Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 липня, 2013   ▪   Володимир Василенко   ▪   доктор юридичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України   ▪   Версія для друку

Генеза і мета спецоперації проти української мови

Держави, які в різний час контролювали наші етнічні землі, намагалися зруйнувати мовно-культурну ідентичність українців, бо розглядали їхнє бажання послуговуватись власною мовою, зберігати свою культурну спадщину та національні традиції як вияв прагнення до національної окремішності й незалежного державного буття.
Матеріал друкованого видання
№ 23 (291)
від 13 червня, 2013
Генеза і мета спецоперації проти української мови

Особливо масштабну війну проти української мови здійснювала Російська імперія в обох своїх іпостасях – самодержавній і комуністичній – під гаслами боротьби з «малоросійським сепаратизмом» та «буржуазним націоналізмом». У царській Росії наступ на українську мову сягнув апогею наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, коли очолюваний Пєтром Столипіним уряд цілеспрямовано реалізовував проект «великої/триєдиної російської нації в складі великоросів, малоросів і білорусів». Звідси тотальна заборона використання української в усіх найважливіших сферах суспільного життя й заперечення права українців на будь-яку національну автономію навіть у складі Російської імперії. Розпад останньої в 1917 році пригальмував, але не зупинив зросійщення України. Після офіційного засудження більшовицькою Росією національного гноблення інших народів та короткочасного періоду «українізації» комуністичний режим Радянського Союзу на початку 1930-х відновив імперську асиміляційну політику. Відтоді вій­ну проти української мови й культури вели інтенсивніше, планомірніше, систематичніше й у незрівнянно ширших масштабах. У роки, що передували розпаду СРСР, вона відбувалась у межах проекту створення «великого/багатонаціонального радянського народу». Ідеологія цього задуму, що був не чим іншим як модифікованою версією проекту «великої/три­єдиної російської нації», ґрунтувалась на волюнтаристській теорії злиття всіх народів СРСР у нову єдину російськомовну соціальну спільноту.

Читайте також: СРСР як Російська імперія. Чим була радянська Україна?

Керований і примусово здійснюваний комуністичним режимом асиміляційний процес в історично короткий термін забезпечив тотальне домінування російської мови у націо­нальних республіках, українську було швидко витіснено з багатьох важливих сфер суспільного життя, насамперед освіти. Внаслідок цього наприкінці минулого століття наша нація опинилась перед реальною загрозою втрати ідентичності, а отже, зникнення з історичної арени. Відвернути загрозу могли тільки протидія русифікаторській політиці комуністичного режиму та створення незалежної української національної держави.

Усвідомлення представниками провідної верстви нації та активною частиною суспільства згубних наслідків антиукраїнської мовної політики КПРС дало поштовх до згуртування наприкінці 1980-х національно-патріотичних сил. Під потужним тиском громадськості Верховна Рада УРСР 28 жовтня 1989 року ухвалила Закон «Про мови в Українській РСР», відповідно до якого українській було надано статус державної. У преамбулі цього документа зазначено: «Україн­ська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу. Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національ­но-державної майбутності».

Ухвалення закону, у вироб­ленні та обговоренні якого брали участь не лише експерти, а й широкі верстви суспільства, стало надзвичайно важливим етапом у зупиненні процесу інтенсивної русифікації України, орієнтиром у боротьбі за відновлення незалежної державності, створення правових, політичних та ідеологічних умов для національного відродження.

Після проголошення Акту незалежності 24 серпня 1991 року позиція Москви щодо України порівняно з історичним минулим принципових змін не зазнала.

Більшість політичної еліти і звичайних громадян Російської Федерації свято переконані, що Україна є частиною Росії й винна в розпаді СРСР та інших її негараздах; незалежна державність України є геополітичною аномалією і становить стратегічну загрозу для Росії; возз’єднання росіян і українців в єдиній державі має завершитися створенням потужного надетносу з однією (звичайно ж, російською) мовою, церквою і культурою; Росія без України є геополітично незавершеною і не може відродитись як світова наддержава.

У прагненні до імперського реваншу кремлівське керівництво намагається реалізувати проект під назвою «Русскій мір», який у концептуальному плані є пристосованою до сучасних реалій версією староімперського – «великої/триєдиної російської нації». У ньому немає місця ні українській нації, ні Україні як незалежній державі. Спільним для обох проектів є те, що головним засобом їх реалізації виступає вій­на проти української мови.

Читайте також: Чому радянська Україна була лише фасадом російсько-радянської окупації України

А відмінність полягає в тому, що царський уряд вів цю війну відкрито заради збереження і зміцнення імперії, а нині влада РФ діє в режимі спецоперації заради створення й розбудови її новітнього аналога.

Проект «Русскій мір», складником якого є концепція «російської/російськомовної України», має слугувати легальним прикриттям цієї спец­операції. Її виконують, залучаючи представників вітчизняного владного істеблішменту й активістів проросійських громадських організацій в Україні. Мета її в на­в’я­зуванні нашій країні такого мовного порядку, який консервував би результати тривалої політики примусової русифікації українців, забезпечував її відновлення, продовження та посилення і сприяв поступовому перетворенню суверенної національної держави на тотально зросійщену губернію неоімперії. Ключовим гаслом цієї спецоперації є систематично озвучувана офіційними та неофіційними речниками РФ іще від початку 1990-х вимога надання російській мові в Україні статусу другої державної, а головним об’єктом – система української освіти.

Із промовистою відвертістю суть проекту «Русскій мір» озвучила в жовтні 2000 року Людміла Путіна, на той час дружина президента РФ, у виступі на Всеросійській конференції «Російська мова на рубежі тисячоліть», закликаючи до розширення ареалу застосування цієї мови. Вона проголосила: «Межі російської мови – це межі Росії». Сформульована нею теза є не чим іншим, як відтворенням концепції природних мовних кордонів, яку в минулому сильні держави континентальної Європи, зокрема гітлерівська Німеччина, використовували для обґрунтування територіальної експансії проти сусідніх країн, посилаючись на наявність там мовно спорідненого населення.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
  • Африка — це не тільки величезний материк, а й острови довкола нього. Занзібар, як і решта Чорного континенту, є результатом перетину різних культур, торговельних шляхів і цивілізацій
    26 червня, Ростислав Панічев
  • Президент Обама та віце-президент Байден заявили, що «поважають вибір британців». Однак медіа, що не скуті законами дипломатії, нещадно критикують Brexit
    26 червня, Віталій Рибак
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено