▪   Катерина Липа

Будинок магістрату в Кам’янці-Подільському, кінець XIV–XIX ст.

Малюнок: Олена Незговорова
Тиждень продовжує знайомити читачів з видатними будівлями України різних часів, архітектурними стилями та історичними назвами елементів споруд
Матеріал друкованого видання
№ 3 (64)
від 23 січня, 2009

 

 
 
 
Найдавнішу офісну будівлю України збудували близько 1347 року – коли Кам’янець отримав магдебурзьке право. На той час вежа стояла окремо від власне «офісу», а всю будівлю було вирішено в готичному стилі. Нині про це нагадують хіба обриси нижніх ярусів вежі та облямівка вікон. Споруда – символ міського самоврядування зазнала стількох перебудов, що давні готичні підвали опинилися за ме­жами сучасної будівлі – під бруківкою ринкової площі, а вежа приєдналася до основного будинку. Від ренесансу магістрат дістав наріжні русти, балюстради та фігурні кронштейни, що підтримують вишукані балкончики, а від бароко – парадні сходи, що спираються на аркаду, та завершення вежі. Дивом дивуєшся, з яким смаком зодчі давніх часів вміли поєднувати свої до- і перебудови зі спадщиною попередників.
 
У тісненьких за сьогоднішніми уявленнями «кабінетах», що розходяться анфіладами на два боки від входу, до 1658 року сиділи міські урядовці двох громад – руської та польської. Після Хмельниччини таке співіснування стало неможливим, тож українці збудували собі окрему ратушу. Оскільки вірмени мали окремий магістрат уже давно, долю міста стали вирішувати у трьох різних місцях. Утім, Кам’янцю це не зашкодило.
 
Датування споруди подано за Національним реєстром державного культурного надбання