Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 листопада, 2013   ▪   Сергій Грабовський   ▪   Версія для друку

«Пауза на рік» або дуже велика «регіональна» брехня

За останній тиждень слово «пауза» десятки, якщо не більше, разів зривалося з вуст речників Партії регіонів та наближених до неї інтелектуалів. Ідеться не про паузу у міжкланових розбірках чи у пресингу щодо опозиції, а про паузу у розвитку відносин України з Євросоюзом
«Пауза на рік» або дуже велика «регіональна» брехня

Чи не вперше це слово в означеному контексті прозвучало 12 листопада під час зустрічі Віктора Януковича з представниками Українського союзу промисловців та підприємців і Федерації профспілок України. Народний депутат Валентин Ландик під час цієї зустрічі заявив, що після підписання угоди з ЄС про асоціацію і зону вільної торгівлі українська продукція може стати неконкурентоспроможною. «Якщо це можна, давайте підписання на один рік поки перенесемо. Ще дайте нам можливість підготуватися, дайте можливість закупити обладнання. Це велике прохання не тільки моє, це велике прохання промисловців», - сказав Ландик.

Ну, а далі покотилося-понеслося. Про сакраментальну «паузу на рік» повели мову не тільки нардепи, а й політичні технологи та аналітики. Найбільш детально аргументував потребу такої паузи «прирегіоналений» інтелектуал зі стажем Кость Бондаренко: «Позиція України зводиться до наступного: ми не просто задекларували європейський вибір, а й протягом року прийняли ряд важливих законів, кримінально-процесуальний кодекс, підготували закон про прокуратуру та нове виборче законодавство. У нас відбулися серйозні зрушення у сфері свободи слова та засобів масової інформації, органи державної влади стали більш відкритими. Ми впроваджуємо європейські стандарти та готові до серйозних збитків для нашої економіки. Що ще потрібно? Хочете підписувати Угоду про асоціацію – підписуйте без додаткових умов. Ні – то ми нікуди не спішимо. М’яч на вашому полі… Такий лейтмотив останніх днів. Україну абсолютно влаштовує пауза у стосунках з ЄС. Це не означає кардинальний поворот. Це не означає розворот на 180° – вбік Митного союзу. Це означає лише паузу – приблизно на рік».

На підтвердження цієї тези – або робіть по-нашому, тобто схиліться перед всемогутністю Партії регіонів і її небажанням робити подальші кроки для інтеграції в Об’єднану Європу, або починаймо «паузу на рік» - негайно були здійснені практичні кроки. Попри те, що місія Кокса-Кваснєвського пішла назустріч українській стороні і продовжила термін своєї роботи до саміту у Вільнюсі, у відповідь було негайно пересунуло ухвалення євроінтеграційних законів. Мовляв, хто ви такі, Кокс і Кваснєвський, щоб ви від нас чогось вимагали? Як зауважив народний депутат Анатолій Гриценко, «Янукович з Рибаком буквально за останню добу викинули два євро-закони з порядку денного Ради на вівторок, 19 листопада. Подивіться «зкоригований» графік пленарних засідань на 19-22 листопада. Проекти зі списку Фюле 3541 (прокуратура) і 3396 (вибори) – на вівторок уже не плануються. Учора в плані вони ще були – сьогодні вже немає. Ловкость рук і нікакого мошеннічєства… А куди ж вони поділися, ті два проекти? Їх спланували на четвер, 21 листопада. Під номерами 56 і 57. Після дуже пріоритетних перед Вільнюсом інших 55 законів, зокрема про службу у військовому резерві, про побутові відходи, про мисливські господарства і полювання… Згідно з новим замислом Януковича-Рибака проекти із списку Фюле Рада має розглянути десь так під ранок п’ятниці, або під вечір суботи – і це за умови, якщо депутати працюватимуть цілодобово».

Читайте також: Чому зволікає Янукович

Інша демонстрація щодо «паузи на рік» була влаштована 15 листопада, коли під вигаданим приводом зірвали заздалегідь заплановану зустріч Юлії Тимошенко з Арсенієм Яценюком та Юрієм й Іриною Луценками, на якій мала обговорюватися тактика дій опозиції напередодні Вільнюського саміту. Була зірвана й запланована на той самий день зустріч Тимошенко з віце-президентом Європейської народної партії Яцеком Саріуш-Вольським. Знаючи чутливість європейських лідерів до «справи Тимошенко», влада наочно продемонструвала могутність тюремних «лікарі у цивільному» та їхню реальну роль у «європеїзованій» Україні…

Ну, а далі в хід пішли очевидні фальшування. Як-от у коментарі нардепа Володимира Олійника до заяви польського президента Броніслава Коморовського. Не встиг останній сказати, що Європейський Союз може дозволити Україні виконати частину вимог уже після парафування Угоди про асоціацію, як Олійник прокоментував: «Ми не можемо не звертати уваги на негативні наслідки для економіки України, до яких призведе початок роботи зони вільної торгівлі з ЄС. По суті, це означатиме різке скорочення доходів митниці, а на тлі закриття кордонів з Росією негативний ефект цього рішення буде тільки зростати.

Я радий, що президент Коморовський позитивно оцінив можливість «паузи» у європейській інтеграції, коли для цього з’являться більш сприятливі економічні передумови». І не має значення, що Коморовський говорив зовсім про інше – що треба «бути готовими, як Спільнота, до прийняття рішення: або їх виконання є достатнім, або частину з них можна реалізувати на наступному етапі, коли відбуватиметься ратифікація угоди, що вимагає згоди всіх країн – членів ЄС. Це також є моментом, коли можна ставити перед Україною вимоги». Тобто про жодну паузу не йшлося, навпаки – про поетапний і безперервний рух! Але, говорячи словами поета-одесита Багрицького, «но если он скажет: “Солги”, - солги. Но если он скажет: “Убей”, - убей». Чи треба пояснювати, хто такий у системі тоталітарних координат цей всемогутній «Він»?

Читайте також: Що думають депутати про підписання Угоди та звільнення Тимошенко

Певен, за ці дні всі ми станемо свідками ще цілої низки заяв та дій з боку «партії влади», покликаних «нагнути» європейців і поставити на грань зриву парафування Угоди про асоціацію – з мотивацією, що нам потрібна тільки «пауза на рік», а якщо хтось зриває підписання, то це діячі ЄС, а не ми. А воно й справді подібними кроками можна довести лідерів країн Євросоюзу до відмови від Угоди …

Між тим твердження, що нічого особливого не відбувається і після «паузи» можна буде повернутися до Угоди про асоціації – це відверта велика брехня. Справа в тому, що наступного року мають відбутися зміни у керівництві виконавчих структур ЄС та буде обраний новий склад Європарламенту. А вслід за тим настане літо, коли в Україні Верховна Рада відпочиває, а вслід за тим осінь – початок президентської виборчої кампанії. Світова практика така, що під час подібних кампаній важливі угоди не підписуються, і це цілком логічно, бо хіба варто мати справу з «кульгавими качками», як звуться глави держав, які добувають свій строк? Якщо тема асоціації України з ЄС реально і постане знову, то не раніше 2016 року. Про це говорять і депутати чинного Європарламенту, і деякі українські політики та аналітики з числа тих, хто добре знає правила і традиції європейського політичного життя.

Що ж означатиме ця трирічна «пауза» для України? По-перше, різке погіршення відносин – як політичних, так й економічних – з країнами Євросоюзу. Адже Україна на офіційному рівні яскраво продемонструє свою нехіть до прийняття європейських правил гри та бажання демонстративно «нагинати» партнерів. По-друге, ускладнення у відносинах з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. А це не лише дешеві кредити, але й рейтинги інвестиційної привабливості та довіра в економічних стосунках. По-третє, неминуче погіршення іміджу України у європейських та світових мас-медіа, зростання поширення негативної інформації (і дезінформації теж) про неї, падіння обсягів туризму тощо. І, нарешті, це означатиме майже повну свободу рук для «регіоналів» на президентських виборах 2015 року. Бо ж можна буде практично не зважати на європейську громадську думку та керівників країн ЄС, а робити все, що заманеться, щоб утримати владу.

Читайте також: Янукович без Європи? Ігри довкола «звільнення» Тимошенко приховують нездатність влади до вибору

Утім, можливо, в очах «регіоналів» останнє перевищує все попереднє, і саме задля реалізації такого сценарію і затіяна вся комедія з «паузою на рік»?

Але в такому разі «партія влади» мусить розуміти, що далеко не всіх лідерів держав Євросоюзу можна зарахувати до «лохів, яких не гріх кинути», відтак справою честі, ба, політичного виживання для цих діячів стане докласти всіх можливих зусиль для унеможливлення подальшого перебування Януковича і Ко при владі в Україні. Бо ж для Європи така владна команда у стратегічно важливій країні просто небезпечна. Ясна річ, ітиметься не про «примушення до дружби» за путінськими сценаріями, а про «м’яку силу» економічної та дипломатичної активності – з дуже неприємними особистими перспективами для ініціаторів і штатних оспівувачів сакраментальної «паузи на рік»…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено