Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 червня, 2008   ▪   Марія Старожицька   ▪   Версія для друку

Наше коріння в Криму

На першому київському Форумі видавців, у межах фестивалю «Книга – це зброя» (22–25 травня), пройшли кілька «кримських» культурних акцій
Матеріал друкованого видання
№ 23 (32)
від 6 червня, 2008

На першому київському Форумі видавців, у межах фестивалю «Книга – це зброя» (22–25 травня), пройшли кілька «кримських» культурних акцій, зокрема, поетичні читання «Острів Крим» та круглий стіл для письменників, художників і політологів «Що нам робити з цим Кримом?» Дискусія відбувалася в залі Музею книги та друкарства, що в Києво-Печерській лаврі, на тлі «арт-юрти», яку було блискавично змонтовано за концепцією кримськотатарського художника-акціоніста Ісмета Шейх-Заде. Тиждень послухав виступи деяких учасників і пропонує їх вам у скороченому варіанті.

 
Крим - творча територія, не треба з ним нічого робити
 Олег Тістол, художник
 
– На запитання «що нам робити з цим Кримом» у мене може бути тільки одна відповідь: нічого не робити! Крим – творча територія. Для нього небезпечні заданість та жорсткість. Нас лякають очевидна однозначність у розвитку Росії, й жорсткі концепції розвитку України, які нам пропонують. Тому до того часу, поки хтось не візьметься за Крим серйозно, з Кримом усе буде гаразд. Ані який-небудь глобалізм, ані «Третій Рим» чи щось подібне – ніяке гасло не доведе до добра. Концепції можуть виглядати красиво. Але їх реалізація завжди далека від замисленого, адже виконують їх чиновники. Не дай Боже висунути лозунг на кшталт «розвитку Криму»! Нічого нового не створять, а багатство культурної та природної спадщини Криму буде поставлено під безпосередньо загрозу.
 
  
 
Раз Крим - то треба відпочивати!
 Андрій Кокотюха, письменник
 
– Крим, особисто для мене, є каталізатором неробства. Там неможливо проводити будь-які заходи. Бо є певний стереотип: раз Крим – значить треба відпочивати! У 1995-му українські письменники довго готувалися до творчих вечорів у Криму… Але коли прибули до Ялти, сказали: ми не будемо проводити тут жодних українських заходів! Море, оксамитовий сезон… Хочемо купатися! Коли побачили, що в підвалах Масандри, якщо треба сполоснути склянку, це не водою роблять, а вином з іншої діжки – стало все зрозуміло: тут роботи ніколи не буде! Тож для мене Крим – це місце, яке деморалізує, де слова «дисципліна» й «самодисципліна» вилітають, де час залишається на тому місці, де зупинився. І твоє життя починається знову, коли ти повертаєшся назад, десь після Джанкоя, на порозі великої України.
 
 
 
Тут - коріння великої України 
 Ісмет Шейх-Заде, художник
 
– Крим – це страшенно трагічна земля. Мало яка цивілізація переживала таке руйнування. В Криму нічого немає від тієї цивілізації, що була до російського завоювання. Майже нічого. І те, що збереглося після такого пресингу, – це вже, швидше, метафізичні об’єкти. Поодинокі пам’ятки, поодинокі артефакти… Вони несуть у собі більший концентрат змісту, значимості, енергії. Треба ставитися до Криму як до вчителя. Не як до рекреаційної зони чи плацдарму для будь-чого... Сприймати його як запрошення в студію до роботи, запрошення на лекцію! Важливо Крим зрозуміти як містичне місце, як центр, як трон. Символ Золотої Орди – «Алтин Орда» по-татарськи. Орда – це центр, престол. Звідси маса всього. Україна може увійти до світових анналів через кримський контекст. Коріння великої України – в Криму.
  
 
Наші письменники вважають півострів туристичною зоною
 Сергій Жадан, письменник
 
– Коли Сід розповів мені про ідею цього круглого столу, він попросив підказати, хто з українських письменників писав про Крим. Я згадав, що Кокотюха в своїх безсмертних мемуарах описував історію з підвалами Масандри, що Наталка Сняданко писала про Крим, що в Олега Коцарєва є вірш «Бахчисарайський чебурек з орденами»... І я можу припустити, що більшість українських текстів суто туристичні – на зразок «Кримських сонетів» Міцкевича. Це свідчить не так про проблему Криму, як про проблему української літератури, для якої багато тем і багато територій є просто не озвученими, не прописаними. Бо українські письменники, як і більшість населення України, і далі вважають Крим не частиною України, а якоюсь туристичною зоною, до якої вони приїжджають як гості і з якої потім їдуть. І в контексті цього круглого столу мене цікавить саме ця неозвученість, непрописаність української літератури. Це все, що я хотів сказати, і я не знаю, що з цим робити.
 
Проведемо на Тузлі фестиваль "Барикада"
 Олесь Доній, політолог, нардеп
 
– Україні необхідно осмислити своє історичне минуле. Заглибитися в історію європейських народів і визнати, що історія України – це й історія понтійських греків, і історія кримських татар, якщо це стосується Криму... І питання для нас – як інтегрувати всі ці маленькі чудові історії. Цією справою, на жаль, ніхто не займається на державному рівні. Тому Крим постійно може бути мішенню для спекуляцій, для можливої агресії збоку, – і вони відбуваються! Щоб зробити сьогодні свій позитивний внесок, можу сказати, що ми разом із Сідом і Жаданом замислили провести цього літа фестиваль «Барикада» в Криму – українсько-кримськотатарсько-російський варіант, у Керчі й на Тузлі. А щодо повернення історичної пам’яті, місяць тому я дав вказівку своїм помічникам готувати законопроект про повернення історичної топоніміки в Криму, татарських та грецьких назв – замість «Широких», «Роздольних», «Радянських» тощо. Рано чи пізно Україна до цього прийде.
 
 До Криму треба, перш за все, частіше їздити
 Ігор Сід, модератор
 
– У поета Сергія Пантюка є відомий вірш, що закінчується рядком «І від спраги загнеться останній москаль в Севастополі». Текст симптоматичний і відверто провокує до полеміки. Через імперську історію з Кримом тісно пов’язана історія російської культури. Тому український менталітет досі не готовий сприйняти Крим як щось «своє». У вірші йдеться, очевидно, про «москаля» місцевого, кримського, який є, однак, потенційним ворогом. Але насправді, на мій погляд, російсько-мовне населення, зокрема російськомовні інтелектуали і взагалі російська культура в Криму, як і в решті України, – це для України, перш за все, величезний ресурс! Тому на запитання «що робити з Кримом», у мене відповідь проста: треба до Криму їздити, треба дружити з кримчанами... І скасовувати «непрописаність», як висловився Сергій Жадан, Криму в українській літературі.

[631]

 
Від редакції

Надихнувшись кримською енергією та пристрастю наших митців, ми вирішили відправити власний, редакційний, десант на південь. Тема наступного числа Тижня – Крим у всій його красі. Думайте, читайте!




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Життя в добу розпізнавання обличчя
    24 вересня, The Economist
  • Про етапи подолання колоніальної залежності
    24 вересня, Ігор Лосєв
  • Війна застала країну зненацька. У держави не було армії, здатної миттєво зреагувати на збройну агресію. Але були люди. Добровольці та волонтери, які побудували цю захисну систему з нуля. Тепер вони будують систему виховання молоді. На страшних, але конкретних прикладах, на довгих списках загиблих героїв. Щоб пам’ятати й більше не бути заскоченими.
    23 вересня, Ганна Чабарай
  • Щоб робити світ кращим, інколи не треба мати багато грошей чи влади. Достатньо подарувати своєму місту, наприклад, великого лелеку, який приносить у родину омріяного малюка.
    23 вересня, Єлизавета Гончарова
  • Один із чільних сучасних письменників Чехії Їржі Гаїчек в інтерв’ю Тижню розповів про село як осередок збереження чеської мови й культури в часи бездержавності, здоровий патріотизм на противагу глобалізації та реалізм у літературі.
    23 вересня, Ганна Трегуб
  • Про моря й береги найбільшого ковчегу сучасного українського мистецтва
    23 вересня, Анастасія Головненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено