Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 грудня, 2013   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Вільнюський саміт на українських площах

10 грудня у Європарламенті в Страсбурзі обговорили майбутнє Східного партнерства з особливою увагою до України. Критика (й тиску Москви на Київ, і браку справжньої політики ЄС на Сході Європи) лунала досить гостро. Але чи варто сподіватися на вироблення нового курсу Євросоюзу?
Матеріал друкованого видання
№ 50 (318)
від 12 грудня, 2013
Вільнюський саміт на українських площах

«Об’єднайтеся!» – закликав єврокомісар із питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле європарламентаріїв у своїй підсумковій промові після дебатів, під час кортих українське питання розглядали особливо детально. «Час цій установі показати справжню силу», – наголосив він. Справді, після заяв про небажання Вірменії та України підписувати Угоди про асоціацію ЄС бачиться доволі слабким гравцем, який не має пропозицій до Realpolitik на противагу російському тискові на країни Східного партнерства.

Усвідомлений попит на нову політику на Сході лунав у промовах багатьох парламентаріїв. Були такі депутати, які назвали Вільнюський саміт «провальним», як, наприклад, румун Адріан Северін. Його головним аргументом була саме неспроможність протистояти Росії. Пан Северін дещо радикально вимагав повного перезавантаження політики у східному напрямку.

Депутат із Німеччини Ребекка Гармс назвала саміт у Вільнюсі «найболючішою подією в європейській історії», бо він став причиною жорстокого побиття в ніч на 30 листопада у Києві. Водночас вона висловила велику повагу українцям, які вийшли на вулиці боротися за своє майбутнє. Крім неї ще багато хто казав про мужність і рішучість українців. На думку німецького політолога Андреаса Умланда, поки що складно говорити, до яких конкретних змін у політиці ЄС стосовно України та її східних сусідів можуть спричинитися українські протести, але настрій у Брюсселі, Берліні та інших європейських столицях, можливо, зміниться.

Читайте також: Європарламентарі про ситуацію в Україні: потрібні переговори, але не такі, які проводить Янукович

«Протести в Києві є хорошою міжнародною піар-кампанією для України, народ якої дістає багато добрих відгуків у західних ЗМІ та спеціалізованій періодиці. Це змінить сприймання України в ЄС і є особливим українським видом м’якої сили», – стверджує він. Під впливом протестів, німецькі депутати Ребекка Гармс та Ельмар Брок прийшли на засідання у Страсбурзі із символами Євромайдану: в Гармс був синьо-жовтий прапор на шиї, а Брок мав стрічку із прапорами України та ЄС, яку носять протестувальники в Києві. Проте питання щодо конкретики залишається. Її, на жаль, знову не було багато.

У промовах більшості парламентаріїв чітко проглядалася зміна в сприйманні України. Здавалося, що вона асоціюється вже не з корумпованою і брехливою владою, а з молодими проєвропейськими студентами, громадськими діячами та мирними протестувальниками. Оскільки Янукович усе ще залишається президентом (хоча євродепутат із Польщі Яцек Саріуш-Вольський під час дебатів у Європарламенті засумнівався в його демократичній легітимності, зауваживши, що той «виграв вибори, бо пообіцяв українцям європейське майбутнє»), в Страсбурзі закликали українську владу та опозицію до свого власного круглого столу.

«Той круглий стіл, який пропонує Янукович, – це не те, що потрібно, але круглий стіл має відбутися», – вважає Ребекка Гармс. На її думку, саме ЄС зараз має запобігти ескалації жорстокості на вулицях Києва і впевнитися, що за столом переговорів справді зможуть про щось домовитися. Її підтримує інший німецький депутат, голова комітету в зовнішніх справах Ельмар Брок. Як про конкретний крок для того, щоб показати молодим проєвропейським українцям, що двері до ЄС перед ними все ще відчинені, польський депутат Павел Коваль знову нагадав про можливість скасування віз для українців. На його думку, це може бути здійснено вже впродовж року: «Це перше, що ми можемо зробити: звернутися до студентів, до тієї молодої України і сказати їм, що двері для них уже відчинені».

Читайте також: Резолюція Європейського парламенту щодо результатів саміту у Вільнюсі та майбутнього Східного партнерства з особливою увагою до України (повний текст документа)

Радник підрозділу планування політики Ради Європи Андре Гертель вважає, що зовнішня політика ЄС, як і раніше, уникає геостратегічного мислення: «Брюссель, отже, не розуміє, що Росія не гратиме в цю гру і просто сильно тиснутиме на Україну». Проте, на думку Гертеля, змін варто чекати з боку держав-членів, особливо Німеччини, набагато більше, ніж від ЄС загалом.

«Берлін тепер чітко бачить, що Росія хоче вести жорстку політику щодо України і що її буде втрачено для Європи, якщо остання не виробить наполегливішого підходу. Мітинги відіграють величезну роль, вони легітимізують пряміший підхід ЄС, можливо, пов’язаний із санкціями або навіть ширшою пропозицією для України, але лише у випадку, коли зміниться режим», – вважає Гертель.

Про «наївність» європейської політики щодо східних сусідів ЄС говорив і член моніторингової місії Європарламенту в Україні Александр Квасневський. Цю тезу озвучив і британський парламентарій Ґрегем Вотсон, який вважає, що тиск Росії на Україну потребує особливої уваги.

Таким чином, зазіхання Москви та сильний спротив українського суспільства, спонукають ЄС переосмислити свою східну політику. На думку Гертеля, новий підхід ЄС більше буде зосереджений власне на країнах Східного партнерства і, вочевидь, виключатиме Росію. «Тепер Захід дедалі більше розуміє, що будь-які підходи включення (РФ. – Ред.) із режимом Путіна не працюватимуть. Він є параноїком щодо Заходу і хоче грати у великі силові ігри», – зауважує радник. Реакцією на параноїдальність кремлівського лідера можна вважати заяви про бойкот Олімпійських ігор у Сочі вже кількома європейськими політиками: президентом Німеччини Йоахімом Ґауком, європейським комісаром з юстиції Вівіан Редінґ, польськими президентом Броніславом Коморовським та прем’єр-міністром Дональдом Туском. Це тільки перші краплі. Та хто сказав, що вони не сточать камінь європейської обережності і байдужості?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено