Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 лютого, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Сотники Майдану. Портрети в інтер’єрі

Тримаючи оборону, майданівські польові командири прикрашають стіни перевернутими портретами президента, не хочуть сідіти у тюрмі "за те, що здалися" та обіцяють йти до кінця
Сотники Майдану. Портрети в інтер’єрі

Скільки нині на Майдані сотень самооборони - точно не скаже, напевно, ніхто. Деякі з них - наприклад, афганська сотня, чотирьох бійців якої нині судять за двиними звинуваченнями - добре знайомі всім. Про існування інших - скажімо, сотні послідовників Магатми Ганді - лише ходять чутки. Однак, здається, прихильники ненасильницького спротиву на Майдані - вже давно міф... Жити за принципом "підстав другу щоку" українці більше не бажають. Зрештою, саме це свого часу й стало основню причиною створення перших загонів самооборони.

Тиждень.ua  поспілкувався з кількома сотниками, які розповіли про свою діяльність, поточні обов'язки, ставлення до життя та влади.

Бурхливий формат

З Євгеном Карасем, сотником 2-ї київської сотні "Свободи" імені Святослава Хороброго, ми розмовляємо в одному з кабінетів КМДА. Над столом - мапа столиці, календар... і портрет президента. Перевернутий. У сучасній Україні ця деталь інтер'єру тягне рочки так на чотири, втім, для Карася це дрібниці: з 24 січня МВС розшукує хлопця за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294. Це масові заворушення. До 15 років ув'язнення.

"У розшуку прикольно", - сміється Євген. З країни він не тікатиме.

Сотня імені Святослава Хороброго створювалась для будівлі КМДА, пояснює Євген.

«Щоб систематизувати роботу охорони», - каже. – «У сотні не тільки свободівці. Це і футбольні ультрас, і хлопці-волонтери. Але була проведена серйозна кадрова робота. Зараз у нас сформувалась дійсно боєздатна команда, готова до всього і вдень, і вночі».

Чисельність сотні Святослава - стандартна для Майдану. "За термінової мобілізації  збирається 40 чоловік, за завчасної - близько 70. Це стандартні показники для сотні".

Нестандартними у випадку сотні Святослава є завдання. "Більшість сотень займається суто охороною. Є сотні, які займаються проведенням мітингів. Наша сотня специфічна тим, що у нас дуже багато різних векторів діяльності... - розповідає Євген Карась. - Бурхливий формат діяльності".

До сфери відповідальності його сотні входить і захист людей на Майдані від провокаторів та тітушок, і забезпечення захисту мирних демонстрацій, і, певною мірою, забезпечення побуту КМДА. Зараз сотня Святослава Хороброго облаштовує у будівлі спортзал. Є і безліч інших важливих справ. "У нас, наприклад, є підрозділ розвідки, - перелічує сотник. - Є інтендантська частина, яка займається не тільки обліком, але і виготовленням різних речей - "клепаємо" якісь картопляні гармати, щитки на руки-ноги виготовляємо на місці... Зараз формується інженерний підрозділ. Найближчим часом - випустимо стінгазету".

Ця стінгазета, певно, буде перша в Україні стінгазетою справжнісінького "бандформування" - адже днями у прокуратурі заявили, що майданівські сотні, як і народні ради - поза законом. «Це нормальна ситуація», - усміхається Карась. – «Поза законом уже знаходиться весь Майдан, всі люди тут є "учасниками масових заворушень"... В цій країні фактично будь-яка нормальна людина - поза законом. Тому що закони цієї держави злочинні! Я вважаю справжніми злочинцями людей, які стріляють з бойової зброї у демонстрантів, людей, які забивали кийками мирний протест. Ми не боїмося їхніх заяв і, думаю, ще притягнемо їх до відповідальності за всі злочини, які вони скоїли проти українського народу».

До сотні імені Святослава Хороброго сьогодні може записатись кожен бажаючий. "Набір відкритий для усіх... Але, нагадаю, ведеться кадрова робота. Людина може не впоратись зі своїми обов'язками - тому відбувається певний відсів", - пояснює сотник.

Чому саме Святослав Хоробрий? Великий князь Київський - яскрава історична постать, пов'язана безпосередньо зі столицею. "Ми квартируємося у Київраді, і більшість з нас - кияни", - каже Євген.

"Сидіти за те, що здалися"

Більшість бійців Хмельницької сотні, що "квартирується" у Жовтневому палаці - родом, звісно, з Хмельницького та області. "Ми - хмельниччани, ми найсильніші!", - проголошує одне з улюблених гасел своїх хлопців сотник Віктор Бурлик. У Хмельницкій сотні чимало футбольних фанатів, зауважує він - гасло прийшло на Майдан з трибун стадіону міста.

«Наша сотня була сформована ще у перші дні революції», - розповідає Віктор. – «Події підказували нам, що потрібно відповідати, протидіяти режиму». Зараз  у сотні близько 60 осіб.

Сотня бере активну участь у численних акціях, організовано відвідує пікетування. Певна річ, відповідають хлопці і за охорону будівлі.

У сотні - не лише молоді чоловіки, зауважує Віктор. «Є і старші люди. Революція кличе не тільки молодих, і у нас немає обмежень за віком: якщо людина відчуває, що вона може допомогти, має бажання бути не сама по собі - записується у сотню».

До обов'язків сотника - принаймні, сотника хмельниччан - входить практично все. «Я відповідаю за життя і життєдіяльність хлопців,» - розповідає Віктор. – «Відповідаю за виконання наказів. Якщо ми кудись йдемо - маю організувати максимальну чисельність сотні. Маю й максимально забезпечити усіх усім. Наприклад, якщо на вулиці дощить - дощовиками... І це не тільки поточні питання. Серед нас є люди, які знаходяться на Майдані вже дуже тривалий час, якщо холоднішає - треба забезпечити їх теплим взуттям. Є і інші потреби - ну, хоча б станки для гоління... Також я інструктую всіх перед акціями. Якщо можливе силове протистояння - застерігаю хлопців, слідкую за тим, щоб вони брали з собою захист. Розповідаю новини - щоб у сотні добре знали, що відбувається за межами палацу. Правда, зараз у нас вже є телевізор - тепер більш-менш всі в курсі. А раніше доводилось проводити "політінформацію".

«Коли ми востаннє тримали оборону Жовтневого - всіх інших людей "евакуювали" з приміщення», - згадує сотник. – «Лише Хмельницька сотня залишилась відбивати атаку. Все було нормально, ми виконали поставлене завдання". Воно не здалося бійцям страшним або важким. Найважче, вважає Віктор Бурлик - бездіяльність, періоди так званої "карематної революції".

Хоча й під час подій на Грушевського, хмельниччани не ходили "на війну" організовано - у бій вирушали лише ті, хто  вирішив особисто. Віктор Бурлик впевнений: це було єдиним вірним шляхом.

«Хто хотів - той пішов, звісно... Але дія заради дії не є дією», - пояснює свою думку хлопець. – «Якщо йти щось робити - то треба щось робити, а не тільки показувати. Спалити чотири автобуси - це круто! Але якщо після того ані на метр не пройти вперед, а на наступний день мати людські жертви... Це неправильно».

Наразі доводиться просто чекати. Але і це важливо. «Всі налаштовані на боротьбу. Революція триватиме, можливо, не ще один тиждень, а ще місяць, чи ще три місяці... Але всі це розуміють. Або ми - або нас. Якщо ми розчаруємось у революції і повернемось до своїх домівок - завтра за нами прийдуть. Будемо сидіти... Сидіти за те, що здалися. Треба йти до кінця».

«Наша прокуратура - своєрідна Аль-Каїда. Вона зараз виконує функцію захоплення заручників, щоб владі було чим торгуватись, - коментує сотник "привіт" від українських прокурорів. - І не чує під боком сепаратистів кримських, які просять про російську інтервенцію. В Києві щодня палять автівки, щодня викрадають людей, щодня катують. І прокуратура ніяк не реагує... «

Потребуючи героїв

Представників сотні ОУН можна знайти навпроти Київради. «1-ша Київська сотня ОУН ім. Є. Коновальця оголошує набір добровольців до особового складу сотні, - повідомляє оголошення на одному з наметів. - Україна як ніколи потребує героїв! Запрошуємо всіх чоловіків, які за станом здоров'я та відповідно до віку здатні стати в стрій в боротьбі з режимом внутрішньої окупації. Слава Національній Революції! Смерть окупантам!».

У наметі тепло і затишно. "Руйнатор Леніна" Микола Коханівський обговорює з хлопцями поточні потреби - те, чого катастрофічно не вистачає бійцям. «Нам потрібні бронежилети і будь-яка амуніція. Каски потрібні, налокотники, наколінники. Цього дуже мало...», - зізнається один з керівників загону.

Сотня існує вже три тижні. «Назвались ми сотнею ОУН, бо основний склад - це ОУНівці, київські та з області», - розповідає Микола Коханівський. – «Почали набирати людей. Сьогодні у нас вже шість наметів».

Долучитись до сотні може будь-який чоловік, незалежно від організаційної приналежності. "Переговоривши з людиною, побачивши, що це "наша" людина - ми її беремо", - каже Коханівський.

Вночі сотня ОУН займається охороною однієї з барикад. Також є побутові завдання, вирішення різноманітних поточних питань, щоденна мобілізація та спільні молитви. «Якщо бойові дії почнуться - будемо до них долучатись. Якщо хтось підніме повстання... Якщо опозиція - долучимось до опозиції. Якщо самооборона - до самооборони. Правий сектор - то долучимось до Правого сектору. Якщо ніхто не підніме повстання, а ми розростемось до кількох сотень - може, ми піднімемо», - розмірковує Коханівський на звичні для Майдану теми.

Йде 85-й день революції. З чорно-білої фотографії на стіни намету пильно дивиться полковник Коновалець. "Казати собі, що все покінчено, що «comedia finita», я вважаю невмисним», - казав колись він. – «А коли би це сталося, вважав би це злочином…».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено