Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
28 лютого, 2014   ▪   Роман Кабачій   ▪   Версія для друку

Жіночі обличчя революції

Майдан посприяв збільшенню представництва жінок в стрічках новин українських ЗМІ
Жіночі обличчя революції

У текстах українських газет та на українських екранах побільшало жінок. Причиною тому є напружений стан суспільства, пов’язаний із тримісячним протистоянням Майдану із режимом Януковича. І це не випадково, - жіночі обличчя не лише стають маркою революції, - вони також є миротворцями, жінкам більше довіряють. Гендерний моніторинг Інституту масової інформації, котрий почав проводитися з осені 2013 року, свідчить про зростання присутності жінок у новинах та статтях у друкованих ЗМІ та в інтернеті, починаючи з подій Євромайдану. У грудні такими жіночими обличчями були, як зазначає експерт ІМІ Олена Голуб, - ведуча Майдану Руслана Лижичко і журналістка Тетяна Чорновол, волонтерка з Донеччини Ліза Шапошник, дипломатки з Заходу Вікторія Нуланд і КетрінЕштон, лідерки Німеччини і Литви Ангела Меркель і Даля Грибаускайте, котрі намагалися вплинути на українську владу. Представленість жінок як героїнь текстів та експертів у них у відсотковому відношенні виросла – так, у журналах в грудні в порівнянні до листопада згадуваність їх виросла вдвічі – до 32%, в газетах та в інтернеті до 40 і 26% відповідно.

Причому, ці жінки були в центрі уваги: від приїзду Нуланд і Ештон очікували поступок від Януковича, натомість він показово влаштував відтискання майданівців «Беркутом» протягом 9-11грудня. Руслана Лижичко була голосом «Майдану», про інтерв’ю із нею забігали чолові видання України та Заходу (деякі інтерв’ю виходять донині). Звіряче побиття Тані Чорновол, тиражування відео її переслідування на кілька днів перетворило її на головного (пасивного) ньюзмейкера країни. Одним із відкриттів революції стала нардеп Леся Оробець; попри материнські обов’язки, Леся встигала практично скрізь, де могла бути корисною як людина з недоторканим статусом.

Читайте також: Туман перемоги. Що робити після втечі Януковича

Початок січня дещо перевів увагу в орбіту жінок провладного табору. Журналісти спостерегли, як міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова кілька годин в робочий час займалася шопінгом. Після прийняття законів 16 січня, переговорів опозиції про їх скасування одним із головних спікерів з боку влади стала міністр юстиції Олена Лукаш. Ще одна регіоналка Олена Бондаренко опинилася в центрі скандалу, коли на запитання журналістів про побитих і поранених колег, притягнення до відповідальності винуватців нахамила їм і порадила навчитися спілкуватися із народним депутатом (Бондаренко є заступником голови комітету свободи слова та інформації).

Ще одним аспектом жіночого образу в ЗМІ стала різного роду жіноча організованість. Її обличчям воістину стала Ольга Богомолець, котра координувала роботу медиків, першу допомогу постраждалим та подальше лікування під час госпіталізації. Сестринська сотня Майдану, сотні бойові (в тому числі відомої провокаторки Ірми Крат), жіночі акції. Про жіночу сотню, для прикладу, цілий репортаж написала «КП в Украине». Меседжі репортажу, для прикладу такі: жінок в сотні об’єднує лесбійське кохання, Ірма Крат відома епатажна скандалістка із продуманою стратегією, а так насправді нікого в тих сотнях немає, всі розбігаються «котлети смажити»…

Читайте також: Стоїмо. Війну не можна виграти наполовину

З позитивних жіночих акцій можна виокремити «Ангельську пошту» на Майдані, розмальовування в кольорове техніки силовиків, акціюв Дніпропетровську під загальним заголовком «Інша сила – одна мета!», коли 8 лютого жінки з каструлями, прапорами, віночками і плакатами вийшли під місцеву ОДА протестувати проти застосування владою сили і найманих тітушок (Дніпропетровськ поруч з Черкасами і Запоріжжям був містом, де розгін Євромайдану був особливо жорстоким). Особисто мені ця акція нагадала історичну аналогію, коли після придушених бунтів і повстань проти колективізації в 1929 році Україною прокотилася хвиля так званих «бабських бунтів»: жінки виходили забирати своє колективізоване майно і худобу в сподіванні, що влада по них не стрілятиме…

Без жіночої емоційності, креативності та яскравості Майдан не міг би стати тим Майданом, який ми знаємо зі ЗМІ, з таких ініціатив як інтернет-проект«Є-люди» КрістіниБердинських, з десятків написаних про Майдан особистих блогів. Роль жінки в суспільстві – лагодити де це можливо, і бути промоуторами протесту, де це необхідно. Майдан загострив ці ролі, і нагадав усім нам, що у революції – таки жіноче обличчя.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.