Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 липня, 2010   ▪   Валентина Кузик   ▪   Версія для друку

Незамінний імпорт

Українські імпортозаміщувачі чекають від держави не програм підтримки «на папері», а поліпшення інвестиційного клімату
Незамінний імпорт
ФОТО: Андрій Ломакін
«Укрзалізниця» має намір оформити замовлення на закупівлю 10 міжрегіональних електропоїздів у південнокорейської компанії Hyundaiдо кінця 2010 року за умовами і термінами кредитування покупки Експортно-імпортним банком Південної Кореї. Українські вагонобудівники обурені: замість вітчизняного виробника держава своєю покупкою підтримує іноземного.
 
Менше чужого
 
У період економічного зростання в Україні помітною була тенденція збільшення обсягів товарного імпорту, що істотно перевищували темпи зростання ВВП та промислового виробництва. Якщо у 2007 негативне сальдо торгівлі товарами та послугами становило $(-8,2) млрд., то у 2008 вартість імпортованих товарів та послуг у порівнянні із експортованими збільшилася до $(-14,5) млрд. Проте уже у І кварталі минулого року обсяги імпорту, за даними НБУ, скоротилися майже удвічі у порівнянні із аналогічним періодом 2008-го року та на 45% у порівнянні із IV кварталом 2008 року. Регулятор пояснював цю тенденцію істотним скороченням внутрішнього попиту та подорожчанням імпортних товарів унаслідок девальвації національної валюти (з початку кризи ринковий курс гривні до долара впав на 70%: від 4,65 до 8,9 грн за долар). Згідно із дослідженням компанії R&B Group до кризи 45% українців купували імпортні товари, проте уже через півроку з початку кризи більшість із них стали купувати імпорт у менших обсягах (40%) або узагалі відмовилися від нього (27%). Саме ці респонденти потенційно могли б стати покупцями українського ― міркують експерти. Натомість в Українській агротехнічній компанії сільськогосподарського машинобудування позитивних тенденцій минулого року не відзначали: «Наші головні покупці ― сільгоспвиробники ― кажуть, що про придбання нової техніки не йдеться ― немає коштів». Більш того, падіння гривні не набагато збільшило конкурентоспроможність вітчизняних тракторів: «Двигуни ми завозимо із Німеччини, гідравліку використовуємо італійську, а кондиціонери ― японські. Ці комплектуючі подорожчали для нас пропорційно до росту курсу євро»- бідкається Сергій Пушкін, заступник директора ТОВ «УАКСМ».
 
Кожух від пана
 
Саме знецінення національної грошової одиниці Олексій Блінов, економіст інвестиційної компанії Astrum Investment Management називає «найбільш потужним та ефективним заходом підтримки імпортозаміщення», тобто замість дорожчого імпортного товару український споживач мав би охоче придбати дешевший вітчизняний, а це саме те, до чого так прагнуть українські урядовці ще від 2003 року, декларуючи імпортозаміщення одним із наріжних каменів Концепції державної промислової політики. У Міністерстві економіки Тижню щоправда не змогли назвати жодної чинної програми з імпортозаміщення, натомість наголошуючи, що держава передовсім зацікавлена у підтримці експорту та присутності українських товаровиробників на зовнішніх ринках. На думку Ярослава Жаліло, Президента Центру антикризових досліджень, у період економічного зростання орієнтація на експортну модель економічного розвитку призвела до фактичної відмови від структурної перебудови економіки, а власне орієнтації на внутрішній попит, який є одним із базових ресурсів економічного розвитку.
 
Анатолій Кінах Президент Українського союзу промисловців і підприємців переконаний, що у кризу держава мусить впроваджувати конкретні програми імпортозаміщення у межах антикризових заходів, проте більшість потенційних реципієнтів такої допомоги свідчать, що уряд залишив їх напризволяще. «У листопаді 2008-го року ми припинили поставки вагонів для нашого головного партнера - «Укрзалізниці» - через значну заборгованість останнього (станом на грудень 2008-го борг складав 240 млн. грн). Неодноразово зверталися до Кабміну з проханням просубсидувати перевізника, аби ми могли відновити виробництво, - це могло б забезпечити роботою не тільки нас, але й металургів, і залізничників. Проте держава залишається осторонь, натомість нарощуючи борг перед підприємством за невідшкодованим ПДВ. Але ми волієм не говорити про це публічно» - розповів Тижню співробітник «Крюківського вагонобудівного заводу», який побажав залишитися неназваним. Так само гравці ринку відмовилися офіційно коментувати програму допомоги Мінагрополітики виробникам дитячого харчування, за якою заплановано виділити з бюджету 1,22 млрд грн у 2010-2020 р. Приватно виробники зізнаються, що чекають від держави дерегуляції свого бізнесу, а не порівняно незначної та тривалої у часі фінансової допомоги на модернізацію устаткування.
 
Сергій Пушкін із «УАКСМ» відвертий: «Минулого року мала діяти програма допомоги сільгоспвиробникам, яка полягала в отриманні ними 30% компенсації вартості трактора нашого виробництва із державної казни за умов його придбання. Також було передбачено можливість надання нашого обладнання у фінансовий лізинг аграріям. Тільки на реалізацію «лізингової» програми було заплановано виділити 400 млн. бюджетних коштів. Натомість ми не отримали жодної гривні, фактично ці проекти залишилися на папері».
 
В очікуванні інвестора
 
Натомість Олексій Блінов не бачить потреби у державному стимулюванні вітчизняного виробника навіть у кризовий період. «Розумні» схеми підтримки потребують, як правило, значних вільних бюджетних коштів (чого в Україні зараз немає) та злагодженої довготривалої координації дій державних та приватних гравців.» - міркує аналітик.- «Зараз варто було би сконцентруватися на покращенні інвестиційного клімату. Частина теперішніх імпортерів могли би стати українськими виробниками». Так збирається вчинити компанія Nestle, запустивши на львівській фабриці «Світоч» потужності з випуску батончиків Kitkat та Nuts. За словами Генадія Радченка, директора з корпоративних питань представництва компанії в Україні та Молдові, виробництво цих продуктів у межах держави дозволить повністю відмовитися від їх ввозу, а також збільшити відсоток використання української сировини у батончиках з 50% до 80%. За інформацією Сергія Наливки, директора консалтингового агенства ААА очікуване імпортозаміщення відбулося у сегменті алкогольних та безалкогольних напоїв зокрема за рахунок розміщення потужностей іноземних інвесторів в Україні. Так компанія Coca-Cola у минулому році почала випуск соків та нектарів BotaniQ, використовуючи українські виробничі потужності та виготовляючи напої винятково із вітчизняної сировини, тоді як більшість операторів ринку соків імпортують до 70% концентратів. Компанія Sandora (яка на 80% належить PepsiAmericas та PepsiCo) запропонувала на ринку газовані напої під ТМ «ФруТонус», котрі виробляють на одному із українських заводів компанії у Миколаївській області.

Олександр Жолудь, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, бачить у приході іноземного капіталу можливість зокрема й імпорту технологій, за рахунок чого потенційні імпортозаміщувачі зможуть поліпшити якість своєї продукції, адже більшість експертів і досі відзначають невисоку якість українських замінників імпортованих товарів. Зокрема негативний досвід використання вагонів «КВЗ» мав Київський метрополітен: у липні 2009-го керівництво підземки відмовилося від використання крюківських рухомих складів через конструктивні недоліки останніх (у вагонах працює вентиляція малої потужності та відсутні кватирки).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено