▪   Вікторія Герасимчук

Безмовні студенти

Завдяки новим умовам вступу, до українських університетів потраплятимуть студенти, які зовсім не знають української мови
Матеріал друкованого видання
№ 16 (129)
від 23 квітня, 2010

Міністерство освіти нарешті затвердило «правила Табачника» – зміни до умов вступу до вищих навчальних закладів. Незважаючи на те що вступна кампанія вже почалася й міняти її правила нібито запізно, міністерство запроваджує низку суттєвих змін. Тиждень за допомогою експертів проаналізував кожну з них.

1. Під час конкурсного відбору враховують середній бал атестата з перерахуванням за 200-бальною шкалою (максимальний бал сертифіката ЗНО – 600 балів).

«У принципі це непогане нововведення, оскільки середній бал атестата дозволяє точніше прогнозувати, як буде вчитися студент, – розповідає експерт програми сприяння зовнішньому тестуванню (USETI) Володимир Ковтунець. – Але раніше враховували середній бал за 12-бальною шкалою. Зараз, боюся, батьки тиснутимуть грішми й владою на вчителів, вимагаючи будь-що поставити дітям гарні оцінки. Крім того, ми провели дослідження, яким чином змінився б тогорічний конкурс, якби додати до балів сертифікатів ЗНО середній бал атестата з перерахуванням на 200-бальну шкалу. Виявилося, що випускники профільних закладів, колед­жів, гімназій втрачають у середньому 7 балів, а учні загальноосвітніх їх виграють». На думку фахівця, отримати 10 балів у гімназії важче, ніж у звичайній школі, ось і виходить, що оцінки гімназистів нижчі. «Коли батьки це зрозуміють, вони перестануть відправляти дітей у профільні школи», – прогнозує Ковтунець.

2. Абітурієнт може подати заяву та документи не більше ніж до п’яти вищих навчальних закладів України та не більше ніж на три напрями підготовки в кожному з них.

Цих змін громадські організації вимагали ще від попереднього міністра – Івана Вакарчука. Через необмежену кількість вишів, до яких можна було подати сертифікати, деякі абітурієнти примудрилися написати кілька десятків заяв на вступ (рекорд – 89 заяв, поданих однією дівчиною). Це дуже ускладнювало роботу приймальних комісій. «Приймальні комісії відправляли дітей, які нібито не проходили конкурс, а потім абітурієнти з високими балами забирали свої документи й ішли до інших вишів, а замість них набирали людей із мінімальними прохідними балами. Скільки це коштувало – можемо лише здогадуватися», – пригадує тогорічну вступну кампанію Володимир Ковтунець.

3. Абітурієнти, які отримали загальну середню освіту раніше 2007-го року й вступають на заочну форму навчання, можуть складати вступні іспити у виші, а не зовнішнє тестування. Крім того, будь-які вступники мають право подавати сертифікат ЗНО, виданий у 2008, або в 2009, або в 2010 роках.

Зрозуміло, що випускники-2006 та випускники-2009 потрапляють у нерівні умови. Чому одним заочникам «пощастило» отримати можливість не складати ЗНО, а іншим – ні, сказати важко. За логікою міністерства, всі знання зникають із голови дитини протягом першого року після навчання, тому складати тестування за рік чи два вона вже не зможе. Тож ті, хто закінчив школу в «дотестову» еру, вважаються до тестування непридатними й отримують можливість домовитися з приймальною комісією вишу. «Треба всіх ставити в однакові умови, – вважає Володимир Ковтунець. – Якщо ми хочемо приймати випускників, які закінчили школу до 2007-го року, за окремими правилами, то треба ввести для них окрему квоту. Що ж стосується сертифікатів, то порівнювати оцінки 2008 та 2010 років некоректно, оскільки для цього потрібно було б спочатку розробити тести зі стабільним шкалюванням».

4. Для осіб, не атестованих із української мови та літератури, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів може встановлювати вступний екзамен із тієї мови, оцінки з якої виставлені в документі про освітній рівень.

Це означає, що в українські університети потраплять студенти, які взагалі не знають української мови. «Вони складатимуть тестування з української мови та літератури виключно «для галочки», а потім підуть на технічні спеціальності, де українська мова не є профільною (див. пункт 5), – говорить координатор мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка займається моніторингом вступної кампанії. – Це все робиться, звісно, заради російськомовних студентів, оскільки в нас немає вищих навчальних закладів із молдовською або румунською мовою викладання».

5. Виш за рішенням приймальної комісії допускає до участі в конкурсному відборі сертифікат ЗНО, кількість балів якого з непрофільних загальноосвітніх предметів (визначених правилами прийому до вищого навчального закладу) нижча 124 балів із кожного предмета за умови, якщо кількість балів із профільних загальноосвітніх предметів становить не нижче 170 балів із кожного предмета.

За п’ятибальною шкалою оцінювання 124 бали зі ЗНО – це одиниця. Тож можна уявити собі рівень студентів, які проходитимуть до університетів із таким балом. На думку Ольги Айвазовької, ця норма знову ж таки введена навмисно, аби мали можливість потрапити до вишів студенти, які не знають української мови. Склавши тестування з української мови та літератури на мінімальний бал, вони зможуть подати документи на ті спеціальності, де мова та література не є профільними предметами для вступу. «Наприклад, абітурієнти з Росії, які не вивчали української мови, або українці, які вивчали, але фактично нею не володіють», – пояснює Айвазовська. Це буде першим кроком до двомовності українських вишів, оскільки російськомовні студенти, звісно ж, вимагатимуть російськомовного викладання.