Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 грудня, 2013   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: сербський сценарій, Янукович на двох стільцях і митці на барикадах

Цього тижня світові ЗМІ та експерти розмірковували над результатами та майбутнім українських протестів і підраховували втрати України через російський кредит.
Світ про Україну: сербський сценарій, Янукович на двох стільцях і митці на барикадах

Стратегія залишається для української опозиції слабким місцем, – пише оглядачка Елісон Смейл у своїй статті для The New York Times

Як пише Смейл, так само, як існує прірва між стіною з дерев’яних цеглинок із написами населених пунктів України, жителі яких приїхали на Євромайдан, і скляною модерною стіною торговельного центру поряд, існує розрив між великою кількістю протестів і перенесенням цієї відданості в дію, яка привела б опозицію в Україні до тієї політичної зміни, якої вона прагне. «Минулий місяць був повний зворушливої солідарності, проте стратегія залишається слабкою», – пише The New York Times.

«Умови залишаються незрозумілими, але російський крок відібрав вітер з вітрил протесту на додачу до лідерів опозиції, які не відкривають своїх наступних кроків, і людей, які швидко виснажуються, навіть якщо рішучість тих, хто захищає свої барикади або ночує під відкритим небом у наметах, залишається непорушною», – стверджує видання.

Елісон Смейл вважає, що, зважаючи на досягнення місяця протестів, вони можуть стати відгомоном подій у Сербії. «Тут ніхто такого не сказав, але це може мати відгомін Сербії за часів Слободана Мілошевича. Завдяки переговорам він знайшов вихід із величезних вуличних протестів 1991 року. У 1996–97 роках, після трьох місяців нічних протестів у Сербії, які отримали незначну підтримку на Заході, він жорстоко з ними розправився. До 2000 року, після програної війни проти НАТО за Косово, ані серби, ані апарат безпеки не підтримували б Мілошевича, і він змушений був піти після сфальсифікованих виборів», вважає вона.

Загроза фінансового банкрутства України ніяк не пов’язана з Угодою про асоціацію, а ЄС і далі готовий допомогти Україні фінансово, проте лише з реалізацією Угоди про асоціацію після її підписання. Про це заявив єврокомісар з розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле в ефірі передачі Otázky Václava Moravce на чеському телебаченні ČT24

ЄС готовий допомогти Україні фінансово, але лише з реалізацією Угоди про асоціацію після її підписання. Він також не вважає її «мертвою», проте рішуче відкидає можливість повторного відкриття перегорів щодо неї, як того вимагає Київ.

«Тут ігноруються дві речі: ЄС з 1991 року був найбільшим донором фінансової допомоги Києву. ЄС надав близько €3,3 млрд справді у вигляді подарунка, а близько €10,5 млрд позичив Україні за сприятливих умов», – зазначив єврокомісар у відповідь на заяви критиків про скупість ЄС щодо Києва і запевнив, що після підписання Угоди про асоціацію ЄС буде «звісно, ще більш сприятливим».

На думку єврокомісара, загроза фінансового банкрутства України ніяк не пов’язана з Угодою про асоціацію. Київ міг узяти кредит у Міжнародного валютного фонду (МВФ) або знайти гроші де-інде. Проте купівля Росією українських облігацій на $15 млрд доларів, на думку Фюле, не є «нічим іншим, аніж формою кредиту», але з більш високою процентною ставкою, аніж у МВФ.

Він також заперечив заяви щодо торгів між Брюсселем і Москвою щодо Києва: «Це не торги про те, хто дасть більше», – заявив Фюле, а щодо українського керівництва зазначив, що «гра не про те, який зі стільців обрати, але, можливо, про те, як довго зможемо всидіти на обох».

Читайте також: Репетиція поразки Майдану

Захід готовий був надати Україні не менше €20 млрд у вигляді кредитів, якби вона погодилася підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Такі дані повідомляє видання Financial Times, якому вдалося ознайомитися з внутрішнім документом ЄС

Загальна сума в цілому первищувала б рятівний пакет, який Росія надала Україні у вівторок, 17 грудня.

Як повідомляє видання, сума у €20 млрд, за словами одного з чиновників, була найнижчою цифрою і мала б надійти в Україну в основному через Міжнародний валютний фонд у жорстких умовах. «Але Європейська Комісія допомогла б «прискорити» виділення коштів відповідно до окремої службової записки ЄС», – пише Financial Times.

«Представники ЄС вважають, що російський рятівний пакет, що включає $15 млрд у вигляді купівлі облігацій і зниженні ціни на газ на суму не менше $4 млрд, відкинув Київ ще далі від Західної Європи, додаючи, що переговори щодо угоди з ЄС заморожено на цей час», – повідомляє Financial Times.

Криза в Україні доповнюється наростанням економічного колапсу, який тепер стане російською проблемою. Про це пише The Economist

«Чергова перемога Владіміра Путіна – це ще одна поразка Заходу. Ось яким є результат битви для України – країни між Росією і Європейським Союзом, і як його зображають зараз у Москві і в багатьох західних столицях», – пише The Economist, але водночас додає: «Якщо придивитися ближче, то перемога Путіна та програш Європи виглядають менш очевидними».

17 грудня, після зустрічі Владіміра Путіна з Віктором Януковичем, Росія погодилася надати Україні кредит на 15 млрд доларів і скоротити ціну на газ з $400 до $268 за тисячу кубометрів, як пише видання, як нагороду Віктору Януковичу за непідписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Утім, тимчасом як угода Кремля з Януковичем стає перешкодою для переговорів України з ЄС, вона навряд чи зупинить політичну кризу. Вона також не відновить нереформовану економіку в стані занепаду.

«Криза в Україні доповнюється наростанням економічного колапсу, який тепер стане російською проблемою. В Україні закінчуються резерви, і Україна гостро потребує готівки, щоб пережити зиму і запобігти дефолту. Зірвавши угоду України з ЄС, Путін не має іншого вибору, аніж як заплатити. Проте незрозуміло, що він отримає натомість, а це може пояснити, чому скорочення ціни на газ буде переглядатися щокварталу. Зважаючи на жалюгідний стан економіки і хитку політичну позицію Януковича, будь-яка допомога може бути викиданням грошей на вітер. На відміну від кредиту МВФ російські гроші (взяті в основному з її Фонду національного добробуту) надходять без будь-яких умов», вважає The Economist.

Розмови Путіна про Росію та Україну як один слов’янський народ супроводжуються їдкою антиукраїнською пропагандою від державного телебачення.

На думку видання, призначення Путіним Дмітрія Кісєльова, неймовірного антизахідного і антиукраїнського пропагандиста, главою нової урядової інформаційної служби на заміну старої, РІА «Новості», – це ознака деградації режиму.

«Як показав Радянський Союз, це також допоможе відштовхнути республіку від Москви», – вважає видання.

Читайте також: Територія Майдану – вся Україна

Для Владіміра Путіна і Віктора Януковича домовленості про кредит на суму $15 млрд – це перемога: єдиним, хто програв у російсько-українських домовленостях, є український народ. Так вважає відомий економіст, дослідник Інституту Петерсона Андерс Аслунд

Зустріч президента Росії Владіміра Путіна та українського президента Віктора Януковича 17 грудня в Москві, на думку Аслунда, «треба розглядати як цілковиту перемогу Путіна». Крім цього, домовленості, зроблені під час зустрічі у Москві, можна розглядати і як перемогу для Януковича. «Тепер, зважаючи на те, що Україна тимчасово буде фінансово стабільною, він і його сім’я можуть дозволити собі вдатися до більш авторитарного правління і практики викачування корупційних коштів», – вважає експерт.

Проте є й ті, хто програв від укладання цієї угоди.

«Найбільше програв від укладання цієї угоди український народ», – наголошує Андерс Аслунд.

Якщо опозиції не вдасться «завербувати» достатню кількість депутатів із фракції Януковича у парламенті, щоб відправити у відставку уряд, Україна, на думку експерта, «може стати на сумний авторитарний шлях Білорусі та Росії, прирікаючи себе до похмурого економічного майбутнього, залежного від Росії та скованого корупційною системою, яка збагачує близьких друзів Януковича».

«Деталі продовжуватимуть з’являтися, можливо, виставивши в центр уваги ширшу картину, але зараз видається, що ця угода вкрай однобока на користь Росії. Так, фонд національного добробуту Москви збирається купити $15 млрд українських облігацій. Проте це не грант, а всього лише кредит, який потрібно буде повернути, а умови кредиту не пільгові», – пояснює Аслунд.

Росія погодилися відмінити торговельні санкції, проте згідно з правилами СОТ вони були незаконними, і «це ганьба, що Сполучені Штати та ЄС не вдалися до рішучіших дій від імені України в межах СОТ», – стверджує Аслунд. Зменшення ціни на газ також не подарунок – це приблизно ринкова ціна. Були також інші угоди щодо авіабудування та космічної галузі.

«Проте така співпраця мала трапитися давно, але Росія була більш зацікавленою у покаранні України, аніж у взаємній співпраці на кшталт цієї», – вважає експерт.

Зрештою, успішна стратегія Путіна обійшлася йому дешево, але принесла чималий прибуток. «Вона заблокувала Україну від спрямування економіки на Захід і збільшила російську владу і престиж на її колишніх територіях. Для Януковича це перемога також», – ще раз наголошує експерт і додає, що найбільше у цій ситуації втратив український народ, чиє майбутнє під загрозою. «Залишається лише питання, чи терпітимуть вони таке ставлення до себе» – риторично підсумовує Аслунд.

Читайте також: Революція досвідченої молоді

Українці, зрештою, протестують не лише для легшого переміщення товарів з Брюсселем вони протестують проти панівного протекціонізму Москви. Про це пише у своїй статті для The Foreign Policy головний редактор The Interpreter Майкл Вайс

Автор зазначає, що українці вже четвертий тиждень протестують за морозної температури і все тому, що президент Віктор Янукович вирішив не підписувати Угоду про асоціацію, що надало б Україні більші торговельні можливості з Європейським Союзом.

«Українці, зрештою, протестують не лише для легшого переміщення товарів з Брюсселем – вони протестують проти панівного протекціонізму Москви, яка хоче (і, можливо, вже змусила) Київ приєднатися до її пошарпаного, тіньового синдикату – Митного союзу в обмін на зниження цін на нафту і газ та припинення нав’язаного Кремлем «митного терору», який передбачав затримку українського імпорту на російському кордоні», – вважає Майкл Вайс.

«Якщо 2004 рік є очевидним календарним порівнянням із подіями, що зараз розгортаються в Києві, 1991 рік і незакінчена справа пострадянської консолідації має в українській уяві також загрозливі розміри», – вважає Вайс і як приклад наводить реакцію одного з опозиційних депутатів Андрія Шевченка на повалення пам’ятника Леніну у Києві: «До побачення, комуністична спадщино!».

Про те, що події в Україні багато в чому пов’язані не так з бажанням асоціації з ЄС, як з бажанням відірватися від Росії, говорить колишній кандидат у президенти Білорусі Андрєй Санніков. У його країні російський вплив і тиск – це «Різдвяний привид теперішнього».

Санніков вважає, що Брюссель тепер повинен звернутися безпосередньо до українського народу. «По суті це (протести. – Ред.) не за Європу», – стверджує він. – «Ідеться не про ЄС і не про Угоду про асоціацію. Це навіть не про владу. Ідеться про небажання повертатися в Радянський Союз», – наголосив Санніков.

Більшість мешканців Німеччини хочуть, щоб Україна вступила в ЄС, пише Der Spiegel

За даними опитування, проведеного на замовлення німецького каналу ARD, які було оприлюднено на сайті німецького тижневика Der Spiegel, 40% німців висловлюються за вступ України до ЄС упродовж найближчих десяти років. Як повідомляє видання, такої позиції дотримується така частина опитаних німців попри те, що наразі роботу над Угодою про асоціацію між Європою і Україною припинено.

Крім цього, 24% опитаних бачать вступ України до ЄС можливим упродовж наступних 10–20 років, а ще 9% вважають, що має минути щонайменше 20 або більше років.

20% опитаних не бачать Україну у складі ЄС.

Опитування проведено компанією Infratest dimap для німецького каналу ARD. У репрезентативному опитуванні взяли участь 10 00 мешканців Німеччини. Опитування проводилося 17–18 грудня 2013 року. Статистична похибка – 1,4–3,1%.

Українські протести вивели митців на барикади, - пише німецьке видання focus.de

Протягом декількох тижнів Руслана та інші митці перебувають на Майдані серед тих, хто прагне жити за західним нормами і цінностями. Вона також була серед тих, хто забарикадувався від нападу «Беркуту» у Михайлівському монастирі, пише видання.

«Разом із Русланою ще з часу мирної Помаранчевої Революції у 2004 році виступає на Майдані і співак Святослав Вакарчук за те, щоб країна почала рухатися в напрямку на Захід», - пише focus.de

Відкрито за зміну сучасної влади в країні виступають також і літератори. Серед них і харків’янин Сергій Жадан. «Разом зі своїм гуртом "Собаки в космосі" 39-річний германіст виступає на протестах у рідному місті мільйоннику. У своєму відкритому листі він закликає до реформ та відставки уряду; також говорить про необхідність революції», - повідомляє focus.de.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено