▪   Іван Лютий

У львівському ключі

ФОТО: REUTERS
Цієї осені на концертній мапі України домінуватиме столиця Галичини – з класичною музикою
Матеріал друкованого видання
№ 36 (45)
від 5 вересня, 2008

 

 
 
У вересні Львів прийматиме одразу три гучні імпрези. Тон уже задало відкриття фестивалю легкої камерної музики «Імпровізація». В середині вересня душею та розумом львів’ян володітиме композитор Мирослав Скорик. А наприкінці місяця, коли мешканці готелю «Львів» у передчутті холодів натягуватимуть на себе всі ковдри, стартують концептуальні «Контрасти».
 
БУДИЛЬНИК-МЕСТРЕ
 
Секрет музичного шарму міста, котре за насиченістю та якістю мистецьких подій не тільки не поступається Києву, а часом є взірцем для столичних культуртрегерів, до кінця ще ніким не розгаданий. Можливо, таємниця прихована в культурному корінні: магнетизм батьківщини співачки Соломії Крушельницької, композитора Філарета Колеси, диригента Стефана Турчака, піаніста Віктора Єрєська, альтиста Юрія Башмета, скрипалів Олега Криси та Богодара Которовича й досі діє невідмовно. А може, річ у іншому: до сьогодні у Львові залишається, як ніде, багато палко відданих своїй аристократичній справі професіоналів, готових відгукнутися на будь-яку сміливу ініціативу.
 
Схоже, всіма цими обставинами й скористався практичний диригент із Барселони Мелані Местре, який ще рік тому зібрав «Львівський симфонічний оркестр» – ант репризу ентузіастів, спроможних після мертвого сезону налаштувати на музичний лад концертні зали й слухацьку аудиторію. Саме в цьому – сенс Першого фестивалю камерної музики «Імпровізація». Меломанів в Органному домі пробуджуватимуть класичними шлягерами і рідко виконуваними Октетом Фелікса Мендельсона й Септетом Йоганна Непомука Гуммеля. Інтригу підтримають концерти скрипальки Лідії Футорської та японської піаністки Йоко Сузукі (відповідно 6 та 10 вересня), а також завершальний Танго-марафон на площі Ринок 14 вересня.
 
ГЕРОЮ СЛАВА!
 
23 серпня, о 15.00 на лавочці станції «Університет» київського метрополітену було помічено 70-річного композитора Мирослава Скорика. Лацкан піджака урочисто вдягнутого митця прикрашала новісінька Зірка «Героя України». За мить потяг із композитором-орденоносцем розчинився у святошинському напрямку.
 
Перевершуючи пафосно-офіційний Київ, рідне місто ювіляра відсвяткує «героїчну» подію по-мистецькому. В межах «Днів музики Мирослава Скорика» з 12 по 19 вересня відбудеться ретельно спланована ретроспектива творчості композитора. Такого царського дарунку, здається, ще не отримував жоден український майстер. І публіка жодного міста не відчувала на собі просвітницького експерименту такого масштабу.
 
Популярність композитора прийшла після прем’єри 1964 року картини «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, де Скорик фігурував як автор музичного ряду. Феномен магічного впливу цієї музики, без умовно, не можна відокремити від генія самого Параджанова, роботи звукорежисера й величезного масиву первісного карпатського фольку, зібраного прагматичним маестро. Саме ця карпатська жилка, прищеплена згодом класичним конструкціям, і сформувала Скорику його «фірмове» обличчя.
 
«Ретрансляційний» талант композитора виявився і в активно експлуатованому жанрі своєрідних діалогів із попередниками. Достатньо згадати оркестровку незавершеної опери «На Русалчин Великдень» Миколи Леонтовича або транскрипцію для симфонічного оркестру 24-х каприсів Нікколо Паганіні, з якою пов'язаний найбільший резонанс останніх років. Майже рівноцінно рідною стихією став для Скорика і джаз.
 
На сценах Львівської опери, філармонії та консерваторії цього вересня можна буде почути й побачити майже все: від благословенного Іваном Павлом II біблійного оперного блокбастера «Мойсей» до Шевченківської кантати «Гамалія». Окрім симфонічного відкриття, на увагу заслуговуватиме, перш за все, філармонічний парад із п’яти скрипкових концертів, який відбудеться 16 вересня. Ще однією музичною перлиною стане виконання у консерваторії 18 вересня двох скрипкових сонат, Квартетного диптиху та ностальгійних фортепіанних дуетів. 14 вересня Львівська опера роз щедриться на постановку балету «Повернення Батерфляй» – хореографічно втіленої історії стосунків Соломії Крушельницької та італійського композитора Джакомо Пуччіні. Коли на афішах цього українського еквівалента «Кармен-сюїти» Бізе-Щєдріна авторство вказують як Скорик-Пуччіні, а не навпаки – це любов. Палка любов Львова до свого «композитора в резиденції».
 
МІСТО «КОНТРАСТІВ»
 
Концерти першого Міжнародного фестивалю академічної музики «Контрасти» справили 1995 року враження естетичного шоку. Київ потопав у провінціалізмі, щойно переживши еміграційну катастрофу касти працездатних струнників, а у Львові тим часом виникла маленька музична Європа – територія для втаємничених із вишуканими програмами класики XX ст. З авторськими концертами світових композиторських зірок (часто в присутності останніх). З організованою та відданою публікою, згодом привченою навіть платити за квитки. І з власними брендами на кшталт ансамблю сучасної музики «Кластер» композитора Івана Небесного чи камерного хору Gloria Володимира Сивохопа – менеджера «Контрастів». Виконавши за десятиріччя функцію антології сучасної музики, імпреза все більше залучає всесвітньо відомих виконавців – рівня російського піаніста Алєксєя Любімова чи швейцарського віолончеліста Івана Монігетті. Потрохи зникає і регіональна герметичність фестивалю. З одного боку, він активно співпрацює з мистецькими форумами столиці, обмінюючись проектами й дублюючи цілі концертні програми. З іншого, Львів давно включився в бурхливий колообіг мистецького життя сусідньої Польщі.
 
Перлинами нинішніх «Контрастів» стануть витончена програма від Франца Шуберта до Тору Такеміцу австрійського піаніста Альберта Сассмана (27 вересня). Сольний концерт еталонного польського віолончеліста Анджея Бауера (29 вересня). Гастролі Державного духового оркестру України з гіпер-радикальним для цього колективу репертуаром (2 жовтня). Клавірабенд патріарха польського авангарду Зігмунда Краузе (3 жовтня) та два концерти українсько-російсько-американського скрипаля Олега Криси (4, 5 жовтня).

[830]

 
ЩО СЛУХАТИ

Музичний вересень у Львові 

ТАНГО НА РИНКУ
 
 
Зробити заключний концерт фестивалю «Імпровізація» лише з танго й на площі Ринок – ідея напрочуд вдала. Певно, Мелані Местре підказали, що саме сюди на вихідних регулярно приходять потанцювати відвідувачі численних танго-клубів міста. Тож Львівський симфонічний оркестр під його орудою зіграє твори Брагатто, Косентіно, Андерсена і, зрозуміло, П’яццолли, включно з його Концертом Hommage a Liege для гітари, бандонеона та струнних. У цілому, музика ця для слухання. Але не виключено, що публіка під час концерту не втримається й закружляє в танці.
 
14 вересня 
Львів, площа Ринок
 
 СКОРИК - ПАГАНІНІ
 
 
На відкритті «Днів музики Мирослава Скорика» у філармонії меломанів прийматимуть Академічний симфонічний оркестр на чолі з Айдаром Торибаєвим й улюбленці композитора – українсько-американська віолончелістка Наталія Хома та піаніст Володимир Вінницький. Програма насичена, як суповий концентрат: Концерт для віолончелі з оркестром, Фортепіанний концерт №3, транскрипції трьох фортепіанних п’єc («Нічні метелики», «Долина дзвонів», «Альборада») для симфонічного оркестру з циклу «Відображення» Моріса Равеля. І п’ять каприсів Скорика-Паганіні на біс.
 
12 вересня
Концертний зал ім. Людкевича (вул. Чайковського, 7)
 
ГУРУ ВІОЛОНЧЕЛІ
 
 
 
 
Щоразу на приїзд до Львова польського віолончеліста Анджея Бауера чекають із нетерпінням. На початку своєї кар’єри музикант мав честь грати Віолончельний концерт Вітольда Лютославського під керівництвом автора й завдяки зусиллям вдячного композитора отримав стипендію на освіту у Великій Британії. Нині Бауер – гуру польської віолончельної школи. Програму свого сольного концерту у Львові метр побудує нехитро. Обрамлятимуть серцевину дві віолончельні сюїти Йоганна Себастьяна Баха. У центрі – Modus Томаша Сікорського і власний Duotone.
 
29 вересня 
Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8)