Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 червня, 2013   ▪   Спілкувався: Ігор Тимоць   ▪   Варшава   ▪   Версія для друку

Депутат Сейму Мирон Сич: "Ініціатив до пошуку примирення щодо Волинської трагедії більше з української сторони, ніж з польської"

Єдиний депутат українського походження у польському Сеймі, син вояка УПА, розповів Тиждень.ua про дискусії навколо річниці Волинської трагедії, перспективи підписання Угоди про асоціацію і перспективи українсько-польських відносин
Депутат Сейму Мирон Сич: "Ініціатив до пошуку примирення щодо Волинської трагедії більше з української сторони, ніж з польської"

Протягом цього літа чи не головним питанням польсько-українських відносин стала Волинська трагедія. Правляча у Польщі «Громадянська платформа» (ГП) пробує подати м’який варіант, аби не ускладнювати подальші зустрічі з українцями напередодні саміту у Вільнюсі, де може бути підписана Угода про асоціацію. А ось коаліційна Польська селянська партія та опозиційна «Право і справедливість», заграючи із своїм виборцем, вибирають жорсткіші варіанти.    

Тиждень.ua: Мабуть, гостра дискусія до 70-их роковин подій на Волині не сприяють хорошій атмосфері в польсько-українському діалозі…

- Такі гарячі дебати виникають у Польщі на кожну круглу дату Волині, кожні 5-10 років, а потім стихають. Цього року вони особливо гострі. Хоча президенти обох країн, а також Сейм і Верховна Рада, вже приймали спільні декларації про примирення, дискусії спалахують щоразу знову. Як польського українця, мене це дивує. Часто задумуюся, чи йдемо ми до примирення, чи навпаки. В Україні дедалі частіше вголос говорять, що це була антипольська етнічна чистка, яку провели ОУН і УПА. І це вже нормально сприймається. Натомість абсолютно не допускається слово «геноцид». Але це слово дедалі частіше використовують різні політичні сили в Польщі. Воно вжите у багатьох проектах заяв по Волині, які зараз обговорюють в Сеймі. Також часто у Польщі зараз говорять про аналогічні акції щодо українців з боку польського підпілля - Армії Крайової, здійснені переважно на Холмщині та Любачівщині. Там теж, як і на Волині, вбивали тисячі жінок, старих і дітей. Польські історики кажуть, що це була помста поляків за Волинь. Ці події теж можна назвати етнічною чисткою чи геноцидом. Очевидно, жертви були з обох сторін. Значно більші з польської сторони. Але були і з української. Багато поляків поділяють цей погляд, і хочуть говорити про це. Виникає дискусія, чи був геноцид або етнічна чистка лише з одного боку, чи взаємні.  

Напруження до роковин не покращує відносин між Польщею і Україною. Пора поставити крапки над «і» та врешті закрити цю проблему, аби не повертатися до неї з емоціями знову через п’ять років. Це не потрібне нашим державам і народам. Просто покажімо цю «нашу» і «вашу» історію, подаймо навзаєм руки та помолімося за жертв з обох боків. Більше ініціатив до пошуку примирення бачу зараз зі сторони української, ніж з польської.

Читайте також: По волинському колу

Тиждень.ua: Чи тема Волині має якийсь прив’язок до політичної боротьби у Польщі?

Думаю, перед виборами до Європарламенту, які відбудуться в травні 2014-го, політичні сили в Польщі зробили собі «турнір висловів», хто сильніше зреагує на роковини Волині. Це погана дорога, бо веде у зворотній від примирення бік. Задумуюся інколи, чи взагалі не забули в цьому всьому про жертв. Пропозиція глави УГКЦ Святослава, який 27-29 червня буде в Польщі, відправити у Варшаві з Римо-католицьким духовенством панахиду за жертвами Волині за участі польського президента, маршалками Сейму і Сенату, - це чудова нагода сказати те, що вже було не раз сказано – пробачаємо і просимо пробачення.

Тиждень.ua: Чи відбивається тема Волині на підготовці до підписання Угоди про асоціацію? Як Польща оцінює успішність підготовки до підписання Угоди в листопаді в Вільнюсі?

- Вона точно, не сприяє. Складності щодо підписання Угоди – це перш за все, велика проблема України. І Україна, і ЄС, і Польща мають свої інтереси у підписанні. Варшава не може собі дозволити, аби підписання не відбулося, тож продовжує докладати усіх зусиль, аби підписали. І президент, і міністри, і депутати Польщі говорять зі своїми колегами у ЄС, переконують інші держави Євросоюзу. Підписання вигідне для ЄС теж. Крім того, ЄС не може приймати нові держави без попередньої підготовки. В історії Євросоюзу лише раз, у 1981-му, до ЄС без підготовки прийняли Грецію. Загравання, навіть на рівні меморандуму, із Митним союзом вставляє палки у колеса Угоді про асоціацію. Київ має врешті вибрати дорогу, яка буде репрезентувати волю більшості громадян країни. Вірю, що Україна вибере ЄС.

Читайте також: Чи варто засуджувати волинські злочини?

Тиждень.ua: Чи буде залежати підписання від звільнення Юлії Тимошенко? Чи вірите ви в її звільнення?

Не впевнений, що сама Тимошенко вірить у своє звільнення. Натомість вона завше підкреслює, що попри те, якою буде її доля, їй би хотілося, аби Угоду про асоціацію підписали. Українська влада звільнила Юрія Луценка. Думаю, тепер їй складно звільнити Тимошенко до листопада. Її звільнення було би для України показово позитивним кроком. Але сумніваюся, що так станеться. Я оптиміст, але іноді реаліст, якщо йдеться про політичні справи.

Тиждень.ua: Недавно Алєксандр Кваснєвський, як учасник Монтіорингової місії Європарламенту, висловив упевненість, що Угоду таки підпишуть. Чи може бути, що рішення в цьому питанні на рівні ЄС вже існує?

Я теж вважаю, що приймуть, бо в цьому зацікавлена не лише Україна, а й сам ЄС. Але подальший шлях до ЄС буде дуже тривалим. Коли Польща заявила про намір вступити в Євросоюз, то це був 1994-ий. Пристосування законодавства Польщі до ЄСівського тривало 10 років. Велика справа сама по собі цю дорогу почати. Саме тому ця осінь така важлива для України.

Читайте також: Угода про асоціацію як інструмент впливу на Януковича

Тиждень.ua: Дипломати у приватних розмовах часто кажуть, що на переговорах в ЄС, коли йдеться про долю України, часто і ефективно палки у колеса вставляють росіяни. Ви стикалися з таким?

Польща – велика держава у Центральній Європі. Поруч – Україна. Вона теж – дуже велика держава. А разом це може бути потужна сила в Євросоюзі. Наші два народи, дві держави, мають схожі традиції, культуру, історію. Українці та поляки вміють чудово один одного розуміти. Разом, українці та поляки, можуть створити у центрі Європи нову потужну силу, яка змінить баланс. Ця сила матиме потужний вплив на рішення ЄС і цілої Європи. І країнам Західної Європи, і східному сусіду України не завше подобається такий сценарій.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено