Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
29 листопада, 2013   ▪   Версія для друку

Юлія Тимошенко: сьогодні треба звільняти не лише політв'язнів, а й Україну

Тиждень.ua пубілкує повний тексті звернення Юлії Тимошенко до лідерів та парламентів Об'єднаної Європи.
Юлія Тимошенко: сьогодні треба звільняти не лише політв'язнів, а й Україну

Звернення Юлії Тимошенко до лідерів та парламентів Об'єднаної Європи:

Настав час, який був запланований для підписання нашої угоди. Ми з вами добре розуміємо, що для України, яка сотні років блукала глухими кутами історичних лабіринтів, цей документ є значно більшим ніж просто угода. Для України це одужання, це набуття вірного шляху, це своєрідна машина часу, яка здатна вихопити нас з минулого та перемістити в європейську реальність, в родину вільних суспільств. Ми, українці, усвідомлюємо, що після підписання угоди нам ще доведеться довго та наполегливо працювати, ще певний час досить важко жити, але ми віримо, що після народження угоди боротьба з усіма майбутніми викликами набуде змісту та натхнення, бо нашою кінцевою метою є повноцінне членство України в Європейському Союзі.

Але на завершальному етапі президент України передумав йти до Європи, різко натиснув на гальма, він розвернув усю державну машину в протилежний напрямок і зламав надії та плани більшості українців на європейське майбутнє. Є дві причини такого фіаско. По-перше, президент Росії знайшов переконливі аргументи, від яких українська влада не змогла відмовитись. По-друге, Віктор Янукович вирішив, що для збереження його влади Україні краще залишатися у сутінковій зоні, в проваллі між двома цивілізаціями. Коли Янукович визначає ті кроки, які йому треба робити на міжнародній арені, він не думає про стратегічне майбутнє країни та про її успішний розвиток. Він думає про те, яка міжнародна технологія дозволить йому залишитися при владі та примножувати свої корупційні статки.

Єдиною справжньою метою Януковича у випадку підписання угоди була легітимізація його авторитарного режиму. І коли Європейська спільнота не дала йому шансу на подвійні стандарти, оголосивши критерії, які він мусив виконати, тоді він вирішив не підписувати угоду взагалі.

Для зриву підписання угоди він використав штучні аргументи: непереборність тиску Росії та економічні втрати від асоціації з Європою. Так, Росія насправді здійснює тиск, але цей тиск не завадив би Януковичу підписати угоду, якби він був впевнений, що вона забезпечить йому збереження влади. Демократія, свобода слова, чесні вибори, справедливі суди, припинення корупції та політичних переслідувань, яких вимагає угода, несумісні зі збереженням його влади. І тому він визнав цю угоду шкідливою для себе.

Зараз є два варіанти розвитку подій. Перший варіант: якщо під тиском великого повстання українців на Євромайданах в Україні та світі Янукович все ж таки в останню мить, 29 листопада, вирішить підписати угоду. На це є мізерна надія, яка базується на страхах авторитарного лідера перед повстанням народу. Якщо Янукович прийме позитивне рішення, я гаряче прошу вас підписати угоду в п'ятницю без будь-яких коливань та умов, у тому числі і щодо мого звільнення. Я добре розумію, що проблема не лише в свободі одного політв'язня, я розумію, що моє звільнення насамперед є важливим тестом на здатність українського керівництва мислити та діяти по-європейськи. Тестом на щирість у прийнятті європейських цінностей. Цей тест не пройдено. Я від усього серця дякую всім вам за те, що вже третій рік віддано виборюєте свободу для українських політв'язнів, для Юрія Луценко, для мене та для всіх інших. Дякую за те, що всіма силами захищаєте в Україні демократію, але сьогодні треба звільняти не тільки окремих політв'язнів, а треба звільняти Україну. Це означає - треба обов'язково підписати угоду, якщо Янукович на це погодиться. Підписуючи з нами угоду, ви допомагаєте цілій нації подолати цивілізаційну прірву, яка утворена хибними ідеологіями та агресивними імперіями, зробите ще один важливий крок до возз'єднання всієї Європи.

Але, на жаль, найбільш вірогідним є другий варіант розвитку подій: Янукович прийме рішення не підписувати угоду та захоче використати саміт у Вільнюсі для того, щоб продовжити обман, декларуючі свої європейські прагнення, які є лише фасадом для розбудови корумпованого авторитаризму.

Якщо Янукович не підпише угоду 29 листопада у Вільнюсі, він її не підпише вже ніколи. І подальша віра в його європейську риторику та очікування на його згоду підписати угоду колись в майбутньому дадуть йому лише час на встановлення новітньої диктатури. Після цього в нашій країні більше не залишиться навіть відносно чесних виборів, частково незалежних ЗМІ, залишків політичної та економічної конкуренції, ніяких громадянських прав, а головне - не залишиться надії на позитивні зміни. Українське суспільство, зокрема й опозиція, ще настільки слабкі, що не зможуть протистояти цим викликам, регрес буде швидкий та фатальний. У цьому випадку українці поповнять ту частину людства, яка живе в агресивній червоній зоні авторитаризму, безправ'я, кланової економіки та корупції. Чим ширший у світі цей агресивний червоний сектор, тим більше ризиків у високорозвинених успішних спільнот, таких як європейська, потрапити у пастку застою або стагнації. Світ - це єдиний живий організм і авторитарні режими, як регресуючи вогнища хвороби, уповільнять та спотворять розвиток всього людства.

Я прошу вас, якщо Янукович зірве підписання угоди у Вільнюсі, не залишайте диктатурі в Україні території для виживання. Поневолення диктаторами своїх народів не може вважатися їх внутрішньополітичною справою. Таку монополію треба ліквідувати всіма мирними міжнародними засобами. Тому я прошу вас не довіряти пустій проєвропейській риториці української влади, а задіяти всі інструменти для того, щоб у 2015 році в Україні могли відбутися чесні вибори, які дадуть можливість замінити авторитарний режим на нову демократичну владу та відкриють українцям впевнений шлях до об'єднаної Європи.

Мені дуже шкода, що я зараз за гратами і не можу особисто спробувати переконати вас у будь-якому випадку не залишати Україну без вашого захисту. Але вірю, що ви, так само як і я, і значна частина українців, відчуваєте, що без України не буде сильної об'єднаної Європи, а без об'єднаної Європи у України не буде успішного майбутнього.

З повагою,
Юлія Тимошенко,
Качанівська колонія,
м. Харків,
27 листопада 2013 року


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено