Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 січня, 2014   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Подайте на вибори! Чи допоможе Януковичу російський кредит

Уклавши сумнівну кредитну угоду з Росією, Віктор Янукович, здавалося б, забезпечив собі матеріальний базис для перемоги на виборах-2015. Але влада святкує зарано
Матеріал друкованого видання
№ 1 (321)
від 9 січня, 2014
Подайте на вибори! Чи допоможе Януковичу російський кредит

Московські домовленос­­ті дали відповідь на основне запитання для режиму: як профінансувати зростання соціальних виплат, котре є одним із небагатьох важелів підняття рейтин­­гу Януковича перед вибора­­ми-2015. Але проект бюджету з’явився наступного дня після того, як проблема зникла. Аналіз документа показує: позичених коштів може не вистачити для того, щоб економіка дожила до електоральних перегонів без потрясінь. А говорити про зростання рейтингів нинішнього президента взагалі зайве.

Хоч би що обіцяв Янукович росіянам в обмін на кредит, дисбаланси в економіці не дадуть змоги спокійно готуватися до виборів

Доходи зведеного бюдже­­ту-2014 заплановано на рівні 499 млрд грн. За січень – жовтень 2013-го він поповнився на 363 млрд. Якщо орієнтуватися на попередні роки, коли за 10 місяців з’являлося 79% і 80% (у 2012-му та 2011-му відповід­­но) річних доходів, то у 2013-му зведений бюджет отримає 456 млрд грн. Це на 43 млрд менше, ніж у проекті кошторису-2014. Тож для виконання плану на поточний рік потрібно, щоб база надходжень (фактично номінальний ВВП) піднялася на 9,4%. Це захмарна цифра з огляду на те, що у 2013-му номінальний ВВП зросте на 1–2% (1% падіння реального ВВП плюс 2–3% зростання рівня цін). Існує лише два гіпотетичні способи досягти такого прогресу. По-пер­­ше, завдяки вільним потужностям експортних галузей (металургії, хімії, машинобудуван­­ня; на сільське господарство через рекордний урожай цього року розраховувати важко). Але в такому разі знову доводиться сподіватися на пожвавлення світової кон’юнк­­тури, а його немає, як не було у 2012–13 роках: це робить економічну політику хибною, а народне господарство вразливим. По-друге, через пришвидшення темпів інфляції. Але, з огляду на низьку базу (дефлятор ВВП у 2013-му становитиме 2–3%, споживчі ціни практично не зміняться) та значну частину товарів із де-факто фіксованими цінами (деяких із адміністративним ціноутворенням, а деяких зі світовими цінами при фіксованому курсі гривні), для досягнення середньорічного зростання номінального ВВП на 8–10% треба на кінець року мати двозначні темпи інфляції. А такий сценарій перед виборами владі не вигідний.

зведений бюджет недоотримає 20–30 млрд грн, на які уряду доведеться витратити частину російських грошей. Реальний дефіцит зведено­­го бюджету замість закладених 64 млрд грн виявиться на рівні 84–94 млрд, тоді як у структурі видатків більша част­­ка припаде на захищені статті, як-от соціальні виплати (зокрема, трансферт Пенсійному фондові). Оскільки заморозити виплати з огляду на наближення виборів ніяк не можна, уряду доведеться шукати фінансування цієї суми. Тут у пригоді нібито стає російський кредит на $15 млрд (бли­зько 120 млрд грн). Але, по-перше, Украї­­на вже отримала з нього $3 млрд, які пішли на недофінансовані видатки бюдже­­ту-2013. По-дру­­ге, Нафтогаз заборгував Газпромові $2–3 млрд за спожите в серпні та жовтні – грудні блакитне паливо. Із урахуванням цих платежів на 2014 рік у розпорядженні Кабміну залиши­­ться $9–10 млрд, тобто рівно стільки, скільки потребуватиме реальний дефіцит.

У грошовому забезпеченні бюджету також є низка слабких місць. Передусім 2014 року тре­­ба буде погасити зовнішні зо­бов’язання на 36 млрд грн. Ще кілька тижнів тому рефінансування цього боргу бачилося неможливим через високі дохідності вітчизняних єврооблігацій. Однак укладені в Москві угоди зняли напруженість серед інвесторів, а дохідність євробондів упала. Тому в 2014-му Україна теоретично зможе взя­­ти позички за кордоном на ринкових умовах, але інвестори почуватимуться настороженими, тож будь-який хибний крок влади обернеться повторним закриттям доступу до глобального ринку капіталу. Що стосується внутрішнього боргу, то уряд у 2014-му повинен повернути 59 млрд грн, а запланував позичити аж 115 млрд. Рефінансувати першу суму, мабуть, вдасться, а от залучити удвічі більше за обсяг погашення (56 млрд додатково) буде проблематично. Упродовж останніх трьох років комерційні банки викуповували не більше ніж 10–15 млрд грн ОВДП за рік, тож Нацбанку доведеться взяти на баланс цінні папери уряду на 40 млрд грн. Це стільки, скільки НБУ викупив у 2013-му, друкуючи для цього кожну другу гривню, але цього разу без негативних наслідків для рівня цін (або валютного курсу) не обійдеться. Окрім того, уряд заклав у бюджет 2014 року 17 млрд грн надходжень від приватизації, що їх може дати лише роздержавлення великих об’єктів, жоден із яких на сьогодні не готовий до продажу. Поряд із цим передбачено 20 млрд грн на попов­­нення залишків на рахунках Кабміну та бюджетних організацій: сума справді необхідна, щоб уникати затримок із виплатами 2014 року.

Унаслідок цього за найгіршого сценарію (стагнація номінального ВВП, відсутність нових зовнішніх запозичень, окрім російського кредиту, й стримана купівля ОВДП Нацбанком, щоб не допустити побічних ефектів) наприкінці 2014-го уряд опиниться в ситуації, коли в І кварталі 2015-го напередодні президентських виборів треба буде підвищувати соціальні виплати року, але в кишені виявиться порожньо (грошей на рахунках – на рівні середньостатистичних залишків). Щоб не постати перед загрозою затримки виплат за місяць-два до виборів, влада муситиме залучати нові зовнішні кредити. Але щойно інвестори відчують безперспективність ситуації, позичити бодай кілька мільярдів доларів стане неможливо.

Водночас російські мільяр­­ди не гарантують відсутності проблем із платіжним балансом 2014 року. Сергій Арбузов уже поспішив заявити про збільшення золотовалютних резервів, а агентство Fitch прогнозує їх зростання в Україні 2014-го до $25 млрд. Але перспективи бачитимуться не настільки привабливими, якщо уважніше поглянути на платіжний баланс. Здешевлення блакитного палива матиме на нього не аж такий вплив, як очікували. Річ у тому, що 2013-го Україна імпортувала близько 27 млрд м³ природного газу з РФ. У вітчизняному Міненергетики стверджують, що 2014-го обсяг постачання становитиме вже 30–33 млрд м³. Збільшення закупівель потрібне, щоб поповнити запаси, які вичерпували впродовж минулого року. Коли враховувати зміну ціни на газ, дефіцит базового платіжного балансу (див. «Потреба у валюті») зменшиться на $2,2–3,0 млрд. Це єдина добра новина для валютних надходжень в Україну: решта негативних тенденцій збережеться. Приплив прямих іноземних інвестицій, який за 10 місяців 2013-го зменшився на 54%, залишиться незначним. Він адекватно відображає поганий інвестиційний клімат, який іноземні інвестори вже, мабуть, твердо асоціюють із теперішнім урядом. Обсяг чистих зовнішніх запозичень підприємствами за січе­­нь – жовтень упав на 68%, і це в умовах закредитованості бізнесу та дефіциту хороших інвестиційних проектів, під які можна залучити кошти.

Отже, дефіцит базового платіжного балансу (див. «Пот­­ре­­ба у валюті») 2014 року становитиме принаймні $8 млрд (середньорічний показник 2011–2013 років плюс ефект від знижки на газ). І це якщо обся­­ги купівлі готівкової валюти населенням залишаться на ни­­зь­­кому рівні. Що здатен протиставити цій цифрі уряд? Передусім російський кредит на $15 млрд. Але, як зазначено вище, $3 млрд із цієї суми використали у 2013-му, і ще $2–3 млрд піде в рахунок погашення боргу за газ, спожитий, але не оплачений упродовж останніх місяців 2013-го. Залишається $9–10 млрд, із яких на поповнення ЗВР може піти лише $1–2 млрд, з огляду на дефіцит базового платіжного балансу. Але це ще не все. За оцінками агентства Fitch, 2014 року влада – уряд та НБУ – має погасити зовнішній борг та відсотки за ним на $8,3 млрд (переважно перед МВФ). Чи можна буде їх рефінансувати? Мабуть, ні. Міжнародний валютний фонд не дасть грошей, доки влада не виконає його вимог, тобто принаймні до виборів. Суто гіпотетично уряд може розмістити євробонди. Але сума буде точно меншою за вказану.

Тож про збільшення золотовалютних резервів за результатами 2014 року зайве й говорити. А якщо Росія ще й надумає в односторонньому порядку переглянути досягнуті домовленості, проблеми із платіжним балансом, які за останні три роки стали для України звичними, повернуться вже у другому півріччі. Тож знову-таки уряд має надіятися на пожвавлення глобальної кон’юнктури і зростання експорту, а також шукати за кордоном людей, готових позичити йому гроші.
Хоч би що обіцяв Янукович росіянам в обмін на кредит і знижку й хоч би якою таємницею це було, дисбаланси в економіці не дадуть йому змоги спокійно готуватися до виборів-2015, бо отриманих грошей явно замало. Цілком може трапитися так, що гостра фаза економічної кризи настане в Україні за місяць-два до виборів. У кращому випадку час розплати прийде пізніше.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено