Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 жовтня, 2013   ▪   Сергій Воропаєв   ▪   Брюссель   ▪   Версія для друку

Європарламент хоче бачити Тимошенко на свободі

На переконання парламентарів, головна проблема — перебування колишнього українського прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в ув'язненні — так і не вирішена.
Європарламент хоче бачити Тимошенко на свободі

У середу, 15 жовтня, Європейський парламент продовжив на один місяць мандат Моніторингової місії в Україні під керівництвом колишніх Президента Європарламенту Пета Кокса та Президента Польщі Олександра Кваснєвського. Рішення схвалили керівники політичних груп законодавчого органу ЄС після того, як місія представила свій звіт за підсумками роботи в Україні.

Про необхідність звільнення Тимошенко задля забезпечення підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС говорять вже в повний голос і європейські політики, і чиновники. Ще до початку засідання конференції Президентів Європарламенту — органу, що об'єднує керівників політичних груп, - комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле висловив сподівання в тому, що колишнього українського прем'єра звільнять найближчим часом. “Ми неподалік від того, щоб Тимошенко була відпущена на лікування до Німеччини”, - заявив комісар на брифінгу. “Це не станеться наступного тижня, однак до Вільнюського саміту”, - пояснив комісар на брифінгу в Брюсселі.

Трохи згодом, про необхідність звільнення колишнього українського прем'єра заявив і Президент Європарламенту Мартін Шульц за підсумками обговорення звіту Моніторингової місії. “Все ще є шанс досягнути рішення. Якщо б не було б шансу, ми б не продовжували б місію”, - сказав він. “Ми продовжимо місію, оскільки мета — розв'язання справи Тимошенко — не досягнута”, - додав один з керівників місії Олександр Кваснєвський.

Президент Європарламенту також повідомив, що крім звіту про роботу місія також представила проект листа від імені Тимошенко на ім'я Президента України Віктора Януковича, який міг би стати підставою для її звільнення на лікування в Німеччину. Цього листа може бути направлено вже найближчим часом. Шульц також звернув увагу на те, що місія Кокса-Кваснєвського стала свого роду унікальною за всю історію роботи парламенту. Адже “чи не вперше дві людини, направлені парламентом до третьої країни, змогли добитися такого рівня довіри, як з боку влади, так і опозиції”. Наступна дата в календарі місії — 14 листопада, коли, очевидно, відбудеться остаточне представлення її результатів — лише за два тижні до саміту Східного партнерства у Вільнюсі.

Читайте також: Юлі – волю. Політичну волю Януковича

Як повідомив Тиждень.ua голова групи Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів, австрійський депутат Ханнес Свобода, рішення про продовження роботи місії було схвалено одноголосно. “Дуже важливо продовжувати переговори, але звичайно, дуже важливо для президента Януковича подати чіткий сигнал, що переговори можуть дійти позитивного завершення. І позитивне завершення полягає в тому, щоб щось було зроблено, а саме - щоб пані Тимошенко було зменшено вирок, і щоб вона могла поїхати на лікування до Німеччини”, - сказав він. “Я думаю, все очевидно, тепер є потреба в діях. І це не просто питання Тимошенко, як особи, це — принципове питання, і Європа чекає на цей сигнал з України про те, що наша стурбованість сприймається серйозно”, - додав лідер соціалістів Європарламенту, яких традиційно сприймають, як групу, що завжди співпрацювала з Партією регіонів.

Головний “міжнародник” з групи народних партій, голова Комітету Європарламенту з питань зовнішніх справ Ельмар Брок за підсумками засідання наголосив, що Моніторингова місія запропонувала проект рішення справи Тимошенко, який би полягав у частковому помилуванні її перед направленням на лікування до Німеччини. “Пані Тимошенко здійснила важливий крок відповідальності перед своєю країною. Тепер, ми сподіваємося, що український уряд скористається цією можливістю”, - наголосив Брок у розмові з Тижнем.

Підтримує його позицію і ще одна німецька депутат, співголова групи “зелених” Ребекка Гармс. “З урахуванням потенційного рішення  про угоду про асоціацію в найближчі тижні, звільнення Тимошенко на базі компромісу, обговореного Коксом та Кваснєвським, полегшить цей шлях для обох сторін”, - вважає вона.

Створена у червні 2012 року місія Кокса-Кваснєвського вже здійснила 22 візити до України і провела загалом в Україні 61 день у зустрічах в Києві, Харкові, Ялті та Менській колонії, де утримувався до помилування екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Представники Європарламенту 14 разів зустрічалися з Президентом Януковичем, 21 — з прем'єр-міністром Миколою Азаровим і 23- з Тимошенко. Така активність європейських переговорників дала свої результати: два колишніх урядовці — Луценко та колишній виконуючий обов'язки міністра оборони Валерій Іващенко — були помилувані. Залишилось розв'язати лише одну, але найбільшу проблему.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
  • Як голосування за недоторканність викрило неформальні зв’язки в Раді, які можуть виявитися міцнішими за будь-яку партійну дисципліну
    21 липня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено