Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 серпня, 2013   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Без оголошення війни. Втрати України від російської торговельної блокади не перевищать 1% ВВП

Блокування імпорту українських товарів до Росії не є підставою для поступок Москві, а в середньостроковій перспективі гратиме на послаблення її позицій в Україні
Без оголошення війни. Втрати України від російської торговельної блокади не перевищать 1% ВВП

Росія розширює арсенал засобів тиску на Україну з метою примусити її відмовитися від укладення Угоди про асоціацію та ЗВТ з ЄС. Після ударів по постачальниках труб (квоти на ввіз яких на друге півріччя не було виділено), заборони імпорту кондитерської продукції корпорації Roshen, претензій щодо якості котрої так і не вдалося підтвердити ані в самій Росії, ані в більшості країн СНД, які провели аналогічні перевірки вслід за нею (Білорусь, Казахстан, Молдова, Таджикистан, а нещодавно й Киргизстан), справа дійшла до фронтальної атаки на всі українські підприємства-експортери.

Проблеми із проходженням контролю на митниці РФ у частини з них почали виникати ще від 20-х чисел липня. Транспортні засоби, які перевозять продукцію українських товаровиробників, на кордоні РФ підлягали безпричинній суцільній перевірці, включно з вивантаженням, переваженням вмісту й завантаженням його назад. Це, природно, призвело до збільшення термінів простою вагонів та інших видів транспорту і, як наслідок, подорожчання або зриву поставки товарів, псування продукції. Однак якщо спочатку це стосувалося кількох десятків підприємств, то 14 серпня Федерація роботодавців України (ФРУ), яку контролює один із ключових гравців у нинішній владі Дмитро Фірташ, повідомила, що до чорного списку (профілю ризику системи управління ризиками Федеральної митної служби РФ) були додані всі без винятку вітчизняні експортери, а «заходи запобігання» були ще більш посилені.

У ФРУ відзначили, що це фактично поставило на межу повного припинення український експорт на невизначений час, аж до тижнів або навіть місяців. Про проблеми з вивозом товарів до Росії, починаючи від 13 серпня, повідомили і в Метінвесті, що належить лідеру іншої із трьох основних груп впливу у владі Рінатові Ахметову.

У відповідь на звернення Тиждень.ua по коментар заступник начальника прес-служби Федеральної митної служби РФ Наталья Карасьова лаконічно заявила: «У Федеральній митній службі Росії з цього питання коментарів немає». Тим часом реакція прес-секретаря українського прем’єра видала присутність і в даній ситуації протистояння різних груп у вітчизняній владі. Так, Віталій Лук’яненко заявив, що «уряд працює в напрямку ліквідації проблем, які створюються у взаємній торгівлі, і його не треба підштовхувати до врегулювання таких ситуацій», при цьому двозначно нагадавши, що... стурбованість зменшенням товарообігу між Україною і країнами МС висловлював і прем’єр Росії Дмітрій Мєдвєдєв під час робочої зустрічі з Азаровим у Сочі 12 липня. З огляду на той факт, що російське керівництво ллє крокодилячі сльози з цього приводу й використовує відповідний аргумент для обґрунтування необхідності вступу України саме до Митного союзу, можна запідозрити Миколу Азарова у спробі підігравати йому в даній ситуації.

Відповідні дії митників РФ підтверджують прогноз «Українського тижня» про те, що в міру наростання паніки російського керівництва з наближенням Вільнюського саміту на зрив Угоди про асоціацію будуть кинуті всі можливі засоби.Загальний тиск на усіх українських олігархів, які мають вплив на ухвалення рішень у державі, вочевидь, мав би змусити їх виступити проти підписання Угоди. Втім, наразі ми спостерігаємо зворотну реакцію – одностайну публічно висловлювану думку представників як влади, так і опозиції, що методи шантажу з боку Москви не дадуть бажаного їй результату – лише підштовхнуть до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Попри суттєвий удар по окремих вітчизняних виробниках, блокування українського експорту до Росії не призведе до катастрофічних наслідків у загальнонаціональному масштабі, на що можуть розраховувати його ініціатори. За оцінками ФРУ, внаслідок зриву частини контрактів, а також подорожчання й затримки виконання інших експортних угод через останні дії Митної служби РФ утрати України можуть сягнути $2–2,5 млрд до кінця року. Однак навіть за найгіршого сценарію це призведе до додаткового скорочення загальних обсягів експорту з України у 2013 році на 3–4% й, можливо, ще на стільки само в наступному (з урахуванням тривалішого періоду, але водночас зниження бази порівняння і бодай часткової диверсифікації на внутрішній та інші зарубіжні ринки). Ще менш відчутною, навіть за песимістичного сценарію, буде торговельна війна з боку Росії у вимірі додаткового падіння ВВП (втрата в цьому й наступному роках не перевищуватиме 1%), збитки держбюджету будуть іще менш помітними, бо левову частку туди збирають за рахунок ПДВ, який експортерам відшкодовують.

Зрештою, конфлікт можна вирішувати з використанням інструментарію СОТ, звертатися по підтримку до ЄС (бо ж очевидно, що тиск зумовлений зближенням Києва з Євросоюзом). Крім того, за логікою, відразу після підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ політична доцільність у продовженні торговельної війни проти України для Росії буде втрачена, а відтак означений вище песимістичний сценарій не стане реальністю. Це, до речі, ще один потужний стимул, щоб швидше завершити процес і усунути раціональний мотив для продовження такого шантажу з боку Москви. Якщо ж РФ вирішить не припиняти торговельної війни проти України з ірраціональних мотивів, «аби покарати», і в майбутньому, то це поволі почне грати проти самої Росії вже в середньостроковій перспективі. По-перше, оскільки різко знизить значущість тамтешнього ринку для вітчизняних товаровиробників, а відтак і позбавить офіційний Київ необхідності рахуватися з позицією Москви навіть тією мірою, що раніше.

Частка РФ у експорті товарів з України у січні–травні цього року й так знизилася від 26,6% до 23,7%, тоді як ЄС, навпаки, зросла від 24,5% до 26,8%. Таким чином, значення російського ринку для України й до початку повномасштабної торговельної війни стрімко меншало, а європейського зростало. А в умовах нового блокування доступу українських товарів на російський ринок ця тенденція лише пришвидшиться. А от частка Росії в українському експорті у разі песимістичного сценарію вже наступного року може скоротитися до 15–16%. По-друге, попри левову частку в російському імпорті до України вуглеводневої сировини, можна знайти і вразливі позиції, як-от імпорт ядерного палива, автомобілів, у яких контрзаходи України на можливе продовження Москвою торговельної війни будуть досить болісними для виробників РФ, тощо. Таким чином, нова торговельна війна з боку Росії не є підставою для капітуляції напередодні Вільнюського саміту. Навпаки, це додатковий аргумент на користь якнайшвидшого створення ЗВТ із ЄС та диверсифікації ринків збуту українських товарів за рахунок держав Азії і Африки, а також чергового етапу зменшення рівня взаємозалежності України та Росії, успадкованої від радянського минулого.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
аналитик, донецкие новости сегодня, погода в Пятницу в псыгансу
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено