Політика

  ▪   Ольга Ворожбит

2013: якою світ бачив Україну

До Євромайдану та Вільнюського саміту світові медіа не так багато писали про Україну у 2013 році і часто залежно від видання та країни зосереджувалися на одній із тем.

Насправді, окрім Євромайдану та провалу на Вільнюському саміті була ще одна тема, яка винесла Україну на перші шпальти світових видань – аномальний снігопад у березні та фото сноубордистів на Андріївському узвозі облетіли багато видань. Проте, звісно ж жодна подія в  Україні цьоріч, а можливо і за весь час її існування не зрівняється і з тим позитивним іміджем у іноземній пресі, який приніс Україні Євромайдан.

Німецькомовна преса у своїх статтях часто незалежно від основної теми віддавала перевагу Віталію Кличку. Навіть, коли вже топ-темою став Євромайдан,  згадки про доктора «Залізний Кулак» постійно з’являлися в медіа, часто йому віддавали найбільше уваги серед політиків, які брали участь у подіях на Майдані, із ним у німецькомовній пресі було найбільше інтерв’ю. В основному розмірковували про те, як Кличко б’ється на новому рингу і на які успіхи може розраховувати.  Показовим є те, що Der Spiegel із власних джерел подавала інформацію, що у президентських перегонах канцлер Німеччини Ангела Меркель ставить саме на Віталія Кличка.

Проте саме німецькі ЗМІ також робили і багато репортажів із подій в Україні, героями яких ставали прості громадяни-учасники. Цього річ німецькі, австрійські та швейцарські ЗМІ писали багато і про справу Тимошенко і про європейські перспективи України.  Як німецькі, так і австрійські та швейцарські до остаточної відмови підписувати угоду про асоціацію з українського боку писали багато про переваги та недоліки цієї угоди для України, запитували думки експертів та власних підприємців, які працюють в Україні. До активізації «євроінтеграційної теми» топ-темою щодо України була доля Юлії Тимошенко. Доля «жінки з косою» вирішувала долю всієї України.

Для британських видань, як от Financial Times було кілька топ-теп: економічна криза в Україні, сланцевий газ і гроші українських олігархів. За кількістю додаткових тегів про Україну у Financial Times на першому місці знаходиться Віктор Янукович, на другому – Владімір Путін, на третьому – Юлія Тимошенко. Друге місце Путіна у статтях про Україну аж ніяк не випадкове. Для багатьох західних видань важливою темою було протистояння чи то боротьба Заходу і Росії чи ЄС і Росії за Україну. Дуже часто усі без винятку медіа писали про «перетягування каната» за долю України. Разом з тим критикуючи підступність Росії та її лідера. Так, наприклад, писав британський тижневик The Economist. Після непідписання Угоди про асоціацію уся ця критика перейшла на бік Віктора Януковича.

Читайте також: 2014: право на опір, право на оптимізм

Дилема Сходу і Заходу була центральною у статтях про Україну в цілому для багатьох медіа, особливо, в період підготовки до підписання угоди про асоціацію та в момент початку торговельної війни з боку Росії, проте найбільше її розвивали саме американські медіа. Якщо порівнювати їхнє бачення із баченням європейських ЗМІ, то для європейських ЗМІ – це був більше все-таки економічний козир, для американських – геополітичний вибір.

Польські медіа найбільш детально слідкували за ситуацією в Україні. Часто завдяки польським депутатам Європарламенту подавали більше інформації про стан домовленостей щодо Угоди про асоціацію. Саме польські ЗМІ (Rzeczpospolita та Gazeta Wyborcza) провели кампанію, де закликали звільнити українців від віз. Центральною темою для польських ЗМІ звісно ж була асоціація України з ЄС. Більшість статей було присвячено цьому. Оскільки головною умовою підписання угоди про асоціацію з ЄС певний час було звільнення Тимошенко, а один із ключових учасників переговорів у цьому питанні був колишній президент Польщі, то звісно ж польські ЗМІ уважно стежили за цим питанням теж. Загалом, наприклад, Rzeczpospolita подавала не менше однієї статті на день, яка стосувалося України і дуже часто там і йшлося про Угоду про асоціацію.

Польські та німецькомовні ЗМІ також часто були майданчиком для висловлення думок українських літераторів та інтелектуалів (Юрія Андруховича, Андрія Бондара, Сергія Жадана та ін.) і часто через призму і їхніх думок світ бачив, якою є Україна.