Антигерої 2009

Тиждень відзначив «достойників», які своїми вчинками показали країні, чого вони варті
Матеріал друкованого видання
№ 52 (113)
від 25 грудня, 2009


 

Нестор Шуфрич
 
За значний внесок у справу перетворення української політики на цирк
 
Колеги-телевізійники добре затямили: участь у політичному ток-шоу пана Шуфрича – гарантія зростання рейтингу програми. Важко сказати, чи спроможний Нестор Іванович, як і будь-яка справжня жінка, з нічого зробити зачіску й салатик, але стосовно влаштування скандалів йому немає рівних. Якщо не в прямому ефірі, то хоча б за межами студії. Скажімо, недавня суперечка Шуфрича з Юрієм Луценком під час програми «Шустер Live» мала продовження в коридорі, де депутат-регіонал кинувся на міністра з кулаками.
 
Арсеній Яценюк
 
За тріумфальний провал передвиборчої рекламної кампанії
 
Насправді ми б хотіли вручити нагороду в цій номінації людині, якій першій спало на думку перетворити білявого інтелігента в окулярах на Шварценеггера й Сталлоне в одному флаконі. Таке навіть Джеймсу Кемерону не снилося. Та оскільки оточення пана Яценюка як на режисера-постановника блокбастера «Арсеній» вказує саме на нього, його й віншуємо.
 
Інна Богословська
За спробу «розполовинити» Севастополь між Україною та Росією
 
«Природна двомовність», якою не раз пишалася Інна Богословська, в питаннях суверенітету та територіальної цілісності України завела її так далеко, що вона розвішала в Криму білборди з гаслом «Досить ділити Севастополь! Дамо місту статус українсько-російської території!»
 
Цікаво, а що в такому разі робити окремим районам Закарпаття, де «природна двомовність» українсько-угорська, або окремим районам Буковини, де ця «природна двомовність» українсько-румунська? Може, якщо керуватися логікою кандидатки у президенти України, їх також «досить ділити», а тому надати статус адміністрування спільно із сусідніми країнами? І чи взагалі пані Інна має бодай елементарні уявлення про інші (не українсько-російські) «природні двомовності» в Україні, зокрема в регіонах польсько-українського, білорусько-українського та інших погранич?
 
Олесь Старовойт
 
За віру в святість президента
 
17 листопада, оцінюючи кандидатський рейтинг нинішнього президента, заступник керівника штабу Віктора Ющенка у Львівській області Олесь Старовойт зазначив, що про це потрібно говорити 17 січня 2010 року. «У Страсну п’ятницю рейтинг Ісуса Христа був 0%, за тиждень у Єрусалимі він зашкалював», – цілком серйозно зауважив Старовойт.
 
Леонід Черновецький
 
За відвертість у своєму цинічному ставленні до мешканців столиці
 
За рівнем соціально-економічного розвитку Київ опустився на передостаннє місце в рейтингу Мінекономіки, нижче – лише Луганська область. При цьому мер столиці невпинно хизується своїми багатствами. Зокрема, на початку року пан Черновецький поділився з журналістами радістю від придбання власного гелікоптера, виготовленого в Італії. Згодом київський градоначальник придбав і невеликий літак. За своїми позаземними турботами Черновецький вперто не помічає земних турбот киян. Так, напередодні снігопаду, що спричинив транспортний колапс у столиці, стало відомо про плани мера закупити до кінця грудня... ­газонокосарки на 10 млн грн у межах програми соціально-економічного розвитку Києва на 2009 рік.
 
Леонід Михайлович відверто має киян за дурнів і не приховує цього. Як не крути, а в нього є на це право, адже кияни двічі поспіль проголосували за нього.    
 
Олесь Довгий
 
За оборону Києва
 
Олесь Довгий як секретар Київської міськради боронить Київ і киян ще з весни 2006-го, однак за проявлений героїзм президент Віктор Ющенко нагородив його лише в травні 2009-го (орденом «За заслуги» III ступеня). «За значні особисті заслуги у соціально-економічному та культурному розвитку столиці України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю», – зазначено в указі. Мабуть, отримував Олесь орден і в його пам’яті зринали бої в Київраді, зокрема той, що відбувся 1 жовтня 2007 року, коли за чотири години Київрада розглянула 676 питань, 618 із яких – про землевідведення.
 
Андрій Матковський
 
За оборону Полтави від Мазепи
 
Трапляються у світі люди, що на серйозних посадах поводяться неначе персонажі п’єси ­абсурду та почуваються при цьому цілком природно й розкуто. Вони не звертають жодної уваги ані на логіку (чи її відсутність) у власних діях та висловлюваннях, ані на адекватність тих-таки дій та висловлювань часу, місцю та, врешті, історичним обставинам. Один із найкращих артистів цього жанру – мер Полтави. Це ж треба було протягом одного року перетворити державне відзначення річниці Полтавської битви на бенефіс російських патріотів, напередодні «свята» влаштувати бучну пиятику в музеї-садибі Котляревського, примудритися завдяки різним хитрощам не встановити вже готовий пам’ятник Іванові Мазепі, але натомість радісно відзначити день утворення комсомолу й поділитися з молоддю теплими спогадами про життя в СРСР. Складається враження, що пан Матковський є не мером міста в незалежній Україні, а партійним функціонером брєжнєвської доби.
 
Ніколай Левченко
 
За послідовність
 
Відомий українофоб, у миру секретар Донецької міськради та заступник голови Донецької обл­організації Партії регіонів Ніколай Левченко не перестає дивувати рішучістю та послідовністю у боротьбі за все російське. У 2007 році він «прославився» своєю заявою про те, що в Україні має буди єдина державна мова – російська. У 2008-му за його ініціативи Донецька міськрада проголосувала за «недопущення планового збільшення україномовних шкіл у місті». А цього року пан Левченко ініціював звернення депутатів Донецької міськради до Мін­освіти з пропозицією виключити із завдань шкільних тестів «суперечливі історичні питання». Ніколая не задовольняє, що в підручнику з історії для 8-го класу Московське князівство «однозначно подається як агресор, а Литва – як жертва», що десятикласникам замало розповідають про створення Донецько-Криворізької республіки у 1918–1919 роках і що події Помаранчевої революції ілюструються світлинами лише з київського майдану Незалежності – там має бути ще й донецька площа Леніна, впевнений Левченко. Цікаво, проти чого боротиметься Ніколай у 2010-му.
 
Геннадій Бабенко
 
За щедрість
 
Мер Сімферополя виявив небувалу щедрість до себе та своїх заступників, виписавши на всіх майже 800 тис. грн премій. Собі з цієї суми виділив лише 161 тис., решту – колегам по роботі. Та такий широкий жест не оцінили правоохоронці й увічливо нагадали мерові про постанову Кабміну, що забороняє преміювати чиновників під час кризи, і пригрозили кримінальною відповідальністю. Не сподобався їм й інший прояв щедрості та любові до ближнього з боку пана Бабенка: у 2001 році його кум, якого зачислили двірником при елітному будинку, начебто незаконно отримав квартиру. А на додачу ще й Віктор Янукович, партійний лідер Бабенка, в ефірі місцевого телеканалу обізвав його засранцем. Хоча чому було Януковичу на Бабенка злитися, адже подейкують, що той на 59-ті роковини подарував своєму партійному вождю ключки для гольфу, інкрустовані платиною, золотом та діамантами, аж за $700 тис.
 
Володимир Стельмах
 
За порятунок потопельників
 
Щоб підтримати українські банки під час кризи, Нацбанк під керівництвом Володимира Стельмаха вдався до надзвичайних заходів. Зокрема, було надруковано і розподілено між 94 фін­установами 36,9 млрд грн – левова частка цих коштів пішла на валютні спекуляції та надання кредитів фірмам, пов’язаним із керівниками та/або власниками банків. Однак найрезонанснішим антикризовим рішенням регулятора став мораторій на дострокове повернення банківських депозитів фізичним та юридичним особам. Та й після завершення дії депозитних угод гроші повертали не всім: 25 комерційних банків, у яких працювали тимчасові адміністрації НБУ, не виконували зобов’язань перед вкладниками.
 
Андрій Кислинський
 
За підрив довіри до українських дипломів про вищу освіту
 
«Ознаки підробки» диплома екс-заступника голови Служби безпеки про закінчення КНУ імені Тараса Шевченка виявили й спеціальна перевірка Міносвіти, й Головне управління державної служби. Ну не було, за словами керівника Головдержслужби Тимофія Мотренка, такої спеціальності в КНУ, як «Історик – викладач історичної дисципліни», була «Історик – викладач історії». Накладочка вийшла! Втім, на думку пана Кислинського, його фальшивий диплом не становив жодної загрози безпеці Вітчизни – на відміну від діяльності прем’єрки Юлії Тимошенко, на викриванні якої спеціалізувався знавець «історичної дисципліни», працюючи в президентському Секретаріаті.
 
Олександр Черноморов
 
За жагу до справедливості
 
Депутат від Партії регіонів відсудив у Верховної Ради квартиру в Києві. Надання житла депутатам передбачено законом. Тож Черноморов подав відповідну заявку до апарату Верховної Ради, але квартири так і не отримав – із настанням економічної кризи їх не видають, депутатів просто ставлять у чергу на житло. Криза кризою, а повноцінна квартира депутатові потрібна. Тим паче такому депутатові, який викладається по повній. Ще торік Черноморов скаржився, що йому бракує грошей для поновлення своїх сил і мобільності. Мовляв, на харчі та бензин для позашляховика йому щодня потрібно щонайменше 1000 грн.
 
 
Василь Князевич
 
За епідемію паніки
 
У жовтні, коли розпочалася епідемія грипу, міністр охорони здоров’я своїми невиваженими заявами спровокував паніку поміж українців. Ще більше розкрутив паніку брак в аптеках противірусних ліків і марлевих пов’язок, резерв яких міністерство мало створити заздалегідь, спрямувавши на це спеціально виділені 50 млн грн.
 
Олександр Шинальський
 
За «честь» мундира
 
Заступник генпрокурора, якого в народі вже встигли охрестити прокурором із Баден-Бадена, пішов у відставку. Причина поважна, а головне, достойна офіцера: «Не допустити того, щоб розгорнута групою вандалів брудна кампанія, спрямована проти мене особисто, завдала істотної шкоди авторитету органів прокуратури і прокурорам». «Вандалам» не давав спокійно спати будиночок у німецькому Баден-Бадені, придбаний Шинальським за майже € 550 тис. Як стверджують ті самі «вандали», гроші на будинок Шинальський збирав за допомогою Асоціації прокурорів України, президентом якої він є. Викривальники Шинальського стверджують, що ця структура займалася банальним вибиванням грошей у бізнес-структур. Цікаво, чи обстоюватиме так само честь мундира прокурор, який підтримуватиме звинувачення Шинальського в суді, якщо, звісно, буде порушено справу за здирництво.
 
Ігор Зварич
 
Спеціальна премія імені Оле-Лукойє: за «казочки» про походження грошей, вилучених у нього правоохоронцями
 
За версією екс-голови Львівського адміністративного апеляційного суду, в першому з трьох знайдених у нього в кабінеті й удома мішків були «копійки, по одній гривні, по долару, по євро», якими «засівали» в новому приміщенні суду, – цей мішок він нібито збирався передати до однієї з церков як благодійну пожертву. В другому – кошти, які судді «здавали на ремонт», а в третьому – «особисті заощадження» самого Зварича і його дружини (340 тис. грн) та «позичений у друга» $1 млн.
 
Нещодавно «казкар» Зварич звернувся з проханням захистити його права до «всіх людей доброї волі», зокрема Генерального секретаря Ради Європи, Міжнародних правозахисних організацій та послів іноземних держав, які перебувають в Україні. Словом, улюблений персонаж Андерсена, як кажуть, відпочиває…
 
Світлана Лобода
 
За підтримання іміджу України закордоном
 
Anti-crisis girl Світлана Лобода феєрично виступила на «Євробаченні-2009». Губи вареником, відверте декольте, червона сукня, блискучі ботфорти – образ співачки цілком узгоджувався з усталеним уявленням про Україну як постачальника секс-послуг. І хоча якість решти компонентів виступу явно не надихнула європейських домогосподарок, Лободі вдалося нагадати про головний експортний потенціал країни. Схоже, й на наступних конкурсах Україну представлятимуть «поющіє труси» – саме цей жанр для «пацанов» шостої частини суші підім’яв під себе майже весь музичний простір в Україні. Звісно ж, це питання ринку, в який втручатися неліберально.
 
Богдан Ступка
 
За роль «Картошки» у фільмі ­«Тарас Бульба»
 
Поки Україна з Росією з’ясовували, чиїм письменником є Гоголь, Ступка не ловив ґав і знявся у російській пропагандистській екранізації «Тарас Бульба». Завдяки уславленому українському метрові український загал нарешті має нагоду засвоювати «правильну» версію власної історії на основі популярного жанру кіно. За доброю українською традицією, Ступці слід очікувати нагороду від української влади за цю високу гуманітарну місію.