Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 травня, 2008   ▪   Інна Завгородня   ▪   Версія для друку

Спроба прощі

Ідея організувати «Прощу до Тараса» виникла торік, коли новостворений рух добровольців «Простір свободи» обговорював плани на майбутнє
Матеріал друкованого видання
№ 21 (30)
від 23 травня, 2008
Спроба прощі
ФОТО: Євген Котенко

 

 

  

Ідея організувати «Прощу до Тараса» виникла торік, коли новостворений рух добровольців «Простір свободи» обговорював плани на майбутнє. Згадали, що така традиція існувала ще в ХІХ ст.: «до Тараса» приходили покласти квіти, читали вірші, а знамените «Братство Тарасівців», серед засновників якого були Микола Міхновський і Борис Грінченко, саме тут присягнуло боротися за незалежність України.
 
«Ми вирішили позбавити щорічні відвідини Тарасової гори офіціозу – день його перепоховання, 22 травня, варто провести без політичних промов і гасел, просто почитати й послухати твори Шевченка. Люди повинні мати орієнтир, вони можуть сюди приїхати й спробувати осмислити, хто такий Шевченко й що він значить для нас», – каже член руху добровольців Тарас Шамайда.
 
Волонтери в наметах
 
Зібралися на свято як активісти громадських організацій, які підтримали ініціативу «Простору свободи», так і звичайні молоді люди. Дехто знайшов інформацію в Інтернеті, когось гукнули друзі. Місцевих жителів запрошували самі волонтери, роздаючи на вулицях Канева маленькі «Кобзарики» та афіші. Причому деякі канівці зізнавалися, що жодного разу не були на Тарасовій горі.
 
Волонтер громадського руху «Не будь байдужим» Олена Яцун і вчитель історії Роман Бойко приїхали з Кіровограда власним коштом. У повнісінькому кіровоградському автобусі яких тільки організацій не було – й Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ», і «Пласт», і «Тризуб». «Кожен українець хоч раз має сюди приїхати й віддати шану Шевченкові як герою України, – вважає Олена, вимахуючи синьо-жовтим прапором. Кіровоградці хваляться, що мають у місті «Український клуб», де тусуються представники різних патріотичних організацій, проходять поетичні вечори. А ще діє кіноклуб – приміщення виділила одна з партій. Тих кіровоградців, котрі допомагали поширювати інформацію про «Прощу», привіз до Канева Ігор Козуб, про якого кажуть, що він «національносвідомий бізнесмен».
 
Заступник голови всеукраїнської громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Руслан Рохов привіз із Хмельницького цілий автобус прочан. Профінансувала подорож бізнесмен Аліна Скоморохова, яка всіляко підтримує молодіжні громадські ініціативи.
 
З Чернігова приїхали переважно члени таких організацій, як «Українська студентська спілка», «Українська альтернатива» та «Молода Просвіта». Молодь зі Львівщини запросив Молодіжний союз «Наша Україна», багато членів і симпатиків якого приїхали на Прощу. А втім, агітації не починали, навіть навпаки – політично активні молоді львів'яни аж приховували свою приналежність до організації. Головна умова акції – жодної політики.
 
Для охочих потусуватися розбили наметове містечко. Значну його частину становили члени «Національного альянсу» з Житомира й Луцька, які трималися трохи відособлено, вони обгородили територію та вивісили червоно-чорний стяг УПА. Вночі міліціонери зняли його, а хлопця, який після «розборів» з РВВС повернув прапор у табір, увесь наступний день вважали ледь не героєм. Львівські студенти прихопили із собою гармату, щоб пригадати козацькі часи, які оспівував Тарас. Другий постріл гармати дуже знервував міліцію – спрацювали одразу кілька міських сигналізацій. Мабуть, з огляду на це наступного ранку міліціонери їздили навколо табору і гуділи клаксонами, мовляв, час вставати. А ще активно перевіряли документи й забороняли пити пиво зі скляних пляшок, яке тут-таки у кафе продавалося.
 
У "Кобзарі" можна знайти рядки і про те, що відбувається сьогодні
 
Скласти пазл
 
На схилі Чернечої гори є камінь, де зазначено, що тут спорудять Тарасову церкву єднання. Читаючи вірші, організатори «Прощі» збирали символічний пазл України, на якому було написано Шевченкову «Молитву». Об'єднавши пазлову Україну, прочани зібралися навколо Тараса, щоб обійнятися.
 
Молодь декламувала вірші, часом навіть із надривом, іноді співаючи під гітару. Соломії Савицькій тринадцятий уже минуло, проте саме тоді вона найбільше захоплювалася творчістю поета. Зараз їй шістнадцять, і вона вперше читатиме Шевченка на Чернечій горі. Каже, що приїхала за покликом серця: «Нещодавно у Хмельницькому провели Шевченківський вечір, я не  брала участі, але дуже захопилася й вирішила вивчити напам'ять принаймні половину «Кобзаря».
 
Після читання під горою почався акустичний концерт групи «Сад», де виконували хард-рокові пісні на вірші Шевченка, а до Тараса, окрім прочан, мешканців та гостей міста, приходили ще й черкаські та смілівські піонери під знаменами КПУ, і бандуристи з Рівненської дитячої кобзарської школи. Місцеві комуністи виголосили промову про Шевченка-борця-революціонера й розділилися на кілька таборів: поки одні прикрикували на юних ленінців, щоб не бігли поперед прапора, інші дебатували з націоналістами під акомпанемент ансамблю хлопчиків з Рівненської школи кобзарів.
 
Тарас і справді об'єднав їх усіх в одному місці й в один час, але не надовго.



Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.