Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 серпня, 2013   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Торговельна війна. Москва має сприйняти нову реальність

Попри продовження торговельного тиску Кремля, офіційний Київ готовий будувати надалі відносини з Росією та Митним союзом лише як асоційований член ЄС
Матеріал друкованого видання
№ 35 (303)
від 29 серпня, 2013
Торговельна війна. Москва має сприйняти нову реальність

До 22-ї річниці незалежності України ключовою темою тижня залишався її геополітичний та цивілізаційний вибір. Вітчизняні урядовці не переставали відчайдушно шукати формулу, яка допомогла б їм і далі втримуватися на двох стільцях, однак почали дедалі чіткіше сигналізувати про те, що в крайньому разі готові відмовитися саме від «стратегічного» партнерства з Кремлем. Проміжні підсумки в цьому сенсі було підбито під час серії візитів наших високопосадовців до Брюсселя та Москви, а також низки спеціальних заходів та прес-конференцій на українську тематику, проведених упродовж останнього тижня європейськими й російськими високопосадовцями. 26 серпня відбувся візит Миколи Азарова до Москви, де він мав рандеву із прем’єром Дмітрієм Мєдвєдєвим. Наступного дня секретар РНБО Андрій Клюєв злітав до Брюсселя, де зустрівся з єврокомісаром із питань розширення та політики сусідства Штефаном Фюле (а 29-го столицю ЄС відвідають також усі три лідери української опозиції: Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок). 28 серпня відбулося спеціальне засідання комітету із закордонних справ Європарламенту, присвячене українському питанню в контексті політичних наслідків торговельної війни проти Києва з боку Москви.

якщо росіян справді турбує лише загроза реекспорту через Україну товарів із третіх країн, можна знайти механізм вирішення цієї проблеми

Головною темою всіх цих зустрічей стали перспектива підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі України з ЄС і його наслідки для торговельно-економічних відносин із Росією. Наразі офіційна інформація свідчить, що Київ та Брюссель стали ще більш налаштованими на укладення Угоди на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, хоч це й далі пов’язують із досягненням прогресу бодай у більшості з висунутих під час саміту Україна – ЄС у лютому вимог із так званого списку Фюле. Віктор Янукович у своєму виступі до Дня Незалежності заявив, що «для України асоціація з ЄС має стати важливим стимулом для подальшого формування сучасної європейської держави… Одночасно ми маємо зберегти та продовжити поглиблення наших стосунків, інтеграційні процеси з Росією, країнами євразійського співтовариства, іншими світовими лідерами та новими центрами економічного розвитку», тобто, скажімо, Китаєм чи Індією. Андрій Клюєв під час згаданого візиту до Брюсселя запевнив, що «практично усі досягнуті на саміті в лютому домовленості між Україною та ЄС будуть виконані. У цьому напрямку узгоджено працюють усі гілки влади нашої країни в тісній взаємодії з профільними структурами ЄС, Ради Європи та ОБСЄ. […] в українському парламенті є консенсус щодо євроінтеграційних планів…»

Читайте також: Торговельна війна: симпатії Євросоюзу до України зросли

Водночас у випадку з Москвою наразі виходить «розмова німого із глухим», викликана тим, що в Кремлі не бажають чути нічого від Києва, окрім відмови від підписання «суїцидальної» Угоди про асоціацію та повернення до інтеграції з Митним союзом. Судячи із заяви Дмітрія Мєдвєдєва під час зустрічі із Миколою Азаровим, у Росії все ще сподівалися, що після «виховних заходів» у вигляді нещодавньої торговельної війни українська делегація буде сприйнятлива до відмови від асоціації з ЄС та приєднання до МС, наприклад за умови розширення потенційних преференцій. Утім, що ці надії не виправдалися, стало зрозуміло відразу-таки після рандеву, коли перший віце-прем’єр-міністр Росії Іґорь Шувалов заявив, що дальші переговори РФ та України щодо одночасної інтеграції Києва до ЄС та Митного союзу «безглуздо далі проводити. Українці хочуть знайти формат, який був би сумісний. Але ми намагалися показати, що це просто неможливо...»

Ця заява важлива тим, що росіяни самі на високому офіційному рівні зруйнували одну зі своїх ключових міфологем у боротьбі за втягування України до МС, визнавши: їхні запевнення, мовляв, «вступ України до Митного союзу не суперечить європейській інтеграції», від початку були абсурдними. Тим часом Микола Азаров на першому-таки засіданні уряду після зустрічі зі своїм російським колегою, 28 серпня, чітко заявив, що обом країнам потрібно сприйняти нову реальність, яка полягає в тому, що Україна та РФ будуть учасниками різних інтеграційних утворень – Європейського та Євразійського союзів відповідно: «На певному етапі різних інтеграційних процесів, у яких беруть участь як Росія, так і Україна, стратегічним партнерам (якими є наші країни) необхідно уточнити позиції і виробити проекцію взаємодії в умовах, які змінюються». Мовляв, офіційний Київ сприймає появу Митного союзу та Євразійського економічного союзу від 1 січня 2015 року як «реальність, у якій треба працювати», але при цьому очікує, що Москва стане «теж сприймати як реальність» асоційоване членство і створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Читайте також: «Дивна війна» за Митний союз. І за Медведчука?

Російські посадовці порівняно невисокого рангу дедалі менше приховують істерику із приводу нової реальності у відносинах з Україною. Відповідальний за втягування Києва до Митного союзу радник Путіна Сєрґєй Ґлазьєв заявив, що в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна втратить навіть статус спостерігача при Митному союзі, «перестане бути для нас стратегічним партнером… зникне як суб’єкт міжнародного права». І не приховує причини відповідної паніки, «оскільки всі свої дії в торговельній сфері вона повинна буде погоджувати з ЄС. Україна не зможе кроку зробити назустріч нам без того, щоб ЄС дозволив їй це зробити… Це великий удар для Росії. Ми всіма силами хотіли б цього уникнути». Тим часом сам Владімір Владіміровіч змушений апелювати до більш «практичних» мотивів, які мали б переконати, що йдеться не про вражені імперські амбіції Кремля, а лише про виключно економічні застереження. Наприклад, нині російська сторона запевняє, що жорсткі «захисні заходи» Митного союзу стосовно України будуть необхідні виключно для того, щоб унеможливити реекспорт через її територію європейських і турецьких товарів. Із цієї причини серйозно стали обговорювати навіть можливість виходу членів МС або самої Росії із Зони вільної торгівлі країн СНД.

Читайте також: Кремль блефує. Залежність економіки України від Митного союзу свідомо перебільшується

Утім, якби росіян справді непокоїла загроза реекспорту через Україну товарів із третіх країн, то посилення митного режиму точно не мало б стосуватися таких ключових статей вітчизняного експорту до Росії, як наприклад, більшість видів продукції машинобудування, хімії чи металургії, яким турецькі чи європейські виробники не конкуренти. Адже не виробляють у ЄС чи Туреччині локомотивів та іншого устаткування радянського зразка. А за тими товарними позиціями, за якими реекспорт справді не виключений, реально було б знайти механізми, які унеможливили б рух товарів із третіх країн через територію України до Росії. Якщо відповідні пропозиції врегулювання торговельно-економічних відносин Москва відкине, то це лише підтвердить, що причини митних санкцій криються в політичній площині й зумовлені категоричною неготовністю Кремля сприймати нову реальність відносин із Україною як асоційованим членом ЄС. Однак у такому випадку виходом залишатиметься тільки готовність якнайповніше використовувати інструментарій СОТ, підтримку в переговорах із боку Євросоюзу і сприйняття як вимушеної необхідності втрат частини ринків у Росії та пошуку заміни для них. Іншого шляху в умовах, що склалися, просто не залишається.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Корупційні скандали не рідкість і для деяких країн-членів ЄС, особливо, для тих, хто приєднався до спільноти після тривалого перебування в орбіті СРСР.
    10 грудня, Ольга Ворожбит
  • Ліберали намагаються уникнути поразки, підтримуючи протекціонізм і посилення прикордонних режимів
    10 грудня, The Economist
  • Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.
    10 грудня, Вікторія Малишева
  • Чому влада зволікає з легалізацією видобутку бурштину
    10 грудня, Денис Казанський
  • Чи зможе Франсуа Фійон подолати Марін Ле Пен?
    9 грудня, The Economist
  • На яких засадах утворилася і функціонує «Воля народу»
    9 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено