Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 січня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Реакція західних політиків на криваві сутички у Києві: від візових санкцій до засідання Радбезу ООН

Світові лідери та політики не забарилися з реакцією на події в Україні. Проте вона була радикально різною: від співчуття та обурення, до санкцій та скликання Ради Безпеки ООН.
Реакція західних політиків на криваві сутички у Києві: від візових санкцій до засідання Радбезу ООН

Повідомлення про те, що під час сутичок з міліцією загинули перші протестувальники, викликало низку заяв про застосування санкцій з боку раніше непохитного до цього рішення ЄС, а також врешті застосування санкцій з боку США та обіцянки жорсткіших кроків. Ще однією ознакою зміни ставлення до України став бойкот прем’єр-міністра Миколи Азарова під час форуму в Давосі.

Проте мова тих таки заяв свідчить, що Захід і далі не готовий до рішучих дій, тому наголошує на переговорах між опозицією та владою.

Своє занепокоєння ситуацією висловила Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президент Європейської комісії Кетрін Ештон. Вона також закликала "негайно припинити" ескалацію насильства в Києві. Ештон наступного тижня відвідає Україну.

Наступного тижня також Україну має відвідати делегація Європарламенту на чолі з главою комітету закордонних закордонних справ Елмаром Броком. А в п’ятницю до України прилетить єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен рішуче засудив застосування насильства за закликав усі сторони взяти участь в реальному діалозі.

На загострення протистояння в Києві США відреагували санкціями. Таким чином, посольство США в Україні повідомило, що урядовців, причетних до силових дій, тепер буде позбавлено американської візи. Пізніше з’явилася також заява і Державного департаменту США, де йшлося про те, що санкції можуть бути і жорсткішими, якщо ситуація погіршиться.

Читайте також: Світові ЗМІ про сутички 19 січня: безпорадність опозиції та моральне зобов’язання Заходу

Коментар Меркель щодо останніх подій в Україні з’явився чи не останнім, але він чітко заявив про те, що Німеччина вочевидь не підтримає застосування санкцій і скоріш за все єдиного рішення ЄС щодо санкцій до української влади не буде.

Німецький канцлер обурена подіями в Україні, але поки відкидає можливість застосування санкцій. Меркель закликала до нових переговорів між владою і опозицією, але відкинула ідею запровадження санкцій, заявивши, що треба приділити увагу деескалації та діалогу.

Проте серед німецьких політиків є розкол у цьому питанні. Однопартієць Меркель, голова Комітету Європарламенту у закордонних справах Ельмар Брок говорить про те, що санкції щодо України «вже на столі», в той час як уповноважений федерального уряду щодо Східного партнерства, соціаліст Ґернот Ерлер, вважає, що санкції у цій ситуації не потрібно застосовувати, аби «автоматично не займати ситуацію однієї зі сторін».

Міністр закордонних справ Німеччини, соціаліст, Франк-Вальтер Штаймаєр у телефонній розмові із міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою заявив, що уряд зобов’язанний захищати мирних демонстрантів. «Для президента Януковича, однак, ми чітко заявляємо, що відповіддю українських лідерів не може бути насильство, що завдає шкоди людям. Уряд має зобов’язання захищати мирних демонстрантів», - сказав Штайнмаєр.

Покарання винних у вбивстві мирних протестувальників вимагає і Франція. «Франція засуджує ескалацію насильства, яка призвела сьогодні вранці до смерті протестуючих і поранень сотень людей. Франція закликає до негайного припинення насильства. Необхідно пролити світло на ці акти (насильства - Ред.), винні мають бути виявлені і притягнуті до відповідальності», - заявив речник французького МЗС Ромен Надаль.

Про санкції у заяві не йшлося.

23 січня президент Франції Франсуа Оланд засудив "брутальні дії, застосовані проти мирних демонстрантів у Києві". "Я закликаю українську владу негайно перейти до діалогу та приимирення", - продовжив французький президент.

"Така велика держава, як Україна, яка покликана зайняти правоимірне місце на європейській та міжнародній сцені, зобов"язана негайно припинити подібні дії". - підкреслив він.

Читайте також: Висновки Ради ЄС щодо України (повний текст)

"Як я наголосив під час самміту зі Східного партнерства у листопаді в Вільнюсі, Європейський Союз залишається відкритим до підписання угоди про асоціацію з Україною", - сказав президент Франції.

Крім того, найбільша група Європейського парламенту – Європейська Народна Партія, до якої належить і партія Меркель ХДС закликала зібратися Раду Безпеки ООН у зв’язку із ситуацією в Україні.

Ситуацію в Україні детально моніторить і шукає можливості розв’язання цієї ситуації Польща. Так, одразу ж після перших сутичок на Грушевського у Польщі було скликано Раду Безпеки. Після закінчення засідання, президент Броніслав Коморовський застерігав від переростання сутичок у Києві у постійний насильницький конфлікт. Він заявив, що з ескалації насильства в Україні можуть скористатися лише вороги держави.

Коморовський підкреслив, готовність Польщі стати посередником для діалогу.".  22 січня, після кровопролиття на Майдані Коморовський зателефонував президенту Віктору Януковичу і закликав зупинити насильство в країні.

Премєр-міністр Польщі Дональд Туск також встиг обговорити загострення ситуації в Україні із керівництвом Євросоюзу - президентом Ради ЄС Германом ван Ромпеєм і президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу. Як повідомляє польська преса, вони говорили про можливе застосування санкцій до Україні.

Одним із перших серед офіційних представників ЄС про санкції заговорив президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.

Баррозу висловив глибокі співчуття родинам загиблих у Києві протестувальників і заявив, що ЄС визначатиме наслідки для відносин з Україною. «Ми глибоко стурбовані щодо того, куди веде цей розвиток подій в Україні і продовжуватимемо уважно стежити за цими подіями, а також оцінюватимемо можливі дії з боку ЄС і наслідки для наших відносин», - заявив Баррозу.

Про санкції також говорив і комісар ЄС з питань бюджету Януш Левандовський. За його словами, Євросоюз поки не говорить про введення адресних санкцій проти представників керівництва України, але готовий перевірити рахунки українських олігархів у банках країн ЄС.

Побоювання про те, що Україні загрожує справді велика трагедія після кривавої середи висловив екс-президент Польщі Александр Кваснєвський.

Він вважає, що Євросоюз мусить попередити українську владу про ймовірність введення санкцій."Політично ми повинні закликати до припинення насильства та до повернення діалогу – насправді, до початку цього діалогу. Але знаємо, що закликів не вистачає, тому думаю, що українська влада повинна також знати, які формальні інструменти - наприклад, персональні санкції, має Європейський Союз”, - сказав Квасневський.

Голова Організації із безпеки й співробітництва в Європі, міністр закордонних справ Швейцарії Дідье Буркхальтер заявив про готовність виступити посередником у переговорах між учасниками конфлікту в Україні.

Він також закликав усі сторони втриматися від насильства й домагатися стабілізації ситуації на основі діалогу за участю всіх сторін.

Про можливість санкцій також говорить і президент Європейського парламенту Мартін Шульц. На його думку, якщо насильство не припиниться, то можливим є блокування банківських рахунків або візові обмеження, проте ЄС повинен продовжувати діалог з урядом, бо серйозніші санкції можуть призвести до ізолювання й опозиції.

Це вочевидь була його відповідь на попередню заяву віце-президента Європейського парламенту Яцека Протасевича. «Новини з України шокують... після цього ми не можемо мати справу з Україною так, як раніше, - сказав пан Протасевич. Якщо це правда (що міліція відкрила вогонь проти демонстрантів - Ред.), то відносини України і Європейського Союзу зазнають кардинальних змін", - зазначив він.

Депутат Європейського парламенту Павел Залевський заявив в ефірі Польського радіо, що українська влада реалізує сценарій написаний у Москві. На його думку, Росія профінансувала жорстокі сутички в Україні.

В Польщі та Латвії українських послів викликали у міністерства закордонних справ, про необхідність цілеспрямованих санкцій  говорили і міністри закордонних справ Литви та Швеції. Проте, все ж основний акцент західних урядів робиться на спробі посадити опозицію та владу за стіл переговорів, який би приніс реальні результати і, вочевидь, це буде основним завданням для Штефана Фюле і Кетрін Ештон.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено