Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 січня, 2014   ▪   Сергій Воропаєв   ▪   Версія для друку

Депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський: «Президент України втратив легітимність»

Делегація Європарламенту відвідає Україну 28–30 січня, щоб на місці вивчити ситуацію навколо Євромайдану. У планах зустрічі з керівництвом країни, представниками опозиції та активістами громадянського суспільства й передусім із президією Євромайдану.
Матеріал друкованого видання
№ 4 (324)
від 24 січня, 2014
Депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський: «Президент України втратив легітимність»

Віце-президент Європейської народної партії та депутат Європарламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольський в ексклюзивному інтерв’ю Тижню висловив упевненість, що Євромайдан діятиме щонайменше до наступних президентських виборів і має забезпечити їх чесність та прозорість. Політик наголосив, що завдання побудови демократії українці повинні вирішувати самостійно. ЄС може лише сприяти, зокрема і за допомогою санкцій.

У. Т.: Чому виникла потреба створити спеціальну місію, коли вже є постійна делегація Європарламенту зі зв’язків з Україною? У чому буде «додана вартість» цієї поїздки?

– Розрізняймо. Є делегація як інституція Європейського парламенту, котра постійно працює з Україною. А ця місія – група із 12 депутатів, які поїдуть до України з’ясувати обставини. Передусім вони мають побачитись із представниками влади, хоча поки що й не всі зустрічі підтверджені, поспілкуватись із євромайданівцями та опозиціонерами.
Ми почнемо свій візит із зустрічі з президією Євромайдану. Є також наміри побачитися із президентом Віктором Януковичем, головою Верховної Ради Володимиром Рибаком, прем’єр-мініст­­ром Миколою Азаровим, першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим, іншими міністрами, генеральним прокурором Віктором Пшонкою. Ми хочемо поговорити також із колишніми президентами Леонідом Кравчуком, Леонідом Кучмою та Віктором Ющенком. Тобто йдеться про велику програму, яка дасть змогу оцінити всю складність нинішньої ситуації.

Ви маєте пам’ятати з історії вашої країни про існування Січі

У. Т.: Сподіваєтеся на підготовку певної спеціальної резолюції або доповіді за підсумками візиту?

– Як це зазвичай відбувається, делегація відзвітує за підсумками візиту перед Комітетом з питань закордонних справ Європарламенту. Це буде основний результат. Плюс певні рекомендації, які можуть привести до організації дебатів чи ухвалення резолюції. Однак про це говорити зарано.

У. Т.: Чого ви особисто очікуєте від зустрічей із представниками української влади?

– Зокрема, передання їй повідомлення, що Угода про асоціацію залишається на столі переговорів, що вимоги мають бути виконані, що українська влада повинна утримуватися від жорстокості, не порушувати прав людини, свободи ЗМІ, прав студентів на страйки, свободи зібрань для Євромайдану. А також що не можна переслідувати людей, які беруть участь у мирних протестах. Має бути також розказано про головне очікування стосовно чесних і вільних наступних президентських виборів.

У. Т.: Чи вважаєте ви достатнім лише сказати українській владі, чого не можна чи не варто робити? Може, з огляду на ескалацію конфлікту ЄС має замислитися про конкретніші дії, наприклад, про санкції?

– Звичайно, цього замало. Принаймні якщо подивитися на результати, які маємо до нинішнього моменту. Водночас немає причин не передавати таких послань знову і знову.
Очевидно, що ми не направимо наш «беркут» для захисту Євромайдану від «Беркута». Це абсурд. Що ж стосується санкцій, то їх зараз обговорюють, зокрема й нові резолюції Європарламенту. Щодо них немає рішення. Однак санкції можливі. Заклик до влади залишається той самий: утримуватися від порушення законів, від жорстокості, від побиття мирних демонстрантів.

У. Т.: Хто може стати першими жертвами таких санкцій?

– Ми не можемо говорити про це на нинішньому етапі.

У. Т.: Багато хто висловлює побоювання, що вибори в Україні 2015 року буде сфальшовано...

– Останні парламентські вибори не були чесними й вільними, тож можливим є використання тих самих інструментів, зокрема адміністративного ресур­­су, для фальсифікації результатів голосування.
Звичайно, Європейський парламент направить місію спостерігачів, як ми робили це в останні роки, наприклад, у 2004-му, коли її очолював я. Тоді, як пам’ятаєте, ми запропонували повторити другий тур виборів.

У. Т.: Але місія спостереження – це швидше «пасивний метод» допомоги Україні. Чи є якісь дієвіші інструменти в розпорядженні ЄС?

– Мене завжди дивують такі запити від українців: «Зробіть щось». Ми можемо посприяти, однак не можемо виконати роботу за вас. Ні Європейський Союз, ні США не можуть направити війська чи нашу поліцію для забезпечення демократичного жит­­тя в Україні. Україна – суверенна держава, і ми здатні використовувати лише ті засоби, які відповідають міжнародному праву. Це місії спостереження, дипломатичний тиск, можливо, санкції... Ви маєте більше розраховувати на самих себе.

У. Т.: Кажете, Євромайдан стане запорукою демократичних змін. Але ж це складно – залишатися місяцями на вулицях…

– Євромайдан – це вже не просто віче, це інституція. Є організація ВО «Майдан», яка взяла за приклад досвід польської «Солідарності». Це вже структура, і вона не може бути розігнана «Беркутом» так легко, як віче.

Думаю, це постійна частина політичного й громадського ландшафту України. І влада не зможе ліквідувати її, якщо не застосує таких заходів, як свого часу Войцех Ярузельський у Польщі, коли запровадив так званий військовий закон (цей закон, ухвалений у 1981 році, надав армії та спеціальним поліцейським силам право забезпечити контроль над країною, заарештувати лідерів «Солідарності» й запобігти будь-якій активності організації).

У. Т.: На вашу думку, протести триватимуть до 2015 року?

– Так. Ви маєте пам’ятати з історії вашої країни про існування Січі. Це було незалежне місто, що жило в степах. І ця організація в крові, у спротиві, різними способами народила своєрідну козацьку демократію, в якій обиралися рада й отаман. Це історія української демократії. Дуже своєрідна й дуже обнадійлива.

У. Т.: Так, але Січ не була в центрі Києва...

– На той час і міст такого масштабу не існувало.

У. Т.: Чи правильно я зрозумів, що, на вашу думку, тактика Януковича стосовно ігнорування Майдану не спрацює?

– Він ігнорує? Він абсолютно не ігнорує Майдану. Спрямовує туди міліцію. Чи візьміть, скажімо, вердикт Верховного Суду про заборону будь-яких маніфестацій до 8 березня. Він не ігнорує, а намагається протидіяти.

У. Т.: Чимало експертів в Україні кажуть, що спроби розігнати Майдан силою можуть бути інспіровані Москвою. Ви згодні з ними?

– Не знаю. Єдине, що скажу точно: головною передумовою асоціації з ЄС була і є демократія. А вже потім ідеться про економіку, торгівлю, стандарти. Європейський Союз не асоціюється з країнами недемократичними.

Саме тому всі заяви нинішнього керівництва України про бажання асоціюватися не викликають довіри. Коли перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов заявляє, що Україна хоче підписати Угоду про асоціацію в 2014 році, а потім знову проти демонстрантів кидають «Беркут», це цілковитий гротеск.

У. Т.: Багато європейських політиків сьогодні не вірять у можливість підписання Угоди про асоціацію з Україною до президентських виборів. Але чи залишиться вона актуальною опісля?

– Так. Європейський Союз не хоче переглядати Угоду. Вона була парафована і близька до підписання, тож може бути підписана з новими президентом та урядом. Вибори мають відповісти на запитання: хоче нація асоціації чи ні? Воно має бути основним.

Проблема нелегітимності нинішнього президента полягає в тому, що він проводив виборчу кампанію з меседжем про бажання асоціації з ЄС, а потім, просто перед Вільнюським самітом, зробив розворот. Саме тому люди вийшли на вулиці й організували Євромайдан. Глава держави утратив легітимність, бо змінив політику. Саме тому громадяни мають знову визначитися щодо нього.
Звичайно, українці можуть обрати того кандидата, який виступатиме за членство у Митному союзі, чом би й ні? Однак вибори мають бути вільними та чесними.

У. Т.: Ми не можемо вести мову про відносини Україна – ЄС без згадки про Росію…

– Чому?

У. Т.: Щонайменше тому, що остання постійно втручається і впливає на події...

– ЄС чітко сказав, що для нього є неприйнятними будь-які тристоронні переговори.

У. Т.: Так, але лунає багато заяв із РФ щодо «неприпустимості тиску на Україну з боку ЄС». Чи маєте ви відповідь на такі заяви?

– Це цілковита демагогія. Москва може зробити пропозицію Києву. ЄС також висловив пропозицію – це Угода про асоціацію, яка є найбільш просунутою в його історії. І саме Росія почала тиснути: торговельні ембарго, економічний тиск, погрози, шантаж. Це задокументовано. Європейський Союз не використовував таких інструментів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено