Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 січня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світові ЗМІ про сутички 19 січня: безпорадність опозиції та моральне зобов’язання Заходу

Світові ЗМІ миттєво відреагували на ескалацію протесту у Києві і майже в один голос причиною цього назвали неспроможність опозиції визначитися із єдиним лідером та привести бодай до якогось результату, але вони вважають, що Захід має моральне зобов'язання виступити на стороні мирних демонстрантів.
Світові ЗМІ про сутички 19 січня: безпорадність опозиції та моральне зобов’язання Заходу

Зростають побоювання, що українська влада може використати сутички як привід, щоб почати насильницький розгін Майдану, - пише Financial Times.

Як пише видання, гнів через нові драконівські антипротестні закони в Україні вилився у насильство в неділю, коли тисячі демонстрантів зіткнулися із спецпризначенцями за межами будівлі уряду в Києві.
«Сплеск насильства вивів протести на новий рівень. Цілком ймовірно, що це збільшить занепокоєння в міжнародних столицях щодо того, що політична ситуація в Україні, розвалюється на очах після того як антипротестні закони було нашвидкуруч прийнято парламенті у минулий четвер. Вони були різко засуджені ЄС і США», - пише Financial Times.

Запеклі зіткнення, на думку видання, відображають злість як радикально налаштованих осіб, так і простих громадян щодо антипротестних законів, які повторюють такі ж закони, прийняті у Росії в останні роки.

Читайте також: Урядовий квартал у вогні: як після Віче почалась вулична війна

«Насильство також було спровоковано зростанням розчарування серед демонстрантів лідерами опозиції. Багато хто вважає їх занадто пасивними у цих протестів. Небезпека полягає в тому, що, якщо невдоволення набере сили, лідери можуть втратити контроль над протестами», - вважає видання.

Також, як пише Financial Times, зростають побоювання, що українська влада може використати сутички як привід, щоб почати насильницький розгін, для того, щоб очистити забарикадований табір на Майдані Незалежності в Києві від протестувальників.

Захід має моральне зобов'язання виступити на стороні мирних демонстрантів, - вважає The Wall Street Journal.

«Політичне протистояння між президентом Віктором Януковичем і прихильниками демократії європейського стилю набуло небезпечних обертів, включно із зростанням репресій і жорстокими сутичками на вулицях», - пише The Wall Street Journal.

Підґрунтям до нового протесту стали закони, які було прийнято у Верховній Раді 16 січня. Вони жорстко обмежують права протестувальників і копіюють відповідні російські закони, прийняті протягом останніх років.

Читайте також: Висновки Ради ЄС щодо України (повний текст)

«Але, як видно з назви мемуарів колишнього президента України, "Україна не Росія". Українці звикли до вільних виборів і свободи слова і тисли на кожного президента, з часу звільнення від радянського панування», - пише видання і  додає, що Янукович непопулярний і його відмова від Європейського Союзу йде врозріз з думкою більшості в 46-мільйонній державі. «Навіть бізнес-еліти з російськомовної Східної України виступають проти тіснішої інтеграції з Москвою і натякають на своєму бажанні порвати зЯнуковичем. Місцеві органи влади в націоналістичній західній та центральній Україні можуть чинити опір його наказам щодо дотримання репресивних законів», - стверджує The Wall Street Journal.

«Захід має моральне зобов'язання виступити на стороні мирних демонстрантів, а також стратегічний інтерес у тому, щоб на східному кордоні Європи та НАТО з’явилася стабільна і вільна Україна», - підсумовує видання.

Противники влади більше не можуть терпіти, пише німецька газета Die Welt.

Як пише видання, після масових протестів проти проросійського керівництва в Україні у Києві відбулися запеклі зіткнення між урядовими противниками і поліцією.

«Незадовго до того, під час масового мітингу на Майдані Незалежності численні протестувальники виказували своє незадоволення, що опозиція не може показати ніяких результатів після двох місяців протест. До 100 тис. осіб протестували проти демократичного регресу в колишній радянській республіці», - пише Die Welt.

Київ палав у вогні. Після віча на Майдані лідери опозиції втратили контроль над подіями, пише Gazeta Wyborcza.

«Після закінчення мітингу на Майдані близько 10 тисяч. демонстрантів намагалися прорватися з боку Європейської площі на заблоковану міліцією вулицю Грушевського до будівлі Верховної Ради та будинку уряду. Були жорстокі зіткнення із співробітниками (міліції – Ред.)», - пише видання.  

«Безпорадні лідери опозиції спробували відновити контроль над натовпом і намагалися утримати людей від нападу на офіцерів. Натовп, однак, не послухав їх», - пише видання і додає, що протестувальники кричали:  «Ганьба! Досить з нас бездіяльного стояння на Майдані!»

Виступаючи на Майдані, Яценюк і Тягнибок запевняли, що на вулиці Грушевського провокатори. «Навіть, якщо це насправді й була провокація, то вона вдалася», - відзначає Gazeta Wyborcza.

Неспроможність лідерів призвести до змін чи обрати єдиного лідера призвела до радикалізації протестів в Україні, - пише The New York Times.

Як пише видання, у неділя, 19 січня, - стала найжорстокішим днем за останній місяць протесту і позначила поглиблення політичної кризи в країні.

«У своїх виступах на площі  лідери опозиції назвали учасників сутичок провокаторами і заявили, що не представляють мирних демонстрантів. Але лідери також були безсилими припинити бойові дії», - пише The New York Times.

«Нездатність лідерів призвести до політичних зміни за чинної Конституції або консолідуватися навколо одного лідера, незважаючи на чітку народну підтримку їхньої позиції, стало основною причиною насильства в неділю», - пише видання.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено