Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 липня, 2013   ▪   Андрій Скумін   ▪   Версія для друку

Де гроші? Ситуація з державними фінансами різко погіршується

Демарші місцевих громад із приводу блокування їхніх коштів Держказначейством викрили катастрофічну ситуацію у сфері державних фінансів, яка й далі погіршується
Матеріал друкованого видання
№ 28 (296)
від 11 липня, 2013
Де гроші? Ситуація з державними фінансами різко погіршується

Якщо раніше територіальні громади традиційно скаржилися на недофінансування делегованих їм державою повноважень, то сьогодні вони не можуть користуватися навіть власними коштами. Раніше про блокування Держказначейством платежів заявляли представники західноукраїнських міст, яких можна було звинуватити в опозиційній «упередженості» що­­­­до нинішнього режиму, а решта міських та сільських голів відмовчувались і терпіли. Хоча, за інформацією джерел Тижня, вирішення проблем держскарбниці за рахунок бюджетів громад – тривала практика за часів президентства Віктора Януковича, яка особливого розмаху набула після призначення у фінан­сово-еко­но­мічний блок уряду представників «Сім’ї» – Сергія Арбузова та Юрія Колобова. Але нещодавно не стрималися навіть «свої по нут­ру» (за визначенням голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова) керівники місцевих громад із південно-східних регіонів, бо фактичне обкрадання урядом Азарова – Арбузова місцевих органів влади в умовах тривалої неможливості протягнути через парламент закони, спрямовані на латання дірок у бюджеті (див. стор. 10), набуло безпрецедентних масштабів. За інформацією опозиційних депутатів, 70% очільників міст за­явили про постійні затримки про­ведення платежів з боку Держказначейства, 60% констатували, що така ситуація є системною і заборгованість до 30 днів стала нормою.

Очікуване на тлі падіння економіки невиконання держбюджету-2013 створює дедалі очевидніші ризики для звичайних громадян

Державна казначейська слу­­жба замість виправлення ситуації або її пояснення категорично заперечила, мовляв, «інформація не відповідає дійсності». Як реакція на відкрите ігнорування проблеми в розпочалася акція «Казна­чейст­­во, віддай місту гро­ші»: білборди з таким гаслом з’яви­лися у багатьох регіонах.

Але насправді, проблема не в казначействі. Державна казначейська служба в цій ситуації – лише стрілочник, ординарний центральний орган виконавчої вла­­ди, діяльність якого спрямовує «сімейний» міністр фінансів Юрій Колобов. А блокування рахунків розпорядників коштів місцевих скарбниць – це проблема держбюджету, протиснутого без обговорення депутатами минулого скликання в останній день їхніх повноважень, із порушенням процедури та ігноруванням низки важливих змін і доповнень, які мали б бути до нього внесені за нормального, а не кнопкодавсь­­кого парламенту. Неадекватний прогноз щодо зростання ВВП України 2013 року на 3,4% в умовах, коли всім було зрозуміло, що слід чекати безальтернативного падіння і що питання лише в його масштабі. Як наслідок – за чотири місяці дефіцит зведеного бюджету сягнув 18,9 млрд грн, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2012-го. А згідно з оперативними даними, до загального фонду державної скарбниці в червні нинішнього року влилося на 7,5% доходів менше, ніж за відповідний період торік. Хоча бюджет передбачав їх збільшення.

Читайте також: Під знаком дефіциту. Уряд спробує вдатись до радикальних дій для наповнювання бюджету

Таким чином, ситуація з публічними протестами місцевих органів влади проти їх «об’їдан­­ня» урядом – лише симптом, який свідчить, що грошей катастрофічно не вистачає і найближчим часом ситуація погіршуватиметься, у зв’язку з чим, вочевидь, і було протягнуто так званий вексельний закон, мета якого – прикрити катастрофічний брак реальних коштів борговими папірцями із символічною дохідністю (див. стор. 12). Тим часом очікуване на тлі падіння економіки (див. Тиждень, № 25-26/2013) невиконання держбюджету-2013 створює дедалі очевидніші ризи­­ки для звичайних громадян. Уже зараз має місце недофінансуван­­ня ремонту лікарень, шкіл, доріг. А вже від вересня – жовтня можливі масові невиплати зарплат або ж їх бартеризація, як у 1990-ті. Чим іще зможуть розплачуватися підприємства, перед якими заборгувала держава, якщо замість реальних грошей отримуватиму­­ть векселі?

До цієї ситуації влада послідовно йшла від початку президентства Януковича. Адже саме його уряд подав торік проект абсолютно нереального бюджету, який пропрезидентською більшістю під тиском Банкової був без обговорення ухвалений у парламенті. Понад те, показовими є пріоритети розподілу дефіцитного бюджету. Тоді як низка міст повідомила про заблоковані десятки мільйонів гривень їхніх коштів, у «сімейній» Генпрокуратурі все без проблем: із державної скарбниці нещодавно було виділено 113,9 млн грн для розкішних ремонтів її приміщення на вулиці Московській у Києві (попередній досвід показує: неадекватно велика сума, як для ремонтних робіт державної установи, може свідчити про корупційну складову в майбутніх підрядах). Поточний ремонт інших київських офісів Генпрокуратури в столиці коштуватиме ще 10 млн грн. А «сімейний» знову-таки НБУ вирішив провести реконструкцію свого комплексу в Чернівецькій області за 32 млн грн і уклав угоду на придбання низки товарів (за цінами, завищеними в рази) на 10,69 млн грн: комп’ютерні «ми­ші» по $50, навушники по $60 тощо. Цей перелік можна було б продовжувати навіть попри те, що торік улітку пропрезидентська більшість протягнула знову ж таки з порушенням процедури зміни до тендерного законодавства, яким засекретила левову частку закупівель державними підприємствами. За даними сайта «Наші гроші», у першому півріччі 2013 року в такий спосіб влада приховала від суспільного контролю понад 175 млрд грн.

Читайте також: Системна рецесія. Ситуація в українській економіці різко погіршується

Тож в умовах, коли розкошування київського чиновництва, яке перебуває під правильним «дахом», триває, а схеми викачування грошей із держави стають дедалі масштабнішими й зухвалішими, можна очікувати ще помітнішого наростання бюджетних проблем, які, схоже, вирішуватимуть за рахунок місцевих органів влади, не пов’язаного з режимом бізнесу та працівників бюджетного сектору. Втім, цілком очевидно, що це жодним чином не сприятиме вирішенню проблеми дефіциту ресурсів у державному бюджеті. Адже всі ці заходи не можуть компенсувати ані розкрадання вже зібраних коштів, ані їх нецільового використання, ані, нарешті, прогресуючого зменшення ділової активності в країні (зокрема, українсь­­ка промисловість падає від серпня 2012 року) під впливом визискувальної економічної політики уряду.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено