Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 лютого, 2014   ▪   Роман Кабачій   ▪   Версія для друку

Жіночі обличчя революції

Майдан посприяв збільшенню представництва жінок в стрічках новин українських ЗМІ
Жіночі обличчя революції

У текстах українських газет та на українських екранах побільшало жінок. Причиною тому є напружений стан суспільства, пов’язаний із тримісячним протистоянням Майдану із режимом Януковича. І це не випадково, - жіночі обличчя не лише стають маркою революції, - вони також є миротворцями, жінкам більше довіряють. Гендерний моніторинг Інституту масової інформації, котрий почав проводитися з осені 2013 року, свідчить про зростання присутності жінок у новинах та статтях у друкованих ЗМІ та в інтернеті, починаючи з подій Євромайдану. У грудні такими жіночими обличчями були, як зазначає експерт ІМІ Олена Голуб, - ведуча Майдану Руслана Лижичко і журналістка Тетяна Чорновол, волонтерка з Донеччини Ліза Шапошник, дипломатки з Заходу Вікторія Нуланд і КетрінЕштон, лідерки Німеччини і Литви Ангела Меркель і Даля Грибаускайте, котрі намагалися вплинути на українську владу. Представленість жінок як героїнь текстів та експертів у них у відсотковому відношенні виросла – так, у журналах в грудні в порівнянні до листопада згадуваність їх виросла вдвічі – до 32%, в газетах та в інтернеті до 40 і 26% відповідно.

Причому, ці жінки були в центрі уваги: від приїзду Нуланд і Ештон очікували поступок від Януковича, натомість він показово влаштував відтискання майданівців «Беркутом» протягом 9-11грудня. Руслана Лижичко була голосом «Майдану», про інтерв’ю із нею забігали чолові видання України та Заходу (деякі інтерв’ю виходять донині). Звіряче побиття Тані Чорновол, тиражування відео її переслідування на кілька днів перетворило її на головного (пасивного) ньюзмейкера країни. Одним із відкриттів революції стала нардеп Леся Оробець; попри материнські обов’язки, Леся встигала практично скрізь, де могла бути корисною як людина з недоторканим статусом.

Читайте також: Туман перемоги. Що робити після втечі Януковича

Початок січня дещо перевів увагу в орбіту жінок провладного табору. Журналісти спостерегли, як міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова кілька годин в робочий час займалася шопінгом. Після прийняття законів 16 січня, переговорів опозиції про їх скасування одним із головних спікерів з боку влади стала міністр юстиції Олена Лукаш. Ще одна регіоналка Олена Бондаренко опинилася в центрі скандалу, коли на запитання журналістів про побитих і поранених колег, притягнення до відповідальності винуватців нахамила їм і порадила навчитися спілкуватися із народним депутатом (Бондаренко є заступником голови комітету свободи слова та інформації).

Ще одним аспектом жіночого образу в ЗМІ стала різного роду жіноча організованість. Її обличчям воістину стала Ольга Богомолець, котра координувала роботу медиків, першу допомогу постраждалим та подальше лікування під час госпіталізації. Сестринська сотня Майдану, сотні бойові (в тому числі відомої провокаторки Ірми Крат), жіночі акції. Про жіночу сотню, для прикладу, цілий репортаж написала «КП в Украине». Меседжі репортажу, для прикладу такі: жінок в сотні об’єднує лесбійське кохання, Ірма Крат відома епатажна скандалістка із продуманою стратегією, а так насправді нікого в тих сотнях немає, всі розбігаються «котлети смажити»…

Читайте також: Стоїмо. Війну не можна виграти наполовину

З позитивних жіночих акцій можна виокремити «Ангельську пошту» на Майдані, розмальовування в кольорове техніки силовиків, акціюв Дніпропетровську під загальним заголовком «Інша сила – одна мета!», коли 8 лютого жінки з каструлями, прапорами, віночками і плакатами вийшли під місцеву ОДА протестувати проти застосування владою сили і найманих тітушок (Дніпропетровськ поруч з Черкасами і Запоріжжям був містом, де розгін Євромайдану був особливо жорстоким). Особисто мені ця акція нагадала історичну аналогію, коли після придушених бунтів і повстань проти колективізації в 1929 році Україною прокотилася хвиля так званих «бабських бунтів»: жінки виходили забирати своє колективізоване майно і худобу в сподіванні, що влада по них не стрілятиме…

Без жіночої емоційності, креативності та яскравості Майдан не міг би стати тим Майданом, який ми знаємо зі ЗМІ, з таких ініціатив як інтернет-проект«Є-люди» КрістіниБердинських, з десятків написаних про Майдан особистих блогів. Роль жінки в суспільстві – лагодити де це можливо, і бути промоуторами протесту, де це необхідно. Майдан загострив ці ролі, і нагадав усім нам, що у революції – таки жіноче обличчя.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
личный водитель, здесь, погода в Пятницу в оршанке
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено