▪   Руслан Родзін

Маленькі сюрпризи «Великого шолому»

ФОТО: REUTERS
Звитяга принесла сестрам Бондаренко на двох $400 000, а міністр у справах сім’ї, молоді та спорту присвоїв їм звання заслужених спортсменок України
Матеріал друкованого видання
№ 5 (13)
від 1 лютого, 2008

 

 
 
 
 
 
 
 
 Не всі нововведення сподобалися учасникам Australian Open. Якщо зміну кольору кортів із зеленого на синій принциповою не назвати, то до іншого, «повільнішого», покриття тенісистам довелося звикати безпосередньо під час змагань. Зокрема, Даніела Хантукова звинуватила Ану Іванович у навмисному рипінні кросівками в півфіналі. Мовляв, відволікала увесь відповідальний матч негідниця. На що сербка гостро відрізала: «Який корт, такі й звуки».
 
Організаторів ці нюанси хвилювали не надто. Вони зосередилися на виконанні літніх погроз на адресу тих, хто наважиться до чесно зароблених гонорарів додати нечисті гроші від домовлених матчів. Лякали класичним терміном – «до 15 років». І без того жорстка щодо порушників правил країна продемонструвала неабияку винахідливість заходів безпеки. Спеціальна служба блокувала доступ до гравців, перш за все, аби відібрати в них «право на листування», тобто запобігти використанню портативної техніки й передачі інформації зацікавленим особам. «Гаряча» телефонна лінія приймала анонімні повідомлення про шахрайство на тоталізаторі. Робота знайшлася навіть колишнім працівникам поліції – їхній патруль пильнував порядок у Мельбурн-парку.
 
Наглядову гіркоту натомість підсолодили турботою про спортсменів: нарешті в Австралії почали зважати на спеку і дещо відкоригували регламент. З 2008 року тенісистам дозволено, догравши розпочатий сет, відкласти матч, якщо температура екстремально висока. Це рішення наразі дозволено приймати головному судді турніру, тоді як раніше використовувався лише загальний коефіцієнт погодних показників. Ще один бонус – додаткова можливість побачити спірну мить гри на відеоекрані: тепер спортсмен може тричі за сет замовляти повтор.
 
Українська сенсація
 
Під час змагань нашу команду лихоманило, як ніколи. Олександр Долгополов і Сергій Стаховський не потрапили до основної сітки прогнозовано. А значне дівоче представництво в «одиночці» тануло буквально на очах. Травма руки завадила пройти далі першого кола Юлії Вакуленко. На стадії 1/32 фіналу виступ припинила Тетяна Перебийніс. У другому колі Олена Бондаренко не очікувано поступилася юній датчанці Каролін Возняцкі, а Марія Коритцева змогла нав’язати боротьбу німкені Сабін Лісіцкі лише під завісу матчу. Прикро тим більше, що за успішних обставин наступний раунд міг би стати цілком українським.
 
І в той момент, коли варто було б затягнути стару пісню про труднощі, хвороби, недосвідченість, провальний сценарій обернувся на свою антитезу. Протягом другого турнірного тижня, здолавши кілька несильних пар, дует сестер Бондаренко у чвертьфіналі буквально виніс із корту чинних чемпіонок Australian Open – Лізель Хубер (США) і Кару Блек (Зімбабве). Перемога над сильним іспанським тандемом вивів Олену та Катерину в фіналі на білоруску Вікторію Азаренко і найкращу ізраїльську тенісистку Шахар Пеєр. Програш першого сету не завадив нашим спортсменкам довести почате до логічного кінця. Підсумок виснажливого матчу – вперше Grand Slam вибороли українські тенісистки. Для Бондаренко, які повторили «сестринське» досягнення Венус і Сирени Вільямс, цей титул став дебютним у парній кар’єрі й найвищим дотепер здобутком. Звитяга принесла їм на двох $400 тис., а міністр у справах сім’ї, молоді та спорту присвоїв звання заслужених спортсменок України.
 
Нині родички розбираються з іншими кубковими справами. 2–3 лютого в Харкові вони разом з Коритцевою та Перебийніс представлятимуть країну в Кубку Федерації – жіночому аналогові Кубку Девіса. Минулого року наша збірна нарешті пробилася із зональної у Світову групу, здолавши іменитих австралійок. Пройти команду Бельгії, в якій немає жодної зіркової спортсменки, й піднятися вище 15 командного місця нашим цілком до снаги. Особливо зважаючи на те, що остання, часто вирішальна гра, – парна, а №1 світового рейтингу бельгійка Жюстін Енен до нас не завітає.
 
Глибина мотивації
 

 

Енен після завершення АО-2008 є про що подумати. Поки її лідерству в рейтингу WTA ніхто не загрожує – надто солідний відрив від найближчих переслідувачок. Але зусилля, витрачені для здобуття успіхів попереднього сезону, даються взнаки. Наприкінці 2007 – початку 2008-го тендітна тенісистка витримала марафон у 32 виграні поспіль матчі, і фізичні сили колись таки мали скінчитися. Не допомогло навіть бажання реабілітуватися перед австралійцями, які вже скучили за блискучими виступами Енен. Цього разу дорогу їй перетнула Марія Шарапова. А прихильники бельгійки втішилися оповідями про перші кроки їхньої улюблениці на танцполі. Енен захопилася гіп-гоп-дансом. Говорить, що виходить жахливо, але принципово інакші рухи дають змогу їй неабияк розслабитися.
 
А от кому цього сезону відпочивати не доведеться, так це Шараповій. Перемога в фіналі одиночного розряду на Australian Open – не лише ще один «великий» трофей, який уперто не давався російській примі. Якщо Енен традиційно кепсько почувається в січні, і останнім часом переважно у зв’язку зі складними родинними обставинами, то Шарапова була непереконливою увесь минулий сезон. Дійшло до порівнянь з Курніковою. А для амбітної тенісистки такі паралелі – ніж у серце й своєрідний «дзвіночок»: зловживання фотосесіями й гламурними вечірками до спортивного добра не доводить. Свій вибір Марія зробила: протягом турніру вона виглядала так потужно й переконливо, що фахівці пророкують їй «Золотий шолом» 2008-го. До колекції залишилося додати дещицю – «Вімблдон» та US Open, які вже скорялися спортсменці, а також проблемну для неї відкриту першість Франції.
 
«Дзвіночки» лунають і для Роджера Федерера: солідний відрив за рейтинговими очками від другої ракетки Рафаеля Надаля та третього у списку Новака Джоковича поступово скорочується. І швейцарець дедалі більше скидається на свого кумира Піта Сампраса у період, коли суперники американця відчули «слабину» й почали поволі витісняти вожака із його законного місця. Варто лише згадати 5-сетовий марафон, в який Федерер дозволив себе втягнути Янко Типсаревичу, аби не дивуватися відсутності лідера на центральному корті в неділю.
 
А зустрілися тут молоді й агресивні. 20-річний серб Джокович, який сьогодні демонструє найвищий ґатунок тенісу: виважену тактику, ефективну гру, відмінну фізичну підготовку й розмаїття технічного арсеналу. І австралійське відкриття – Жо-Вілфрід Тсонга, якому спеціалісти пророкують неабияке майбутнє. Француз, який посідав тоді 38-му рейтингову сходинку, у чвертьфіналі зупинив Міхаіла Южного й в 1/2 розтрощив Надаля. Сильні удари, точність влучань, впевненість у власних силах – з іспанцем Тсонга розібрався за 2 години. Сміливця пригальмував у фіналі лише Джокович, який і сам перебуває у відмінній формі, та й витривалості йому не позичати. Серб став наймолодшим за останні 20 років тенісистом, який здобув «шолом» зеленого континенту. Досягнення Тсонги також вагоме: за один турнір він злетів на 18-те місце в рейтингові, заробив більше грошей, ніж за всю попередню кар’єру, а головне – примусив пильно придивитися до себе. У світі великого тенісу це дорого коштує.