допомогою міжнародної спільноти, аніж залишити колишні проблеми української правоохоронної системи невирішеними.

У. Т.: Вам відомо про випадки порушень прав людини в Криму, якими Росія обґрунтовує військове вторгнення?

– Під час візиту до України я не був у Криму, тож не можу оцінювати тамтешню ситуацію. Знаю, що в АРК живуть групи національних меншин і мене турбує ситуація із кримськими татарами, які є найбільш уразливою серед них. Рада Європи має ефективні стандарти й механізми захисту прав нацменшин на кшталт Рамкової конвенції про захист національних меншин і Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Будь-які конфлікти довкола таких питань слід вирішувати через політичний діалог, керуючись цими стандартами. Відтак надзвичайно важливо ефективно забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.