Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

94-й округ: заздалегідь визначений результат

Передвиборну щедрість Руслана Бадаєва, переможця, можна було порівняти з діяннями регіонала Олександра Онищенка, нині вже нардепа від 93-го округу, який свого часу привозив у Кагарлик Жана-Клода ван Дамма.
Матеріал друкованого видання
№ 51 (319)
від 20 грудня, 2013

До роздачі в 94-му, що на Київщині (Обухів, Українка, Васильків), продуктових наборів від імені бізнесмена Бадаєва були навіть безпосередньо залучені депутати селищних рад. Задіяна в цьому жіночка, котру всі називали «баба Мотря», одного разу відверто, на камеру, зізналась про факти підкупу. Це чули й народні обранці від ВО «Батьківщина», але викликати міліцію і зайнятись цим окремим випадком їм чомусь не вистачило часу… За бюджетні кошти член Партії регіонів Руслан Бадаєв відкривав також басейни, дарував реанімобілі, відправляв дітей на відпочинок. Цього не приховували навіть на офіційному сайті Київської облдержадміністрації, де його так і називали, «кандидат у народні депутати», що прямо заборонено Законом «Про вибори народних депутатів», який не дозволяє брати участь в агітації, зокрема, органам виконавчої влади. Але, попри всіляке сприяння влади, Бадаєв позірно йшов на вибори як незалежний висуванець. Багато з тих, хто проголосував за нього, потім зізнавалися, що не зробили б цього, якби знали, що він регіонал. Тобто «незалежність» як виборча технологія таки спрацювала. Але не вона та банальний підкуп забезпечили впевнену перемогу Бадаєву, якого підтримало майже 60% тих, хто прийшов на дільниці (найближчого конкурента він випередив на 36%).

Результат виборів у 94-му де-факто став зрозумілий після того, як Центрвиборчком скасував реєстрацію кандидата в народні депутати в цьому окрузі Віктора Романюка, якого повторно висувала опозиція. 2012 року Романюк виборював першість у «місцевої княгині», кандидатки від влади Тетяни Засухи. Опозиціонер тоді переміг із різницею майже 10 тис. голосів, але окружком, базуючись на рішеннях судів, визнав більш ніж 30 тис. бюлетенів недійсними. Тож Центрвиборчком вирішив не встановлювати результатів виборів у 94-му взагалі. Відразу після того як він визнав округ проблемним, проти Романюка порушили кримінальні справи, начебто за економічні злочини. Від переслідувань він утік до Італії. Власне, його вимушеним кількамісячним відрядженням і скористалися опоненти. Київський окружний апеляційний суд за кілька тижнів до повторних виборів ухвалив рішення про скасування реєстрації Романюка кандидатом у народні депутати. Підставою для прийняття такого вердикту стало порушення норми закону про те, що кандидатом може бути громадянин, який проживає останні п’ять років на території України. Центрвиборчком виконав рішення суду, коли вже завершив реєстрацію кандидатів на повторні вибори. Після цього стала очевидною перемога Руслана Бадаєва (влада вирішила не ставити цього разу на Засуху, вочевидь, зрозумівши, що в більшості вона тут викликає антипатію, і це ще м’яко сказано).

Запасного варіанта в трьох парламентських опозиційних партій очікувано не знайшлося, тож, мабуть, від безвиході вони вирішили підтримати кандидата від Радикальної партії Олега Ляшка (Юрій Кармазін, інший потенційно прохідний, був явно технічним висуванцем від влади). І звісно ж, це нічого не дало: «радикал» Андрій Лозовий набрав трохи більше ніж 20%.

Певна річ, в окрузі застосували й інші виборчі технології (клони, підвезення виборців до дільниць тощо), які грали насамперед на руку провладному кандидатові, але це вже дрібниці. Переможець був фактично визначений до самого голосування. І дуже схоже на те, що технологію, яку апробували на Романюку, буде використано на президентських виборах проти Віталія Кличка.
У день виборів також трапилося кілька інцидентів, які вкотре показали, з ким насправді міліція. Зокрема, присутні на дільницях правоохоронці не втручалися, коли спостерігачів намагалися фізично витіснити із приміщення або ж перешкоджали їм (ст. 157 Кримінального кодексу України). Від людей у погонах можна було почути, що вони, мовляв, приїхали забезпечити порядок на виборах, а складати протоколи... не мають на чому. Коли офіційному спостерігачеві вибили з рук камеру, присутні силовики також не відреагували: ніхто ж нікого не побив… Натомість у 94-му окрузі до сили вдавалися не тітушки, а голови та члени дільничних виборчих комісій. Мабуть, були впевнені у своїй безкарності. Одному спостерігачеві вдалося зафіксувати винесення за межі дільниці членом ДВК чистих бюлетенів – у відповідь колеги останнього перевели стрілки й закинули ту протиправну дію… самому спостерігачеві.

Окружна виборча комісія «милостиво» вирішила забезпечити членам ДВК, котрі привезли документацію, комфортніші умови. Людей організовано заводили до Будинку офіцерів, який стоїть через площу від будівлі Обухівської райдержадміністрації (де й розташувався окружком). Там-таки було зафіксовано опломбовування коробок із бюлетенями, хоча по завершенні процедури підрахунку голосів печатки мали б залишатися на дільницях, а не в кишенях голів ДВК.

На другий день прийняття документації голови ДВК настільки стомилися, що почали переписувати уточнені протоколи просто на виході із зали засідань ОВК. Це не залишилось поза увагою спостерігачів (адже теж є порушенням законодавства). Зокрема, на такому грішку спіймали голову однієї з ДВК Любов Вдовенко від Партії регіонів. Вона не розгубилась і почала вибивати камеру з рук спостерігача. Деякі члени ОВК розтлумачили епізод по-своєму: начебто він намагався втрутитися в особисте життя пані Вдовенко.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
  • Як голосування за недоторканність викрило неформальні зв’язки в Раді, які можуть виявитися міцнішими за будь-яку партійну дисципліну
    21 липня, Денис Казанський
  • Як у німецькій економічній моделі переплелися добре й погане
    20 липня, The Economist
  • Як діалог між ученими та суспільством може порятувати від сучасного невігластва
    20 липня, Олег Фея
  • Масові безлади в Гамбурзі стали можливими через обсесивну політику німецьких урядів щодо правих. За відсутності альтернативи ліві безперешкодно розгорнули в Німеччині масштабну діяльність, зокрема й екстремістську
    20 липня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено