Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 січня, 2014   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Рефат Чубаров: «Влада імітує діалог із татарами»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу про загрози екстремізму в Криму та їх джерела
Матеріал друкованого видання
№ 4 (324)
від 24 січня, 2014
Рефат Чубаров: «Влада імітує діалог із татарами»

Події на Євромайдані, новини про те, що кримський татарин загинув на війні у Сирії, перебуваючи в лавах ісламістських повстанців. Усі раптом помітили існування в Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Коли раніше такий самий татарин загинув на війні в Іраку, це не зацікавило в країні нікого, окрім кримських регіональних ЗМІ. Тема мусульманського екстремізму, що нібито піднімає голову в АРК, зараз активно розкручується в російських та проросійських медіа. І це при тому, що нинішня українська влада активно заграє з маргінальними кримськотатарськими організаціями, про які ще два-три роки тому ніхто не чув. Натомість тепер вона цілеспрямовано заміняє їхніми представниками людей із Меджлісу кримськотатарського народу. Впродовж останнього року відбувається небачена від се­реди­ни 2000-х активізація проросійських «казачьих» організацій в АР Крим. Про загрози сепаратизму в Криму Тиждень поспілкувався з головою Меджлісу, народним депутатом Рефатом Чубаровим.

Росіянам у Криму слід зрозуміти, що підхід за принципом «нас більше, тому ми диктуватимемо умови» може призвести до дуже великих проблем

У. Т.: Чи контролює на сьогодні міжконфесійну та громадсько-політичну ситуацію в Криму Меджліс?

– У всіх населених пунктах Криму обрані та діють місцеві меджліси, і люди коригують свою думку й визначають власну поведінку відповідно до позиції органів національного самоврядування кримських татар. Це визнають і наші опоненти – Меджліс є єдиною організацією серед кримськотатарського народу, до якої прислухається більшість людей. Наша остаточна мета – створення відповідного законодавства, яке дозволило б нам самим, себто татарам, обирати своїх представників до органів місцевого самоуправління за встановленою квотою. Для мене особисто прикладом є та система автономії, яка створена наразі в Південному Тиролі у складі Італії.

У. Т.: Останні кілька років влада в Криму та Києві активно протидіє Меджлісу через його підтримку проукраїнських опозиційних сил, маючи справу натомість із маргінальними організаціями на кшталт проросійської «Міллі Фірка» чи мусульманськими фундаменталістами-салафітами із «Себат» тощо. Наскільки сильною та ефективною є ця протидія?

– Нинішня українська влада дуже вузьколоба й надто прагматична. Та прагматика закінчується виборами 2015 року – це реально єдине, що її цікавить. Виключно в сенсі підім’яти під себе всіх і всюди. Зрозуміле і її ставлення до нас, адже Меджліс – єдина організація в Криму, яка не є під владою. Що стосується згаданих організацій, то створення політичних симулякрів в українській політиці дуже поширене явище. Однак наскільки швидко їх викликають до життя в разі потреби, настільки ж швидко вони забуваються, коли стають неактуальними для замовника. Головне завдання влади – максимально ослабити кримськотатарський рух, роз’єд­нати його передусім в особі Меджлісу, хоча насправді то є досить небезпечна тактика. Та ця правляча команда взагалі не виходить з інтересів держави в плані збереження її територіальної цілісності та протидії реальному сепаратизму. Однак ігнорувати кримських татар не виходить, усе одно треба вести якийсь діалог. Але реальної розмови з реальними людьми вони вести не вміють, тому намагаються говорити тільки з тими, з ким вигідно. Така імітація дуже небезпечна, адже в суспільстві все одно і далі тривають процеси, які з часом стають незворотними. Особливо в такому складному місці, як Крим. Однак влада воліє продовжувати цю корупцію в суспільно-політичному секторі. Понад те, нам кажуть відкрито: якщо ви не маєте політичної лояльності до нас, то кримські татари не отримають фінансування. Наприклад, у державному бюджеті України на 2014 рік затверджено на всі заходи з облаштування поселень репатріантів лише 5 млн грн замість 196 млн, як раніше планувалося.

У. Т.: Уже понад півроку в проросійських ЗМІ нагнітається ситуація з приводу загрози мусульманського екстремізму в Криму, особливо в сенсі діяльності організації «Хізб ут-Тахрір» в останні роки й нібито вербування нею кримських татар на війну в Сирії. Кому це вигідно і яка, на вашу думку, мета цього?

– Проти України загалом постійно відбуваються інформаційні атаки з Москви, причому за рахунок України намагаються вирішувати внутрішньоросійські проблеми. Той самий «Хізб ут-Тахрір» останніми роками починає активізуватися, як правило, напередодні виборчих кампаній. Тому в мене вже виникають певні підозри, що до тієї організації в нас мають стосунок внутрішні сили. Я не можу стверджувати, що, наприклад, СБУ чи люди з влади співпрацюють із цими ісламськими радикалами, але існування й розвиток таких організацій цілком відповідає логіці боротьби з Меджлісом у плані того, щоб кримські татари не виступали як згуртована електоральна сила. Адже «хізби» свідомо агітують людей узагалі не брати участі у виборах, бо вважають, що демократія не відповідає шаріату. І повірте, ми відчуваємо результати їхньої роботи, коли через невихід десятка людей не обирається, приміром, голова сільради – кримський татарин тощо. Відтягування голосів – одне із завдань «хізбів», через що вони, власне, досі існують. Другим завданням є створення агресивно-погроз­ли­вого іміджу кримських татар, адже завдяки цьому влада може легко мобілізувати власний електорат, лякаючи його найпохмурішими «страшилками» та прогнозами. Якщо говорити саме про інтереси Росії, то вона зацікавлена виключно в тому, щоб постійно розхитувати ситуацію в Україні загалом і Криму зокрема в усіх можливих аспектах, як-от мусульманський екстремізм, міжконфесійні проблеми, проблема Чорноморського флоту тощо.
 
У. Т.: Але ж «Хізб ут-Тахрір» є частиною великої розгалуженої міжнародної організації. Яким чином навіть та сама СБУ може впливати на них у сенсі внутрішньополітичних розстановок?

– Ніколи як противник у їхній риториці не розглядається Російська Федерація. Інша річ – Америка, Ізраїль, демократія й Захід загалом, ось це найбільші вороги та світове зло. Росія може тільки іноді бути негативно представлена в їхній риториці виключно у світлі конкретних випадків наступу на права мусульман, але жодної системної критики. «Хізби» – це справді вже проблема і явище в Криму. Однак люди бачать, що в них постійно виникають суперечності між тим, що вони кажуть, і тим, що роблять у реальному житті. Можна довго говорити, що світська держава не відповідає нормам шаріату, тому справжнім мусульманам треба ігнорувати її, але самі ж їхні лідери не виконують цього. Однак «хізби» у світовому мас­штабі справді є системним явищем, що свідчить про існування в них єдиного центру та певних ресурсів. Їхню появу в Криму хтось фінансує, але хто – то вже питання до правоохоронців. Впевнений, що вони можуть бути використані зовнішніми силами, і, враховуючи їхню сектоподібність, досить небезпечними.

У. Т.: Розглянемо інший бік – проросійські організації, особливо екстремістські парамілітарні на кшталт різноманітних «казачеств». Їхні діяльність та риторика завжди були дуже агресивними, як і деякі дії.

– Характер діяльності російських організацій у Криму залежить від внутрішньої ситуації в Україні. Що більше якихось протиріч і шарахань, то більше активізуються ці формації. Однак вони не в змозі провадити якусь реальну сепаратистську політику, спираючись лише на власні сили та ресурси, без підтримки якоїсь впливової внутрішньої української політичної сили. Уся проросійська активність починає використовуватися зазвичай у період турбулентності, тобто перед виборами чи, як зараз, через тему євроінтеграції. Також дуже плідною для них є тема протиставлення православ’я й ісламу. Для кримських татар найбільша проблема полягає в тому, що проросійські організації воліють не так захищати права росіян, як обмежувати права інших народів, зокрема й кримськотатарського. Що стосується безпосередньо «казаков», то вони постійно активні, хоча нерідко ця активність має абсолютно незалежні від громадсько-політичних факторів причини. Наприклад, виникає проблема переділу землі – вони тут як тут. Вони взагалі багато чого роблять суто на камеру, для забезпечення певного іміджу своєму лідерові та свідомої провокації, як, наприклад, спроби встановити хрести біля змішаних у плані населення селищ. Однак за всієї своєї бутафорності мають цілком парамілітарний характер, тому в разі виникнення будь-яких конфліктних ситуацій дуже швидко мобілізуються. Саме тому є дуже зручними партнерами для влади. Що доводить нещодавня ситуація зі зверненням президії Верховної Ради Криму до президента Януковича з проханням про введення надзвичайного стану. Паралельно в цьому самому зверненні планувалося створення при кожній місцевій раді автономії так званих громадських рад, куди обов’язково мали входити представники якраз «казачьих» організацій. «Казаки» не настільки ідеологічні – вони радше віддані своїм лідерам, із якими за гроші влада цілком може домовитися. І взагалі росіянам у Криму слід зрозуміти, що підхід за принципом «нас більше, тому ми диктуватимемо умови» може призвести до дуже великих проблем. Усі етнічні проблеми поставали саме на такому ґрунті, та й у меншості виникає питання: що зробити, щоб уже нас стало більше? Це шлях до відкритого конфлікту, в нікуди.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено