Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 грудня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Рада НО «Майдан» про перспективи об’єднання

Тиждень.ua опитав членів ради народного об’єднання «Майдан» з метою з’ясувати принципи створення організації, її першочергові завдання та перспективи такої широкої коаліції
Рада НО «Майдан» про перспективи об’єднання

Віталій Кличко, лідер партії УДАР

Мета створення народного об’єднання «Майдан» – згуртування українців незалежно від політичних партій, громадських організацій та лозунгів. Зараз люди виходять на вулиці і кажуть: «Ми не хочемо жити за такими правилами». І «Майдан» має об’єднати громадськість, яка прагне змінити правила гри в Україні. Але ми також розуміємо, що без зміни влади цього неможливо досягти.

Я підтримую ідею об’єднання людей незалежно від політичних поглядів навколо ідеї про створення країни без корупції та із законами, що справді працюють. Сам же я входжу до цього руху як голова Українського Демократичного альянсу за реформи і маю право голосу, як і інші його члени.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ

Перші кроки (ради «Майдану». – Ред.) мають бути організаційними. Потрібно працювати у багатьох напрямках. Продовжувати організовувати та забезпечувати Майдан, працювати над самоорганізацією в регіонах, щоб робота відбувалась по всій Україні. Тобто щоб у всіх містах були свої організаційні осередки, які би в разі потреби проводили публічні протести, а щодня займались організаційною роботою з підготовки суспільства до самоврядування.

Важливий напрямок – визначити стратегічні програмні засади, завдання та цілі. Ми всі декларуємо, що хочемо нову країну, змінити систему організації влади. Це потрібно записати. Як мінімум це мала би бути програма реформи, проект Конституції чи щось подібне.

Має бути серйозно налагоджена інформаційна робота. Всі громадяни України повинні мати можливість отримати інформацію – що таке «Майдан», за що ми боремось, чого хочемо.

Крім цього, потрібно порозумітись та навчитись чути одне одного і довіряти один одному в середовищі всіх тих, хто ніби декларує підтримку загальних цілей.

Олексій Гарань, професор політології НаУКМА

Це рішення (про створення об’єднання «Майдан». – Ред.) було ухвалене у результаті консультацій між політиками, експертами, громадським сектором і простими людьми на Майдані.

На початку була ідея проводити Майдан без політиків. Ми побачили, що ця ідея не працює. Очевидно одне має доповнювати інше – потрібні і політичні сили, і громадські об’єднання. І треба створювати осередки і чим більше в них людей, тим краще.

Для успішної діяльності НОМу потрібно, щоб люди були активні, щоб вони подумали, в якій країні хочуть жити.

Подивимось на сусідів поляків і литовців. Поляки створили «Солідарність», в яку вступило практично все доросле населення, крім членів комуністичної партії. Те саме зробила Литва. Можна було вводити надзвичайний стан, ув’язнювати активістів. Але люди вистояли, бо їх було більше. Якщо ми будемо сидіти у своїх квартирах і критикувати – нічого не буде. Самі генеруйте енергію, беріть активність у свої руки, не чекайте, що хтось віддаватиме накази. Створюйте осередки, обирайте лідерів. Можливо хтось з них буде майбутнім президентом чи прем’єр-міністром.

Лідерів не призначають. У Східній Німеччині не було єдиного демократичного лідера, але тим не менше Берлінський мур повалили.

Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Рух ВО "Майдан" повинен бути якнайширшим. Найкраща аналогія, яка виникає, – це польська «Солідарність», яка мала профспілковий характер. Щоправда, у нас поки що немає вираженого профспілкового характеру, але було б дуже добре, аби профспілки активніше включалися до руху.

Це не має бути жорстко централізований рух, а громадській ініціативі в ньому повинна мати перше місце. Зараз у Раді постійно відбуваються дискусії, що вважаю позитивним. Адже на загал ця динаміка спрямована на зменшення централізації. Рух не повинен фокусуватися на одній персоналії, просувати одну людину. Це не заради піару, а заради людської активності.

Потрібно правильно заохочувати до вступу якнайширше коло громадських організацій. Щоб у цю організацію могли вступити екологи, студенти, активісти, лікарі, юристи, які щось хочуть змінювати.

Цей рух повинен значною мірою мати мережевий характер, що передбачає, що люди можуть вважати себе членами цієї організації, але вони не повинні ні в кого питати, що їм робити. Головне, щоб вони ідеологічно поділяти цілі цієї великої організації.

Найбільший виклик, який стоїть перед організацією, – це нечесні вибори у 2015 році, тому цьому потрібно запобігти. Мені здається, це проста й очевидна думка, яку поділяють усі громадяни України, які хочуть жити у нормальній державі. Простота і зрозумілість вимог і є запорукою сили цієї великої організації, а масовий мирний протест – головна наша зброя. У нас немає запиту на погроми, дискримінацію, побиття – люди просто хочуть змінити свою державу.

Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита політика»

Гадаю, протести не вгамуються, поки влада не виконає хоч би мінімальні вимоги протестувальників. Це – покарання винних у побитті студентів, звільнення від кримінальної відповідальності учасників акцій протесту, відставка уряду. Хоча задоволення цих вимог не означає припинення Майдану. Ситуація в країні має знайти політичний розв’язок, а ним можуть бути вибори. Водночас українці сьогодні виступають не лише за зміни персоналій, але за зміну системи влади, тож передбачити тривалість протестів у цілому справді складно.

Конкретний план дій нового руху ще має обговорюватись. Водночас коли рішення буде прийнято, воно має виконуватись. Головні виклики – це, з одного боку, перетворення руху на таку собі говорильню та його маргіналізація, а з іншого – бюрократизація, перетворення його на ще одну партійну структуру. Я гадаю, ми все-таки пройдемо між цими небезпеками. Як відомо, політика – це мистецтво можливого.

Вікторія Сюмар, журналістка, громадський діяч

Рада «Майдану» була оголошена, але, як виявилось, не було погоджена. Фактично, як для мене, - це оргкомітет. Він має визначити, хто розроблятиме статут та напрямки діяльності.

Там точно не може бути лідера – це не партійна структура. За ротаційним принципом можуть бути секретарі, а не голови, що відповідатимуть за організацію. Очевидно, кожен напрямок може мати свої координаційні структури. Дуже хотілося б, щоб рух був не ієрархічною, а мережевою структурою. Рух не повинен ставити перед собою реалізацію чиїхось амбіцій. Це повинна бути енергія людей, спрямована на досягнення визначених результатів.

Сьогодні час об’єднуватись і робити конкретні справи, в які кожен з нас вірить і які всіх нас об’єднують. Знайти кілька точок, які об’єднують всіх і над ними працювати.

Потрібно трансформувати енергію Майдану, бо лишити її просто на Майдані – на втіху Віктору Федоровичу.

Віктор Чумак, народний депутат України (УДАР)

Для мене найбільшим викликом виглядає власне створення і розвиток нашого руху. Я сказав би, втім, що цей виклик, можливо, більшою мірою стоїть перед громадськістю, ніж перед політиками. Гадаю, наше суспільство вже доросло до того, щоб формувати порядок денний для політиків. І новий рух має об’єднати в першу чергу мільйони небайдужих громадян. Також у цей рух мають увійти й парламентські та позапарламентські партії, й громадські організації. Метою ж руху має стати творення нової держави з новими правилами співжиття. І ці правила мають формуватись у дискусії.

Я безумовно вірю в успіх Майдану, нехай не в цьому році. Якби не вірив – склав би мандат і пішов би з політики. Це – не революція на вулицях, а революція в головах. Конкретно цей успіх має виглядати як позачергові вибори. Я гадаю, це мають бути перевибори всіх гілок влади, й до того ж, на багатьох рівнях.

Василь Гацько, голова партії «Демократичний альянс»

У нас до об’єднання цілком прагматичний підхід. Ми визначили для себе цілі на найближчі півтора року – до президентських виборів і трохи після. Зокрема, це зміна влади та підготовка концепції того, якою країна має бути після Януковича. В новому русі я хочу знайти спільників у цій справі.

Головний виклик Майдану – небезпека розгортання репресій проти активістів. Відтак нове об’єднання саме має зайнятися запобіганням цим репресіям. Від створення на місцях «сотень самооборони» до створення фонду взаємодопомоги, мережі юридичної допомоги, звернення до міжнародної спільноти тощо.

Андрій Іллєнко, народний депутат (ВО «Свобода»)

Будь-яка революція може тривати роками. Стратегічна мета – повне перезавантаження й зміна системи влади. Об’єднання «Майдан» необхідне для ефективного обговорення тактики, для максимального залучення всіх інтелектуальних ресурсів.

Коли говорять: «А навіщо стояти на Майдані?» - то це говорять не ті, хто там стоїть. Як правило, це – свідомий вкид для розхитування наших лав. Я вірю, що Майдан стоятиме.

Нашим попередникам було гірше, ніж нам, але чогось вони не «перевтомлювались»… Що стосується загроз, то найбільша з них – увімкнення репресивного «катка». Власне, це одна з причин, з яких Майдан має тривати: не допустити розгулу реакцій.

Олег Осуховський, народний депутат (ВО «Свобода»)

Дуже важливо провести люстрацію для того, щоб не повторити помилок 2004 року, коли усі здобутки Майдану були перекреслені поверненням у владу скомпрометованих та корумпованих осіб. Тільки люстрація здатна очистити владу в Україні.

На Майдані ніхто не роздає нікому завдань. Тільки самоорганізація. Одні стають в охорону, інші займається кухнею, ще хтось підвозить продукти, - роботи вистачає для всіх і кожен розуміє, що робить важливу справу та відчуває свою частинку відповідальності. Саме таку модель, на мою думку, потрібно запроваджувати у діяльності ВО «Майдан». Вступайте, беріть на себе одну з ділянок роботи і допомагайте. Можете надрукувати листівки – друкуйте, можете поїхати у віддалене село та поговорити з людьми – їдьте, можете надати приміщення чи технічні засоби будемо дуже вдячні. Роботи вистачить для всіх. Нам потрібно змінити Україну!

Ігор Луценко, активіст громадської ініціативи "Збережи старий Київ"

Мені здається, що Рада ВО «Майдану» має бути протопарламентом, який буде структурований за комісіями, у кожній із яких працюватимуть моральні авторитети й спеціалісти. У цьому парламенті повинні постійно проходити засідання.

Стоїть завдання докорінно змінити систему – реформувати виборче право, правоохоронні органи, судову гілку і питання конституційної реформи. Найбільш необхідна умова – це усунення від влади теперішнього президента Віктора Януковича, а потім – прийняття відповідних законопроектів, які б дали життя цим реформам. Звичайно, є тактичні цілі – покарання винних за побиття студентів і відпущення невинних. Це те, що Майдан робив і буде продовжувати.

З самого початку потрібно правильно сформулювати корпоративну культуру прийняття рішень. Кулуарщину, непрозорі перемовини, якими грішать наші політики, ми повинні відразу підрізати шляхом громадського тиску, а також тиску журналістів. Я впевнений, що якщо громадська організація буде викликати довіру у суспільстві, то у нас достатньо буде правників і спеціалістів, які розумітимуть, що потрібно рятувати з халепи людей. З іншого боку, щоб судді, прокурори, міліція розуміли, з ким вони мають справу, що суспільство може застосувати проти них санкції, не чекаючи революції.

Зорян Шкіряк, член ради новоствореного народного об’єднання «Майдан», екс-депутат Київради

Випадкових людей у раді (ВО «Мандану». – Ред.) немає. Так, включити всіх, кого потрібно, моментально було нереально. Можливо, когось не встигли врахувати, когось забули. Але це тільки початок… Склад ради буде постійно розширюватись.

Найгірша помилка, яку ми можемо сьогодні зробити, - перетворити об'єднання на формальний орган, а не активний і дієвий. Я вже запропонував включити до складу ради вісім-дев’ять активістів, а не політиків - це, зокрема, активісти Автомайдану, які довели свою громадянську позицію. Таке ж право є в кожного члена ради, і будь-якого громадянина…

Руслана Лижичко, співачка

Рада «Майдану» формувалася поза моєю присутністю. Мене ніхто не питав, хочу я чи ні бути співголовою ради. Я дізналася про це з інтернету. Власне, як у 2006 році побачила у телевізійній рекламі, що стала депутатом. Я не хочу повторювати цей досвід, неважливо, у якому масштабі. Але я не вихожу зі склади ради Майдану, оскільки для мене на даний момент головним є ініціатива єднання народу.

Сьогодні ми маємо зрозуміти, чи буде у «Майдану» один єдиний лідер, чи це буде колективне народне управління. Для мене це питання принципове. Ми неодноразово слідували за українськими лідерами і опинялися в глухому куті.

Отже, я вважаю, що має бути прийнятий закон про народовладдя, і має бути створена народна рада з молодих перспективних політологів та громадських діячів, незаангажована рада, якою я її бачу сьогодні.

Я впевнена у тому, що мирний протест здатен змінити українську свідомість, закликати до дій кожного. Чи то на Майдані, чи за його межами, але ми повинні визнати свої права і припинити почувати себе найманими працівниками на фірми «Україна». Я хочу, щоб наша країна і наш народ були діючою, здоровою, перспективною державою, а не приватною власністю.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено