Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 червня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Асоціація з ЄС: візи залишаємо, про Тимошенко мовчимо

Політичний аспект Угоди стосується зброї й міграції, і не згадує про вибіркове правосуддя та права секс-меншин
Асоціація з ЄС: візи залишаємо, про Тимошенко мовчимо

19 червня на сайті комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції з’явився документ, котрий давно збурює українське суспільство – Угода про асоціацію України з Європейським Союзом. Як експертне середовище, так і чимало громадян склали свою (позитивну чи негативну) думку про Асоціацію заздалегідь, ще не читавши самої Угоди. Тепер така можливість є: її оприлюднено як англійською мовою, так і в «робочому» українському перекладі http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219.

Повністю документ, котрий налічує в українській версії 236 сторінок, називається «Угода про асоціацію та розширена угода про вільну торгівлю». Про такі ж угоди перемовини сьогодні ведуть Вірменія, Грузія й Молдова. Підписання Угоди очікується на Вільнюському саміті Східного партнерства в листопаді. Там же може бути парафовано угоду з Молдовою.

Сама по собі Угода про асоціацію не обов’язково означає швидке політичне зближення України та ЄС. Скажімо, Туреччина має таку угоду вже понад півстоліття. Переговори щодо асоціації з ЄС зараз ведуть також такі далеко не європейські країни, як Канада, Еквадор, Саудівська Аравія і навіть Сирія (хоча з останньою процес призупинився зі зрозумілих причин).

Левова частка документу присвячена економічним питанням, зокрема – створенню Зони вільної торгівлі (ЗВТ). Вільна торгівля між Україною та ЄС, згідно з Угодою, буде вводитися поступово протягом десяти років. Кидається у вічі надзвичайна деталізація таких питань, як імпорт до України європейських автомобілів та імпорт до ЄС продукції українського сільського господарства; в цих галузях велику увагу приділено взаємним зобов’язанням та можливим санкціям.

Утім, докладно проаналізувати торговельну складову Угоди було б непросто навіть досвідченим фахівцям, оскільки конкретні параметри щодо тих чи інших груп товарів виписані в Додатках, котрі наразі не опубліковані. Всього в кінці Угоди перелічено аж 70 таких Додатків (один з них – з двома Доповненнями), дві Декларації та три Протоколи.

Водночас документ, поза сумнівом, є політичним, і має чітко виражені політичні розділи. Так, ст. 5 – 13 трактують питання співпраці в безпековій політиці.

Читайте також: Ставка на Вільнюс. Чи врятує вона українських дипломатів від провалу переговорів з ЄС?

Про пріоритети європейців у цій сфері можна судити з того, що майже третину розділу віддано двом статтям, котрі говорять про контроль над озброєннями (від зброї масового ураження до стрілецької), а також залишковими боєприпасами (котрих в Україні, як відомо, вистачає).

Також чимало уваги приділено включенню України в європейські військові структури. В Угоді зазначено, що сторони «вивчатимуть потенціал військового та технічного співробітництва». При цьому прозоро натякається на можливу участь Європейського оборонного агентства в «удосконаленні військових спроможностей» Києва. Безпекові питання мають регулярно обговорюватись як політичними та військовими керівниками, так і експертами. Декларується щільніше залучення українських військових до спільних навчань.

Цікавою є коротенька стаття 8, де сказано, що сторони прагнутимуть ратифікувати та імплементувати Римський статут Міжнародного кримінального суду від 1998 року. Річ у тому, що МКС створили для кримінального переслідування осіб, котрі скоїли злочини проти людства. При цьому, на відміну від того ж Європейського суду з прав людини, МКС зможе порушувати справи на власний розсуд, і не брати до уваги рішення національних судів.

У 2001 році вітчизняний Конституційний суд постановив, що такий підхід суперечить Основному Закону України. Тому наша держава підписала, але не ратифікувала статут МКС, а позаторік міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що для цього потрібно змінити Конституцію. Втім, у ст. 24 Угоди говориться, що приєднання України до Римського статуту МКС можливе «в разі необхідності».

Статті 16 – 19 стосуються перетину кордонів. Щодо нелегального аспекту цієї справи, то європейці прагнуть не лише щільнішого контролю з боку України (в тексті йдеться про «взаємні» зобов’язання, але ж ми знаємо, в якому напрямку йде потік нелегалів). Угода вимагає також дотримання міжнародного «принципу невислання» відносно політичних біженців.

Чи допомагатиме ЄС у справі їх облаштування на українській території, в Угоді не сказано. Щоправда, в ст. 453 – 459 ідеться про те, що Європа обов’язково надаватиме Україну фінансову допомогу за існуючими програмами. Але конкретно в цьому плані згадані лише боротьба з корупцією та відмиванням грошей.

Для легальних мігрантів ЄС у цьому ж розділі пообіцяв не погіршувати, а «по можливості» й покращувати доступ до освіти та роботи. Хоча тут-таки спеціально наголосив: лише за дотримання всіх умов та процедур, чинних у відповідних країнах, і лише «беручи до уваги ситуацію на ринку праці».

А що з полегшенням поїздок до Європи? Тут є два моменти. По-перше, ЄС обіцяє «повне виконання» угоди про спрощення оформлення віз. Але цей пункт недвозначно прив’язаний до того, що Україна, зі свого боку, забезпечить таке ж «повне виконання» угоди про реадмісію. При цьому обидві угоди є частинами одного договору ще від 18 червня 2007 року. Чи покращиться їх виконання завдяки Асоціації, покаже тільки час.

По-друге ж (вибачте за розлогу цитату), «сторони зобов’язуються вжити послідовних кроків до встановлення безвізового режиму у відповідний час після створення умов для добре керованого й безпечного пресування людей, визначених у 2-фазовому Плані дій щодо лібералізації візового режиму, представленого на саміті Україна – ЄС 22 листопада 2010 року». Інакше кажучи, прискорення процесу ніхто не обіцяє.

Водночас в Угоді декларується «посилення безпеки документів», необхідних для перетину кордону. Навряд чи це полегшить життя українським мандрівникам.

Про забезпечення прав секс-меншин, навколо чого останнім часом в Україні розгорнулась справжня істерія, ніде в Угоді нічого не сказано. Лише в Преамбулі говориться, що сторони ґрунтуються на «повазі до… прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і повазі до різноманітності». Очевидно, втім, кожен тлумачитиме цей пасаж на свій власний розсуд.

Крім того, в розділі ІІ йдеться про співпрацю в питанні «захисту дітей». Чи стосується цей пункт введення ювенальної юстиції, котра викликає ненабагато меншу істерію, не уточнено.

Ніде в тексті стратегічного документу не згадується також дражливе для Києва питання вибіркового правосуддя, як і питання чесності виборів. Тим паче, зрозуміло, не фігурують конкретні імена – в першу чергу, Юлії Тимошенко. Втім, сподіватись на це було б дивно. Якщо європейці справді сподіваються досягти якихось змін у питанні політв’язнів, вони повинні зробити це до Вільнюського саміту. Ставити дію Угоди в залежність від цього питання уже після її підписання було б безглуздо.

Важливий момент: згідно з Угодою, Україна може вступати в будь-які торговельні та митні союзи, якщо вони не «вступають у конфлікт» з положеннями Угоди. Тобто в кожному такому випадку потрібні окремі переговори. Разом із тим, якщо до ЄС приєднається якась нова держава, Брюссель мусить провести переговори з Києвом щодо захисту українських інтересів.

Забезпеченням дії Угоди має займатися, в першу чергу, Рада асоціації. Вона створюється на рівні міністрів і засідає не менше ніж раз на рік. Головуватимуть у ній по черзі представник України та представник ЄС. Як і годиться за бюрократичними правилами, при Раді буде виконавчий Комітет з відповідними підкомітетами.

Водночас має бути створений Парламентський комітет, до котрого увійдуть депутати Верховної Ради та Європарламенту. Його функція проста: «форум для обміну думками». Втім, депутати зможуть подавати ці думки у вигляді рекомендацій Раді асоціації. Котра, втім, не зобов’язана до них дослухатися.

І, нарешті, в рамках Асоціації буде створена Платформа громадянського суспільства, до котрої увійдуть, з одного боку, члени Європейського економічного й соціального комітету, а з іншого – «представники громадянського суспільства України». Хто визначає перелік останніх, не сказано, тож тут можна очікувати великих баталій у вузьких колах. Чи будуть це баталії лише за ідею, поки неясно; принаймні, в самій Угоді ні слова не сказано про будь-яке фінансування роботи Платформи (як і Парламентського комітету).


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
  • Улітку 2016-го українці мають шанс зітхнути з полегшенням більш ніж після двох важких років
    24 травня, Олександр Крамар
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про утиски кримських татар, скандальне призначення Луценка, новий план роботи уряду та вірогідність примирення із Росією
    23 травня, Віталій Рибак
  • Добре знайома українському споживачеві модель Toyota змінила імідж
    23 травня, Олександр Пархоменко
  • Алоїз Принц — один із найавторитетніших біографів нашого часу. Автор життєписів Германа Гессе, Франца Кафки, Ісуса Христа, Терези Авільської відвідав цьогорічний «Книжковий Арсенал», на якому презентував переклад книжки «Ханна Арендт або Любов до світу» («Темпора»). Напередодні дебюту Принца в Києві Тиждень поговорив із ним про «Книжковий Арсенал», видавничу справу в Німеччині та імідж України в очах німецьких інтелектуалів.
    23 травня, Богдана Романцова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено