Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 жовтня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Чи піде Україна вірменським шляхом?

На переговірному фронті між представниками Європейського Союзу та Україною – очевидні зміни.
Матеріал друкованого видання
№ 43 (311)
від 24 жовтня, 2013
Чи піде Україна вірменським шляхом?

Вперше за півтора року роботи загалом небагатослівна місія Кокса – Квасневського, яка прибула з екстреним візитом 21 жовтня до Києва, оприлюднила перед приїздом спеціальну заяву. У тексті наголошується: «Завершується час, за який потрібно забезпечити прийнятне рішення. Базовою умовою є повага гідності й дотримання домовленостей ключовими особами від обох сторін».

У перекладі з дипломатичної мови на загальнолюдську посилання на моральні категорії в політичній декларації означає, що учасники переговірного процесу з європейської сторони на межі розпачу. «Жодна з трьох найважливіших умов зі списку Фюле не виконана, – наголосив у приватній розмові з Тижнем очільник однієї з європейських дипломатичних місій. – Закону про прокуратуру немає, нового Виборчого кодексу також немає, натомість вибіркове правосуддя не змінило параметрів. Якщо дуже швидко нічого кардинально не зміниться, ми не підемо на приниження і підписання не буде».

«Підготовка до асоціації» може виявитися лише грою на нервах Путіна

21 жовтня одразу кілька міністрів закордонних справ країн – членів ЄС вкотре закликали Україну негайно вирішити ситуацію з екс-прем’єркою. «Справа Юлії Тимошенко має велике символічне значення для деяких країн – членів ЄС, і ми сподіваємося, що зазначене питання вирішиться якомога швидше. Затягування не має сенсу, і це стає дуже ризикованим», – заявив очільник МЗС Німеччини Ґідо Вестервелле. Його шведський колега Карл Більдт зауважив: якщо Тимошенко поїде на лікування за кордон, а після цього повернеться в Україну як ув’язнена, то буде «подорож», але не вирішення ситуації.

Голови МЗС Польщі та Швеції зустрілися з Януковичем 22 жовтня. До чого вони домовилися, публічно не оголошувалося. Польський міністр Радослав Сікорський лише відзначив за результатами зустрічі, що для вирішення питання Тимошенко «останній термін – це 18 листопада, коли відбудеться засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС. Часу для блефу в нас немає». Слово «блеф» уживають також джерела Тижня, наближені до Банкової. «Ставки завищують, щоб було з чого торгуватися», – пояснив політолог, який консультує партію влади.

Показово, що останніми днями європейські та українські політики, які опікуються справою Тимошенко, у своїх заявах і коментарях стали використовувати вислів «часткове помилування». На що міністр юстиції Олена Лукаш відреагувала, мовляв, «не дуже розуміє, про що говорять міжнародні коментатори. Такий механізм, як часткове помилування, в українському законодавстві не застосовується… Ні хвороба хребта, ні сильне чиєсь бажання, ні міжнародний тиск не є підставою для помилування». Водночас Сергій Гриневецький, член Комісії при президентові з питань помилування, заявив, що клопотання місії Європарламенту про помилування Тимошенко може бути розглянуте 24 жовтня. Та, за попередньою інформацією, це засідання обіцяє бути формальним. Янукович особисто помилувати Тимошенко бажання не виявляє. Залишається закон про лікування за кордоном, що його міг би терміново ухвалити парламент. У розмові з Тижнем представники європейського дипломатичного корпусу дали зрозуміти: поки що жоден із запропонованих законопроектів не відповідає вимогам списку Фюле. У тому самому сенсі висловився й Арсеній Яценюк. Він заявив, що європейські політики виступили проти закону про «канікули» в тюремному ув’яз­ненні: «Ключова вимога ЄС – це припинення політичних переслідувань, а не перерва, чи відст­роч­ка». Навіть якщо це формулювання більше відповідає позиції Тимошенко та її соратників, ніж європейців, частка правди в сказаному є.

Історія з шарварком законопроектів «під лікування Тимошенко» нагадує поганий детектив. Спочатку регіонал Володимир Олійник обмовився (хоч потім це намагалися публічно заперечувати), що саме влада вже підготувала законопроект, який дозволить екс-прем’єру виїхати на лікування до Німеччини. Він казав, що мова буде про внесення змін до Кримінально-виконав­чо­го кодексу, де пропишуть, на яких умовах ув’язненому надається відстрочка у відбуванні покарання у зв’язку з виїздом закордон, щоб лікуватися. Рішення про те, що екс-прем’єр може відбути до ФРН, має на цій основі ухвалити суд, визначивши, на який строк буде припинена дія вироку в «газовій» справі. За озвучуваною Олійником схемою, після курсу терапії Тимошенко «повинна повернутися в Україну й продовжити відбувати покарання».

Водночас у парламенті був зареєстрований законопроект Миколи Рудьковського № 3444 про внесення змін до Кримінально-виконавчого та Кримінального процесуального кодексів України (щодо правового регулювання лікування засуджених за кордоном). Потім він зник, натомість з’явилися законопроекти двох колишніх бютівців: Сергія Міщенка та Анжеліки Лабунської. У парламентських кулуарах кажуть про протистояння різних груп впливу у самій владі: законопроект Рудьковського нібито був підготовлений Андрієм Портновим, а новий – згаданою вище Оленою Лукаш.

Використання парламенту, щоб зберегти обличчя й бодай частково задовольнити Брюссель, очевидно, вигідне офіційному Києву. Це дало б змогу вирішити проблему Тимошенко без її помилування. Зрозуміло, що опозицію такий варіант не влаштовує. Екстрений візит Кокса й Квасневського – наочне тому підтвердження. Видається, що Юлія Тимошенко на сьогодні радикально не готова відступитися від права балотуватися на найближчих президентських виборах. Вона також не поспішає погоджуватися на варіант, згідно з яким, при поверненні до України, їй гарантоване повторне ув’язнення. Віктор Янукович, своєю чергою, вже пообіцяв підписати лише той законопроект, що дозволить «юридично врегулювати» питання лікування Тимошенко за кордоном без її помилування.

Ситуація дуже нагадує глухий кут, із якого жоден учасник переговорного процесу не бачить конструктивного виходу. У ЄС також загострилося протистояння між прихильниками якнайшвидшого підписання Угоди з Україною й так званим поміркованим табором. Зокрема, віце-президент Європейського парламенту Яцек Протасевич в інтерв’ю польській радіокомпанії закликав Тимошенко та її соратників погодитися на компромісний варіант, навіть якщо він не дуже їх влаш­товуватиме: «У грі є дещо значно більше, ніж навіть становище самого колишнього прем’єра, яке, звичайно, важливе».

Характерною в контексті настроїв ЄС бачиться резолюція Європарламенту від 23 жовтня «Про європейську політику сусідства: у напрямку зміцнення партнерства». Документ, у якому не згадано імені Тимошенко, «рекомендує Раді підписати Угоду» й, за потреби, тимчасово застосувати майже 80% її положень відразу після укладення. Межі компромісу, з європейського боку, окреслено. Залишається дізнатися умови Москви.

Янукович 24–25 жовтня має в Мінську зустрічатися з Путіним. Тут піде своя торгівля. І не факт, що українському лідерові не запропонують знижок на газ та великого кредиту в обмін тепер уже не на долучення до Митного союзу, а лише за непідписання договору з ЄС. Чому ж ні? Свого часу Вірменія відмовилася від таких самих планів фактично на фінішній прямій. Тоді вся «підготовка до асоціації» може виявитися лише грою на нервах сусіда.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
вакансия финансовый директор, ukr.net: авто новости, Коротко про погоду в Заринске
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено