Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 жовтня, 2013   ▪   Спілкувався: Себастіен Гобер   ▪   Версія для друку

Петро Порошенко: Уряд не робить усе необхідне для підписання Угоди з ЄС

Під час Ялтинського саміту нам вдалося поспілкуватись з Петром Порошенком про євроінтеграцію, українського-російські стосунки та київські вибори
Петро Порошенко: Уряд не робить усе необхідне для підписання Угоди з ЄС

Тиждень.ua: Розкажіть про ваші враження від цьогорічної зустрічі YES (Ялтинської європейської стратегії), що відбулася на минулих вихідних.

Гадаю, зустріч була дуже позитивна. На мою думку, це унікальна платформа, що дає можливість іноземцям, провідним експертам та політикам з усього світу обговорити стратегію існування України у мінливому і непростому світі. Щороку рівень гостей стає дедалі вищим. Особливо цього разу. 2013 рік дуже важливий для України – можливо, один із найважливіших в українській історії. Як відомо, ми маємо шанс підписати Угоду про асоціацію та Угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це унікальна нагода, хоч не всіх тішить вибір України. Я пишаюся тим, як Україна реагує на тиск. Це свідчить про єдність українців і про те, що ідея асоціації з ЄС стала національною.

Без сумніву, зустріч у Ялті була успішною. Підтримка, яку отримала Україна з різних куточків світу (США, ЄС, країн Азії, Туреччини), була безпрецедентною. Крім того, вперше українські гості – хай то президент, хай то представники опозиції – висловлювалися одностайно.

Тиждень.ua: Ви сказали – щороку рівень гостей дедалі вищий. Як ви оцінюєте рівень пана Сєрґєя Ґлазьєва?

Для будь-якого гостя двері відчинені. Ми повинні дати можливість кожному висловити свою позицію. Сєрґєй Ґлазьєв   приїхав не як приватна особа, а як один із чільних радників у справах України при президентові Росії Владімірі Путіні. Вірогідно, саме ці меседжі хотів передати Путін, але ніколи не зробив би цього особисто. Гадаю, ми маємо принаймні розуміти позицію Росії. Багато хто прагне представити ситуацію як торгівельну війну між Росією та Україною. Або навіть гірше: як війну, яку розв’язує Україна проти Росії, для вступу в корпорацію, що функціонуватиме не на користь Росії. Думка абсолютно хибна.

Читайте також: Функціонери Митного союзу лякають Україну дискримінацією з боку ЄС

По-перше, це боротьба за суверенітет України. Боротьба за те, щоб Україна мала право на самостійні рішення, які приймає український народ. Не росіяни, не європейці чи ще хтось. Населення України становить 45 мільйонів, це країна з давньою історією, унікальною економікою та великим потенціалом. Ми повинні продемонструвати, що немає жодного сенсу чинити тиск на Україну. Пан Ґлазьєв хотів організувати дискусію у вигляді такої собі пропагандистської промови, в якій наголошувалися економічні відмінності, що породжуються тією чи іншою формою інтеграції. Такій дискусії в Ялті не було місця. Ми відкриті для переговорів. Займаючи посади міністра економіки та міністра закордонних справ, я охоче представляв на розгляд тексти Угод про асоціацію і про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі ще до підписання. Адже Росія – наш основний торгівельний партнер, і ми прагнемо абсолютної прозорості в цьому процесі. Якщо Москві здається, що російській економіці може щось загрожувати, слід поділитися з нами міркуваннями – і ми їх врахуємо. Це було зроблено в середині 2012 року. Але росіяни ніяк не прокоментували ситуацію. Виходить, що вони, або приймають її, або вона їх не цікавить. Я приймаю обидва варіанти.

Знову ж таки, ми не ведемо війни проти Росії. По-перше, як економіст я вважаю, що угода України з ЄС вигідна для Росії. З 2006 року Росія закликає до створення зони вільної торгівлі від Лісабону до Владивостоку. Отже, вона матиме міст між Сходом і Заходом, що є невід’ємною частиною такого проекту. По-друге, лише 6% російського експорту спрямовується до країн-членів Митного союзу. Майже 50% експорту з Митного союзу приймають країни ЄС. Таким чином, дискусія про стандарти та технічні норми не має сенсу, адже виходить, що вимоги наших найбільших торгівельних партнерів вже дотримані. Щодо вимог до харчової безпеки, стандартів якості продуктів… Маю повідомити дуже важливу новину: мешканці ЄС, України та Росії – усі рівні.

Тиждень.ua: Однак деякі – рівніші за інших…

Харчової безпеки це не стосується (сміється).

Деякі виробники, безперечно, є рівнішими за інших. Але дискусія щодо розбіжностей у стандартах, щодо національних відмінностей абсолютно не має сенсу. Продукти – або безпечні для здоров’я людей, або небезпечні. Крапка.

Тиждень.ua: За вашими словами, ви розумієте меседж пана Ґлазьєва. Та чи не повернулися Ви із зустрічі YES трохи стурбованим? Мені здалося, що пан Глазьєв озвучив досить багато попереджень та погроз на адресу України.

Геть усі висловлені паном Ґлазьєвим аргументи лунали й до Ялтинської зустрічі. Нічого нового ми не почули. Необхідно лише змінити риторику. Йдеться про дві суверенні країни, про торгівельних партнерів. Отже, це взаємовигідно.

Дійсно, Росія забезпечує нас суттєвими поставками нафти та газу. Але нині Україна є третім найбільшим споживачем російського газу, що має відігравати досить важливу роль для цієї країни. Світовий енергетичний ринок істотно змінюється. Тож здебільшого умови для українського та російського експорту неабияк змінилися. Взяти хоча б вугілля. На ринку з’явився сланцевий газ і вугілля, і ціни вдвічі скоротилися. Крім того, суттєво зменшилися ціни на скраплений природний газ. То чого ми чекаємо? Щоб танкери заправляли скрапленим газом у Кореї? За два-три роки, за наявності логістичних засобів, ситуація з поставками енергоресурсів кардинально зміниться. Очевидно, не на користь Росії. Світ змінюється, і ми мусимо бути готовими до цих змін. Якщо буде альтернатива купувати скраплений природний газ, Росія не зможе надалі впливати на поставки природного газу. Тож відносини з Україною вона має розглядати як взаємовигідну торгівлю.

До того ж, єдиний рушій розвитку економіки – це стимулювання конкуренції. Якщо росіяни запровадять бар’єр чи залізну завісу між Україною і Росією, їм залишаться лише застарілі економічні механізми. От і все.

Тиждень.ua: Однак, очевидно, пан Ґлазьєв говорив не лише про запровадження залізної завіси між Україною і Росією. Він також згадував можливість створення такої завіси між самими українцями, а саме – розпалення міжетнічної напруженості.

Ми маємо власних експертів щодо внутрішніх справ нашої країни. Ми не коментуємо ситуацію в Росії, яка має свої важливі проблеми. Завважте, що завдяки позиції пана Глазьєва суттєво зріс рівень підтримки народу щодо ідеї європейської інтеграції. Раніше близько 42% виступали «за», а нині цей показник вперше сягнув 50%. Якщо народ захоче референдуму, я буду цілком готовий. Я переконаний: якщо ЄС покаже нам світло в кінці тунелю, українці попрямують до нього.

Читайте також: Митний союз: Розширюватися, щоб не розпадатися

30% населення, які підтримують вступ до Митного союзу, пояснюють свій вибір так: по-перше, це наша традиція; по-друге, це наша культура, адже ми маємо одні й ті самі фільми і пісні; по-третє, це наша мова. Ось, зрештою, і все. Тимчасом прихильники європейської інтеграції пояснюють свою позицію так: ми хочемо нових стандартів у галузі освіти, охорони здоров’я, свободи слова та демократії, а також пенсійного забезпечення, заробітної плати тощо. Згадують вони й безпеку – теж досить істотний елемент. Порівняння свідчить, що Митний союз – це наше минуле, а ЄС – майбутнє. Хто голосує за ЄС? Молоді освічені люди. Хто голосує за Митний союз? Менш освічені люди похилого віку. Йдеться про масштабні зміни, що відбуваються в Україні, – на Заході, Сході, Півдні країни.

Невже Ви гадаєте, що росіяни, казахи чи білоруси, які вже стали членами Митного союзу, не прагнуть вищих стандартів у сфері освіти, охорони здоров’я тощо?

Це абсолютно незбагненна ідея. Для порівняння: скільки українських університетів фігурують серед провідних у світі? – Один (незалежно від типу рейтингу). Скільки російських? – Дев’ять. А скільки європейських? – Більше половини в будь-якому рейтингу. Ось і відповідь. Ми щасливі, що можемо стимулювати розвиток. Гадаю, я роблю все можливе для того, щоб і Росія була частиною цього процесу. Адже Росія повинна співпрацювати з ЄС. Не лише через торгівлю. Йдеться насамперед про цінності.

Тиждень.ua: Тож, на вашу думку, між Україною і Росією війни немає. Тимчасом Росія, здається, зосередила свою увагу на вашій компанії Roshen. Як Ви це пояснюєте?

Гадаю, політичний компонент тут дуже суттєвий. Однак позиція «Roshen», наскільки я розумію і знаю, полягає в тому, що ми не намагаємось привернути політичну увагу та пояснити чи вирішити все виключно за допомогою політичних методів. Зовсім ні. Вже протягом двох місяців ми надсилаємо повідомлення російським партнерам і доводимо до їхнього відома, що готові до відкриття виробничого процесу, до контролю якості – як щодо сировини, так і щодо готової продукції. Якщо у когось виникають зауваження, просимо – приїжджайте, перевіряйте. За ці два місяці ніхто не приїхав, ми не отримали жодної відповіді – навіть письмового викладу сутності претензій. Ми про все дізнавалися лише зі ЗМІ.

Тиждень.ua: Жодний російський інспектор не навідався на українські фабрики «Roshen»?

Жодний. Ми тричі надсилали запрошення. Вони відповідали, що мусять підготуватися – зібрати документи. Ми казали: приїжджайте, всі документи є на наших фабриках. Але, знаєте, у Росії, на Заході і в Україні – усі розуміють, що проблеми з грузинською мінеральною водою «Боржомі», литовським сиром, польськими яблуками або білоруськими молочними продуктами не мають нічого спільного з харчовою безпекою. Йдеться про інше. Так само і зараз.

Читайте також: Торговельна війна. Москва має сприйняти нову реальність

Тиждень.ua: На вашу думку, є можливість вирішити проблему до Вільнюського саміту?

Я не знаю. Вирішення проблеми зводиться до пошуку компромісу між двома сторонами. Щодо нас, то ми готові до абсолютної відкритості у спробах вирішення проблеми. Уперше поділюся з Вами новиною: корпорація Roshen звернулася до Європейської Комісії з проханням призначити незалежного аудитора для перевірки українського шоколаду. Його висновок щодо якості і безпеки буде абсолютно незалежним. Ми вже провели таку перевірку в одинадцяти країнах після того, як Росія закрила свій ринок. Ані Казахстан, ані Білорусь, ані Вірменія, ані Туркменістан, ані Таджикистан, ані Молдова, ані Грузія, ані Азербайджан не були претензій до шоколаду Roshen після проведення незалежної експертизи!

Тиждень.ua: Справді. Виходить, усі задоволені. Навіть Гілларі Клінтон, здається, тішиться Вашим шоколадом…

Так, це теж дуже важливо. Друзі пізнаються в біді. Коли низка західних політиків такого рівня, як держсекретар США, підтримують не лише устремління України до європейської інтеграції, а й також українських виробників, що опинилися у скрутному становищі, це має неабияке значення. А для мене реакція аудиторії була навіть важливішою за звернення Гілларі Клінтон. Овації залу були дуже приємні. На мою думку, це головний результат промови пані Клінтон. Власне так і мають реагувати друзі. А наступного дня міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорські заявив, що повністю перейшов на шоколад Roshen.

Тиждень.ua: Чи має ця підтримка практичні результати?

Так. Минуло не так багато часу, щоб можна було оперувати точними цифрами, але можу гарантувати, що це матиме цілком практичні наслідки. Як в анекдоті: у Криму, поблизу Ялти, не лишилося жодної шоколадки Roshen в крамницях Хотів купити подарунок – і нічого не зміг знайти!

Тиждень.ua: Ваша компанія має великі збитки у зв’язку із забороною Росії на експорт Вашої продукції. Тимчасом продажі в Україні зросли на 13%.

Так, але це аж ніяк не компенсує наших збитків. Та я вірю, що незабаром ми знайдемо компроміс. Потяги і літаки з України до Росії переповнені рошенівськими виробами, які російські туристи везуть додому. Цікаво, що від російських рішень страждають не лише українці, а й росіяни. Так само було і з «Боржомі».

Тиждень.ua: То «Roshen» вистоїть?

Аякже. Ми не воюємо. Політичний діалог – це дуже добре. Але, якщо ми говоримо про відкриту економіку і конкуренцію, було б краще, якби держава не втручалася, бо це дуже шкодить бізнесу.

Тиждень.ua:  До речі, чи задоволені ви тим, яку підтримку надала українська влада у Вашій справі?

Думаю, краще спитати саму українську владу. Мабуть, деяку підтримку у дискусії з Росією ми маємо від міністерства економіки і міністерства сільського господарства. Деякі меседжі надсилав прем’єр-міністр. Але у такій ситуацій влада повинна діяти трохи інакше – вона має підтримувати місцевих експортерів. Сподіваюсь, ми обговоримо це питання з представниками влади – у найближчому майбутньому.

Тиждень.ua:  Виходить, ви дещо критично оцінюєте позицію влади. За чинного прем’єр-міністра ви займали посаду міністра економічного розвитку і торгівлі України. Чи розглядаєте ви для себе можливість роботи у складі нинішнього Кабінету Міністрів?

Я розглядаю для себе можливість роботи для України – навіть із зовсім іншої позиції. Я приймаю пропозиції такого штибу лише тоді, коли переконаний, що це може змінити ситуацію на краще. За нинішніх обставин, я не бачу відповідного спрямування роботи уряду. Саме тому я пас. Це було моє власне рішення. Я подумав, що більш зрозумілою і прозорою буде робота в парламенті. Але, якщо побачу потужний коаліційний уряд, який користуватиметься суттєвою підтримкою народу і матиме можливості для проведення реформ, покращення бізнес-клімату, розбудови демократії тощо, таке місце мені підійде.

Тиждень.ua: Однак, здається, нинішній уряд має найбільшу готовність до підписання Угоди про асоціацію, а власне вона і стимулюватиме згадані Вами процеси…

Не думаю, що в цьому заслуга уряду. Це просто збіг. Чи є уряд переможцем у даному випадку? – Так. Чи є президент переможцем у даному випадку? – Так. А опозиція? – Так. А Україна? – Так, без сумніву. А як щодо Петра Порошенка? – Так. Я був одним із перших українців, що розпочали переговори з ЄС. Я докладаю неабияких зусиль, дбаючи про те, щоб Угода про асоціацію була підписана. Не можна сказати, що йдеться виключно про заслуги пана Азарова або пана Порошенка. Це чесна гра.

Невже вам справді здається, що уряд робить усе необхідне для підписання Угоди про асоціацію? На мою думку – ні. Парламент робить усе необхідне. Однак, наприклад, якщо говорити про безвізовий режим, є три моменти, які уряд не вирішує. З цього приводу ми активно критикуємо Кабінет Міністрів. Урядовці недостатньо працюють над забезпеченням прийняття всіх необхідних європейських законів. Вони не ініціюють змін у митних тарифах, які нині є непрозорими. Ми не схвалюємо цього і вимагаємо змін. Підтримка європейських законів – це лише слоган. А ми маємо зосередитися на цій справі і розуміти, що основне значення закону – це його сутність.

Тиждень.ua: Ви кажете, що працюєте для України та її найкращих інтересів. Гадаєте, балотуючись на мера Києва Ви зможете допомогти Україні?

По-перше, ми повинні продемонструвати, що є європейською країною. А для цього нам потрібні вибори. Останнє слово за народом. Згідно з нинішніми опитуваннями, якщо пан Кличко не балотуватиметься, я найпопулярніший політик, що претендує на посаду мера. Я маю лише одну умову: підтримка всієї опозиції. Якщо я її матиму, то візьму участь у виборах. Якщо плануються внутрішні чвари, я – пас. Київ здебільшого підтримують опозиційні сили. Опозиція має об’єднатися.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено