Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 грудня, 2013   ▪   Версія для друку

The New York Times: Чи потрібна Європі Україна?

Видання The New York Times на своїх сторінках створила майданчик для обговорення питання, чи потрібна Україні Європа, де визнані експерти висловлюють свої думки. Тиждень.ua коротко передає зміст цієї дискусії.
The New York Times: Чи потрібна Європі Україна?

“Європейці повинні бути глибоко вдячні Україні. Те, що змушує сотні тисяч громадян витримувати морози і насильство - це не благання про допомогу, це їхня впевнена вимога самовизначення, законності, процвітання і миру», - вважає аналітик із Німецького фонду Маршалла у Берліні Йорґ Форбріґ.

На його думку, прихильність українців до цих найбільш фундаментальних цінностей є потужним нагадуванням того, що колись інтеграція до ЄС ставила собі за мету досягти, і скільки ще потрібно зробити.

«Бажання (рухатися в напрямку Європи – Ред.) серед українців має поліпшити пошкоджену європейську впевненість у собі. Це можливість воскресити розрекламовану м'яку силу Європи», - вважає Йорґ Форбріґ.

На його думку, Європа зараз опинилася в глухому куті не менше, аніж Україна. «Мужність українців вручила ЄС можливість сформувати майбутнє свого східного сусідства і разом з ним усього європейського проекту. Вона зобов’язана запевнити Україну, що ця можливість ще не втрачена», - наголошує Форбріґ.

«Розширення Європейського союзу і НАТО протягом останніх двох десятиліть допомогло сформувати більш стабільну і безпечну Європу. Інтеграція демократичної України до європейський інституцій сприятиме досягненню цієї мети. Але хіба Європі "потрібна" Україна?», - ставить риторичне запитання екс-посол США в Україні Стівен Пайфер.

«Якщо під "Європою" хтось має на увазі ЄС, відповідь, здавалося б, буде «ні». Найбільш значуща політична та економічна інституція в Європі прагне мати Україну. Але, вочевидь, не вірить, що їй потрібна Україна - принаймні, не настільки, що вона готова знизити свої стандарти», - вважає екс-посол.

Але, на думку Стівена Пайфера, поки ЄС, можливо, не потрібна Україна, він дуже хоче мати на своєму східному фланзі стабільну, демократичну державу.

«Ми, європейці, очевидно, життєво зацікавлені в стабільності наших сусідів. Проте, загрозливими є Північна Африка та Близький Схід, а не в Східна Європа. Хоча дотеперішні досягнення у цих регіонах показують, наскільки обмеженою є влада ЄС», - вважає економіст Пекка Сутела, колишній радник з монетарної політики Банку Фінляндії. На його думку, європейці також хотіли б сприяти розвитку демократії та ринкової економіки. Але м'яка сила ЄС, однак, не те, що було раніше. У багатьох сусідніх країнах, підтримка європейських цінностей знизилася, не в останню чергу це сталося через кризу євро.

 «Більшість українців підтримують європейську інтеграцію. Але через не функціональну політичну та економічну системи України їхня думка не вплинула на прийняття рішення, яке натомість базувалося на клановій політиці і захопленні активів, які приносять прибутки. Ця система потребує ґрантів та субсидій там, де вони доступні. Українським елітам потрібні європейські гроші, але їм також потрібні гроші Міжнародного валютного фонду, російські субсидії та китайські інвестиції», - вважає Сутела.

«Європі не потрібна Україна. Економіка 46-мільйоної країни, де ВВП має такий самий розмір, як ВВП у п’ятимільйонної держави ЄС. Інвестори тікають», - стверджує економіст.

«Раніше Україна мала вирішальне значення для транзиту газу з Росії до народів ЄС. Цю позицію вона як і раніше займає, але ця позиція швидко втрачається. … За кілька років весь транзит газу через Україну може припинитися», - вважає Сутела.

«Незважаючи на співчуття до українців, які шукають вихід з поганого олігархічного управління, яке триває вже протягом двох десятиліть, ЄС буде гірше від прив'язування до України через наспіх задуману "угоди про асоціацію" ЄС, ймовірно, думає, що може повторити своє попереднє розширення на схід до країн колишнього Варшавського договору, що принесло неочікуваний прибуток від експорту споживчих товарів», - вважає Джеффрі Соммерс, дослідник із Стокгольмської школи економіки у Ризі.

Проте, на думку експерта, купівельний потенціал України  менший, ніж у країнах, які межували з Німеччиною і були інтегровані до західноєвропейських ринків. Таким чином, експортний бум навряд чи відбудеться після запропонованої угоди про асоціацію.

«Торговельні пакти можуть бути корисними. Тим не менш, їх не потрібно на марне повторювати як політичний катехізис, припускаючи сприятливі результати. Україні та ЄС було б доцільно рухатися обережно. Розвиток української економіки має бути пріоритетом», - вважає Соммерс.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено