Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 червня, 2013   ▪   Спілкувалася: Алла Лазарева   ▪   Страсбург   ▪   Версія для друку

Доповідач ПАРЄ: "Україні має бути соромно за себе"

Пітер Омтзіг розповів Тиждень.ua про статус українських політв’язнів в контексті останніх рішень ПАРЄ та кроків, яких чекають від Києва у Європі
Доповідач ПАРЄ: "Україні має бути соромно за себе"

Обговорення звіту Парламентської Асамблеї Ради Європи про відокремлення політичної від кримінальної відбулося не без інтриги. Представники української влади та їхні союзники мобілізувалися, щоб прибрати з резолюції згадки про Україну. Те, що документ розглядали саме в п’ятницю, - день найгіршого відвідування Ради Європи, - давало їм додатковий шанс. Поза тим, опонентам грубих силових методів у політиці цього разу вдалося зібрати в залі достатньо голосів, щоб відстояти важливу правову новацію — перше в історії запровадження терміну “політичний в’язень”. Про юридичний та політичний сенс події — наша розмова з автором доповіді “Відокремити політичну відповідальність від кримінальної” Пітером Омтзігом.

Тиждень.ua: Пане Омтзіг, з резолюції про відокремлення політичної відповідальності від кримінальної зникли згадки про Україну та Ісландію, які Ви пропонували в проекті документу. Чому так сталося?

- Опоненти наполягали на тому, що резолюція має бути нормотворчим документом. Як доповідач, я погодився, бо рішення Європейського суду з прав людини стосовно Юлії Тимошенко чітко каже, що її було ув’язнено з інших причин, які не входять до визначення “правові”. Тобто - з політичних причин. Згадаємо, що тільки Україна та Росія мають вироки Європейського Суду з прав людини за статтею 18 Європейської Конвенції, - за незаконне взяття під варту. Україна - двічі за рік. Найважливіше, на мою думку, - що в резолюції збереглася вимога до країн, чиє законодавство дозволяє під приводом боротьби із зловживанням владою надуживати позбавленням волі,  змінити ці закони. Іншим здобутком, вважаю, є те, що сам звіт був ухвалений без поправок. А звіт, якщо Ви його читали, містить дуже жорстку критику української системи судочинства. Оскільки представники української правлячої партії проголосували за нього, то роблю висновок, що мою критику вони вважають справедливою. Звіт також визначає пані Тимошенко політичним в’язнем, згідно з нормою, яку затвердила Парламентська Асамблея Ради Європи в жовтні минулого року. Цей момент є дуже важливим для України, яка сподівається невдовзі підписати з Європейським Союзом угоду про асоціацію. Згідно з вимогами Копенгагенського договору, не може бути політичних в’язнів у країнах, які перебувають у близькому партнерстві з ЄС та в перспективні сподіваються на  ймовірне кандидатство. Ця резолюція містить правові механізми, які можуть допомогти вирішити проблему як Тимошенко, так і Луценко. Бо помилування колишнього міністра внутрішніх справ не означає його повноцінне відновлення в громадянських правах. Він не визнаний невинним. 

Читайте також: У ПАРЄ загострюється ціннісне протистояння

Тиждень.ua:  Чи намагалися на Вас вплинути представники української влади, щоб пом”якшити  звіт, скоротити аналіз української ситуації ?

- Так, деякі українські депутати та їхні друзі в Парламентській Асамблеї надзвичайно переймалися змістом звіту та формулюваннями резолюції. Але жоден з них не висловився про висновки до звіту! А висновки однозначні: і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко підпадають під визначення політичних в’язнів! Врешті, опонентам не було що заперечити на це після рішень Європейського суду з прав людини як щодо Тимошенко, так і щодо Луценка.

Читайте також: Що заважає Україні виконувати рішення Євросуду

Тиждень.ua:  : Чи відповідає дійсності інформація, що, на рівні переговорів перед голосуванням, резолюцію без згадок про Україну фактично “поміняли” на звіт без поправок, в якому Україну згадують ледь не п’ятдесят разів?

- Можна так сказати. Ви ж самі бачили, що представники правлячої партії підтримали звіт, де Тимошенко визначено політичним в’язнем.

 Тиждень.ua: Якщо українська влада проігнорує вимогу резолюції реформувати законодавство стосовно зловживання владою і далі послуговуватиметься фактично радянськими правовими нормами, де чітко не визначено, що є зловживання, а що ні, які механізми впливу на офіційний Київ має Рада Європи?

- Україні має бути соромно за себе. Коли країну засуджено на рівні Європейського суду з прав людини, і не за затягування термінів слідства, що трапляється з багатьма країнами, не за якісь процедурні помилки, а за те, що відомі та впливові політики потрапляють за ґрати без законних підстав, вона зобов’язана відмовитися від такої практики, а не звинувачувати інших в упередженому ставленні до себе. Якщо рекомендації звіту не будуть взяті до уваги, справа може потрапити на розгляд Комітету Міністрів, а Комітет може поставити до дії процедуру моніторингу. Це однозначно означатиме, що країна не виконує зобов’язання, взяті на себе під час вступу до Ради Європи, що її політична практика не відповідає європейським стандартам.

Тиждень.ua: Які Ви особисто маєте механізми нагляду за виконанням резолюції?

- Мої повноваження доповідача зберігаються повний рік після ухвалення звіту. Весь цей час я буду дуже уважно відстежувати ситуацію в Україні на предмет зміни законодавства в частині визначення злочину “зловживання владою”.

Читайте також: Андреас Ґросс: “Громадянин та демократ не може бути нейтральним”


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено