▪   Роман Горбик

Втрачений рай

Економічна криза та старіння населення змушують Нідерланди переглядати соціальні стандарти
Голландська система соціального захисту свого часу зарекомендувала себе як одна з найкращих у світі, проте сьогодні її майбутнє під загрозою. Бюджет країни не витримує величезних соціальних видатків, і незабаром уже скорочені програми допомоги малозабезпеченим можуть обтяти до краю.
 
Чому Боб краде велосипеди

Засіб пересування №1 в Амстердамі – безперечно, велосипед. У завулках, густо помережаних каналами й розвідними мостами, важко розминутися навіть двом автівкам. Затори бувають тут рідко лише тому, що більшість жителів міста воліє користуватися значно зручнішим видом транспорту – велосипедами. Кажуть, їх тут більше, ніж людей.

Найдешевші велосипеди – крадені. Щоб дістати байк лише за 10-15, треба йти на міст перед головними корпусами Амстердамського університету. Якщо постояти там дві-три хвилини, до вас стиха під’їде чоловік років 35-ти й підморгне: мовляв, хочеш велик? Він побоюється поліції, тож ми відходимо вбік. За мить велосипед мій. Чолов’яга називається Бобом. Каже, що красти велосипеди його змусило безробіття. «Я взагалі-то водій. Ну ще картини малюю, але то таке. Працював собі в невеликій фірмі. Роботу втратив через кризу», – пояснює він.

Питаю: «А держава хіба не допомагає?» Боб стенає плечима. «Допомога мізерна. Без цього мосту мені було б важко вижити», – каже, придивляючись до припнутих навколо велосипедів.

Допомагати працьовитим

Насправді Боб може й не говорити всієї правди. Допомога з безробіття в Нідерландах чимала, складає 70% від останньої отриманої платні (якщо та не була більша за 177 на день). Тобто якщо Боб каже правду, найімовірніше йому й за наявності роботи доводилося б не гребувати крадіжками велосипедів.

 Продовження статті читайте в наступному номері.