Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 жовтня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

За лаштунками скандальної поправки «проти Кличка»

«Податкова» поправка допомогла регіоналам затягнути час і в питаннях євроінтеграції, і в питанні звільнення Юлії Тимошенко щонайменше на період перебування Віктор Януковича у Мінську
За лаштунками скандальної поправки «проти Кличка»

В детективних романах багатоходова інтрига – це коли кожна дія персонажів неминуче тягне за собою іншу, і так по ланцюжку. В житті ж хороша багатоходова інтрига – це та, що відкриває одразу кілька можливостей для подальших дій. 24 жовтня в українському парламенті закрутилася саме така інтрига.

Йдеться про прийняття законпроекту № 2054а з невинною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків». Скандал викликав новий підпункт 11.1 ст. 170 згаданого кодексу: «…у разі, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні».

Формально це стосується лише податкових питань – як кажуть фахівці, «для цілей оподаткування». Але в опозиції раптом здогадались, що законодавче нововведення може бути використане для того, щоб не допустити до участі в президентських виборах 2015 року лідера партії УДАР Віталія Кличка. Адже Конституція вимагає від кандидата в президенти проживати в Україні мінімум десять років перед виборами. А брати Клички мають право на проживання в Німеччині, де знаходиться їхній промоутерський бізнес. 

«Прозріння» опозиції, однак, настало напрочуд пізно – фактично вже після того, як законопроект схвалили 239 депутатських голосів. Про розгубленість борців із режимом свідчить уже той факт, що голос «за» система «Рада» зареєструвала з кнопки одного з членів УДАРу Ярослава Дубневича.

Читайте про це: Як убити двох зайців, один з яких – Кличко

Пізніше депутат заявив, що «стався збій системи». Але не виключено, що він просто не зорієнтувався в ситуації. Як, наприклад, позафракційний Олесь Доній, котрий пізніше чесно зізнався, що поправок не читав, про розставлену ними «пастку на Кличка» не знав, і тепер відкликає свій голос.

Оперативно взявши перерву, лідери опозиції відбули радитися. Нарада затяглася так, що вечірнє засідання парламенту відкрилося з помітним запізненням. Саме тоді пролунала гучна заява Кличка «Я балотуюсь в президенти!», що стала топ-новиною для українських ЗМІ та не останньою з новин багатьох зарубіжних інформагенцій.

Але що ж сталося за лаштунками й що буде далі? Перше, що кидається у вічі – через «антикличківську» поправку чи ні, але влада дуже прагнула якомога швидше протягти законопроект 2054а у зміненому вигляді.

8 жовтня поданий урядом документ спокійно прийняли за основу цілих 337 голосів. Але 23 жовтня, коли він потрапив на розгляд профільного комітету перед другим читанням, у проекті виявилася сила-силенна поправок, котрі коли й не змінювали його суть, то сильно впливали на зміст, і не в кращий бік.

Це – не оціночне судження, а висновок Головного юридичного управління Верховної Ради, котре знайшло в законопроекті у версії від 23 жовтня суперечності з Регламентом ВР та Бюджетним кодексом. Серед іншого, експерти зауважили появу цілком нових норм, котрі були відсутні при прийнятті проекту за основу. Інакше кажучи, йшлося про новий законопроект, котрий і розглядати слід би було з самого початку.

Показово, що юристи заледве встигли зробити аналіз законопроекту – адже отримали його на руки лише 23 жовтня. Відтак абсолютна більшість депутатів перед голосуванням і гадки не мали, що голосують далеко не зовсім за те, що попередньо схвалили двома тижнями раніше.

В свою чергу, голова ВР Володимир Рибак вдало зманіпулював своїми власними обов’язками. Як тільки він оголосив про винесення законопроекту на розгляд, опозиція здійняла галас у залі.

  • Шановні народні депутати не згодні розглядати закон, - вдоволено сказав спікер, і… негайно поставив документ на голосування в цілому.

Таким чином Рибак уник розгляду кожної поправки окремо. Сьогодні опозиціонери заявляють, що це було грубе порушення Регламенту, й погрожують спікеру відповідальністю. Але він, здається, не боїться.

 Зауваження юристів та можливе порушення Регламенту спікером, у принципі, є достатніми підставами для непідписання закону президентом. Але є певність, що цього не станеться. Недарма Рибак негайно, у той же день підписав документ і терміново направив його Януковичу.

Чи постраждає насправді від скандальної поправки Віталій Кличко? Коли готувався цей текст, Рибак на зустрічі з іноземними послами запевнив, що йдеться винятково про питання оподаткування, а не про президентські вибори, й наскільки він, Рибак, розуміє, «питання більше не розглядається». Що ж, дивно було б, якби він говорив щось інше.

Натомість уже постраждав Арсеній Яценюк. Адже скандальну поправку подав його депутат Ігор Бриченко. Не дуже вдалі заперечення цього лише пгіршили ситуацію для лідера «Батьківщини».

Так, Яценюк з парламентської трибуни заявив, що звернення Бриченка щодо внесення поправки сфальсифіковане. Але водночас сам Бриченко, і теж із трибуни, сказав, що взагалі не подавав поправок до законопроекту.  При цьому депутат чи то переплутав, чи то «переплутав» номер документа – 2045 замість 2054а.

За даними Тиждень.ua, поправку таки подавав депутат Бриченко. Вранці 24 жовтня він намагався її відкликати, але безуспішно. Цю версію непрямо підвердив з парламентської трибуни голова профільного комітету регіонал Віталій Хомутиннік, котрий заявив, що Бриченко подав у цілому 31 поправку, але пізніше «висловлював бажання відкликати деякі з них».

Понад те, незабаром після завершення сесійного дня це підтвердив і Яценюк, котрий сказав журналістам, що ще в 9 ранку він та Бриченко звертались до Рибака, котрий начебто обіцяв не ставити скандальну поправку на голосування.

Можна лише дивуватися, що опозицінери так легко повірили політичному опоненту, котрого раніше вже не раз звинувачували в порушенні і законів, і власного слова. Повірили настільки, що зовсім не очікували винесення законопроекту на голосування в цілому і ніяк до цього не підготувались… Звісно, якщо все справді було так, як каже Яценюк.

До речі, голова політради «Батьківщини» заразом повідомив, що Бриченко одразу ж вранці 24 жовтня написав заяву до прокуратури. Але вдень 25 жовтня Генпрокуратура це заперечила.

Чи розумів депутат Бриченко все значення внесеної ним поправки – неясно. Джерела стверджують, що опозиціонера про це попросив хтось із колег-регіоналів. У будь-якому разі, по іміджу «Батьківщини» та Яценюка завдано чергового удару. Депутати-регіонали у своїх виступах від душі потопталися по «розколу опозиції» - не кажучи вже про Олега Ляшка, котрий взагалі чи не кожен свій виступ завершує закликом «Геть Яценюка» у стилі давньоримського сенатора Катона.

Водночас Кличкові не випадає особливо радіти приниженню союзника-конкурента. Чи скористається влада «антикличківською» поправкою юридично, сказати важко – але вчора стало очевидно, що вона повною мірою використає відповідний інформаційний привід. Недарма спочатку Ганна Герман, а потім Вадим Колесніченко у виступах з трибуни з пафосом вигукували, що Кличко, сплачуючи податки в Німеччині, тим самим годує тих, хто «вбивав наших людей» та «плюндрував нашу землю».

Тут регіонали, звісно, передали куті меду. Як знущально відгукнулись соцмережі, та ж Герман – відома шанувальниця продукції німецького автопрому, а такі шанувальники підтримують  німецьку економіку не менше, ніж Клички. Проте ясно, що з наближенням вибрів теза про сплату Кличком податків за кордоном займе важливе місце в політичній пропаганді.

Ну й наостанок слід згадати версію багатьох опозицінерів: скандальна поправка потрібна була владі ще й для того, аби зірвати розгляд законопроектів про звільнення Юлії Тимошенко. А тим самим – підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

«До мене особисто підходив один регіонал і казав: не здавайтесь, блокуйте трибуну! Вони хотіли нашими руками зірвати засідання, й потім сказати, що опозиція не дала звільнити Тимошенко», - розповів Тиждень.ua один з депутатів від УДАРу.

Дійсно, це могло бути однією з цілей інтриги. Зрештою, хоч опозиція утрималась від блокування, її все одно звинувачують: так, коли готувався цей текст, спікер Рибак на вже згаданій зустрічі з послами попрохав їх «донести до своїх урядів», що звільнення Тимошенко нібито гальмують винятково опозиціонери.  

Утім, за те, щоб перенести законопроекти про звільнення Тимошенко на початок листопада, дружно проголосували як три опозиційні фракції, так і регіонали – в цілому 367 голосів. Найочевидніша причина небажання ПР розглядати це питання 25 жовтня – президент Янукович цього дня так і не встиг поспілкуватись із президентом Путіним про те, на що готова Росія заради відмови України від асоціації з ЄС. «Податкова» ж поправка стала зручним приводом потягнути час.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено