Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 листопада, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Хто і як керує «багнетами» Януковича в парламенті (ДОКУМЕНТИ)

Вираз «рука Чечетова» не менш відомий серед політично стурбваних українців, ніж «рука Бога» - серед футбольних фанатів.
Хто і як керує «багнетами» Януковича в парламенті (ДОКУМЕНТИ)

Коли українській владі необхідно терміново прийняти той чи інший закон, думку провладних депутатів часто ніхто не питає, їхня справа – голосувати за помахом руки спеціально вповноваженого на те колеги. І хоча це порушує дух парламентаризму не меншою мірою, аніж гол рукою порушує дух футболу, ті, хто мав би стежити за дотриманям правил, нічого не помічають.

Проте кожному помахові передує чимала робота, в тому числі й паперова. У розпорядження Тиждень.ua потрапила підбірка документів внутрішнього користування фракції регіоналів, що відображає організацію роботи парламентського представництва «партії влади».

Точніше, йдеться про дві групи документів: набір таблиць під назвою «До розкладу пленарного засідання Верховної Ради України на 5-8 листопада 2013 року» та збірку тез і зауважень щодо законопроектів, котрі партійне керівництво вважає за небхідне провести – або, навпаки, провалити.

Одразу наголосимо, що особливих сенсацій тут нема. Проте це, коли можна так висловитись – документи, що засвідчують епоху.

Читайте також: Нові горизонти "Сім'ї". У ПР відбувся тихий переворот

Кожна таблиця «До розкладу пленарного засідання…» містить 10 вертикальних стовпчиків, у котрих наведено в першу чергу такі небхідні дані, як реєстраційний номер законопроекту, суб’єкт, котрий його подав, та повна назва документу. Далі йдуть «Мета та завдання» і «Очікувані результати та наслідки».

Останні два пункти готують «мізки» фракції ПР. Це видно з того, що викладені в таблицях цілі законопроектів та очікувані від них наслідки ніколи не збігаються з цілями та наслідками, наведеними в супровідних записках авторів проектів, якщо ці автори належать до опозиції чи просто не мають схвалення влади.

Наступними йдуть стовпчики з позицією профільного комітету ВР та думкою експертів. Включити їх – робота клерків з апарату фракції. Адже кожен законопроект у будь-якому разі повинен супроводжуватись висновком комітету та експертних управлінь ВР, і відповідні  документи зазвичай публікуються на парламентському сайті разом із самими законопроектами.

Але ви не знайдете у відкритому доступі того, що містить стовпчик № 8 – «позиції АП та КМУ», тобто адміністрації президента та уряду.

Причина проста: той же Кабмін має конституційне право вносити законопроекти, а відтак бере певну участь у їх просуванні – наприклад, урядовці нерідко виступають на цю тему в комітетах та у сесійній залі. Але це стосується саме урядових проектів. «Думка» ж міністрів щодо ідей, висунутих іншими суб’єктами законодавчої ініціативи, мала б  хвилювати парламентарів лише у виняткових випадках – і про відповідні консультації ВР мусила б заявляти публічно.

Що ж до адміністрації президента, то такого конституційного органу в Україні взагалі не існує. Це – лише дорадча служба, котру створює президент у межах своїх повноважень. За Конституцією, президент може створювати будь-які служби такого штибу – та водночас не має права делегувати їм ані крихти власних президентських повноважень.

Але, попри це, саме АП під незмінним керівництвом Сергія Льовочкіна першою висловлює свою думку щодо дій пропрезидентської більшості парламенту (тобто, в більшості випадків, і всього парламенту). А уряд і фракція ПР, за нечисленним винятками, можуть лише погодитись.

Читайте також: Регіонали готують переформатування парламенту, аби позбутися залежності від КПУ

Про людське око це обставляється зворотнім чином. У розпорядженні Тиждень.ua опинилися десятки сторінок таблиць, де фігурують майже 130 проектів законів України та парламентських постанов. І у найбільшій кількості випадків (понад 50) думка АП формулюється скромно: «Підтримати позицію КМУ».

Проте ясно, що насправді це ніщо інше, як дозвіл найвищої ланки управління державою «нижчій ланці» самостійно вирішити відносно другорядне питання. Такі «другорядні» питання часто стосуються, зокрема, бюджетної тематики. А от кадрову тему, в тому числі на місцях, АП контролює самостійно: відповдіні проекти законодавчих та підзаконних актів здебільшого взагалі обходяться без урядової візи.

На те, що думка АП є найважливішою, вказує і такий чудовий момент, як запис «На розсуд парламенту». Тобто найвищому законодавчому органу, ну або принаймні його пропрезидентській частині, часом дозволяють і справді щось вирішити.

Щоправда, і тут не все гладенько. Так, «на розсуд парламенту» ще цими вихідними було віддано рішення про те, який із законопроектів про лікування Юлії Тимошенко за кордоном приймати, а які – відхилити. Але є величезні й обгрунтовані сумніви в тому, що коли дійде до діла, депутати від ПР і справді визначатимуться самі. Швидше вже, думка АП не висловлена просто тому, що досі не висловлено думки президента…

Водночас, як видно з таблиць, нинішнім можновладцям не чужий і певний плюралізм. Тут є досить цікаві приклади. Взяти законопроект № 2369, де йдеться про підвищення зарплат суддів – членів Вищої кваліфікаційнї комісії суддів – та співробітників Державної судової адміністрації. Як профільний комітет (хто б сумнівався), так і адміністрація президента виступили «за» - а от уряд рекомендував відправити проект на допрацювання.

Уряд можна зрозуміти: коли що, гроші шукати саме йому… І, цілком імовірно, таки доведеться. Адже фракція ПР вирішила дослухатись до комітету (читайте – Сергія Ківалова) і Банкової (читайте – Андрія Портнова).

Буває по-іншому. Так, законопроект опозиціонера Андрія Шевченка «Про свободу мирних зібрань», котрий викликав суперечки серед громадських активістів, в адміністрації президента були пропонували підтримати за основу, тоді як в уряді симпатій до документа не виявили. Фракція ПР погодилась із адміністрацією.

Читайте також: Партія проти регіонів. "Донецька" влада посилює централізацію

І навпаки, проект опозиціонерки Лілії Гриневич про заборону закриття позашкільних навчальних закладів АП пропонувала підтримати, а уряд – відхилити. В підсумку фракція ПР послухалася уряду.

Дуже-дуже зрідка трапляється й таке, що депутати-регіонали слухаються тільки себе. Ось єдиний випадок із планів на цей пленарний тиждень: АП вирішила відхилити проект постанови відзначення ювілеїв «майстрів гуцульського різьбярства». Натомість фракція нічого страшного в ньому не побачила. Хоча, ясна річ, у депутатів завжди є час передумати.

В усьому іншому ситуація, як кажуть, під контролем. Хоча й не факт, що під дуже надійним. Так, у документах, отриманих Тиждень.ua, є останній стовпчик – «Рішення більшості». Очевидно, йдеться про строкату парламентську більшість, котра начебто складається з регіоналів, комуністів та позафракційних, але фактично на сьогодні підбирається «переговірниками» від уряду та АП принагідно до кожного принципового голосування.

Дається це непросто: скажімо, в таблицях, котрі ми тут розглядаємо, міститься до десятка законопроектів від Компартії. І всі їх одностайно пропонують відхилити й АП, і КМУ, і фракція ПР. Яка вже тут «більшість»?

Тож не варто дивуватись, що стовпчик «Рішення більшості» - порожній. Хоча не виключено, що це – свого роду контрольна графа.

Між тим, на завершення варто повернутися до стовпчиків 1 – 2. Як легко помітити, в кожному фрагменті, присвяченому окремому законопроекту, ці стовпчики «зростаються» в один. Зазвичай там вказано «уповноважену» представляти законопроект особу, співдоповідачів та, увага, депутатів, котрі повинні поставити запитання від фракції.

Усе передбачено з запасом. Скажімо, законопроект про заборону «фінансових пірамід» має представити регіонал Риженков, але коли що, то напохваті буде цілий заступник голови тієї ж фракції пан Воропаєв. Далі визначені співдоповідачі від партії та ті, хто повинні ставити запитання з місця. Якщо останні не встигнуть попрохати слова, це слово їм передадуть соратники… Не можна не зазначити, до речі, що всі ці депутати, від Єдіна до Яценка, є безсумнівними фахівцями щодо різного роду «фінпірамід».

Ну а що саме говорити промовцям – на те є окрема інструкція (навіщось російською мовою). Тиждень.ua вже продемонстрував уривки такої інструкції на підтримку законопроекту про позику у Євросоюзу 610 млн. євро. За цей закон депутати від ПР повинні проголосувати, не знаючи ані відсотків, ані суми обслуговування боргу, ані чіткого графіку надання траншів, ані витрат держбюджету на повернення позики .

До честі Партії регіонів треба зазначити, що командування її парламентського загону особливо й не приховує від «пересічних бійців» усі суперечності своїх бажань із законом. Так, у тезах до підтримки законопроекту № 3127 відверто вказано, що він суперечить Бюджетному кодексу. Але на що не підеш заради Чемпіонату Європи з баскетболу-2015? Тому наказано підтримати.

Тож парламентським спікерам ПР пропонують всіляко відстоювати зменшення податкових надходжень через «Євробаскет» - із тієї, наприклад, причини, що «подобная законодательная инициатива полностью оправдала себя во время подготовки к проведению чемпионата Европы по футболу «Евро-2012».

Що ж: ніхто й не сумнівається, що ініціатива себе виправдала цілком. Тим, хто проводив ЄВРО-2012, видніше.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено