Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 травня, 2013   ▪   Святослав Птіцин   ▪   Версія для друку

Антифашистська прогулянка регіоналів: під сонцем і прикриттям бронетехніки

Спонтанно організований регіоналами марш проти «фашизму» таки докотився до Києва. 18 травня на вулицях столиці було не продихнути від кількості ПР-символіки, а любителі останньої пікнікували просто неба у парках, окупувавши зелені зони всерйоз і надовго
Антифашистська прогулянка регіоналів: під сонцем і прикриттям бронетехніки
Фотогалерея: У Києві "антифашисти" пройшли маршем (зображень: 17)

Регіонали-«антифашисти» таки спромоглися звезти до Києва більше прихильників, ніж опозиціонери. Зранку 18 квітня біля Печерської Лаври було не проштовхнутися – тисячі старих і молодих «регіоналів» забили вулиці під зав’язку. На Лаврській було проблематично навіть пройти, не те, що проїхати. Десь серед  люду позастрягали автомобілі.

«Станьте кучніше! Тут же машини їздять!» - намагався навести лад один з організаторів, стуляючи майбутніх марширувальників до купи.

Читайте також: Комуністичний апгрейд 1 Травня

Ті ж, хто не брав участь у формуванні колони, порозстеляли покривала просто неба, на газонах, і тут же готували собі сніданок – бутерброди, кава, овочі-фрукти. Взад-вперед снували особи характерної зовнішності, навколо яких клубилося легке амбре з перегару й застарілого поту. У кафе неподалік також набилися блакитно-білі. Нещасний персонал був змушений вислуховувати від регіональних гостей про сервіс та швидкість приготування кави.

«Багато у вас сьогодні відвідувачів?», - питаю в дівчини.

«Піпець», - вимовляє вона самими губами й згрібши зі стола чергову порцію брудних тарілок, біжить на кухню.

У голові колони, тим часом, почалося пожвавлення. З’явилися перші обличчя партії – лідер фракції Олександр Єфремов, ярий борець із фашизмом Вадим Колесніченко, реформатор Сергій Тігіпко, «рука» Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов. Після швидких інтерв’ю вони заслужено очолюють антифашистську прогулянку, колона потихеньку починає повзти до Європейської площі. Попереду суне авто з колонками на даху, з яких час від часу чутно гасла на кшталт «Україна без фашистів!», «Захистимо рідну мову!» (яку саме голос з машини не уточнював). Лозунги перебивали бадьорою музичкою – тут були і українські народні пісні, й гімн, і радянські військові» марші.

"Антифашистські" лідери при параді

Щойно прапороносці зробили перший крок – перед депутатами пристроїлися українські альтернативні «ліваки», які з криками «смерть капіталістам!» спробували очолити ходу. Охоронці маршу довели, що хліб їдять не дарма – порушників спокою ніжно притисли до стіни прилеглого будинку, попутно позатулявши їм роти. Коли ж політики пройшли повз, «лівих» відпустили.

Лівих антфашистів регіонали "нейралізували"

«Цей марш не є антифашистським. Тому що партія, яка його організувала, сама може вважатися фашистською», - розпиналися на камери незгодні. Колона йшла.

«Що, вони підійшли? Кричимо, плещемо в долоні!», - з уст в уста передавали накази наглядачів регіонали, що стояли вздовж вулиць. Коли ж до них підходили політики, люд розривався громоголосними криками й свистом. Окремі до почервоніння рук ляскали в долоні.

Дивіться також: "Євроінтегратори", які згодом стали "антифашистами"

«Скажіть, а ви не вірите в антифашизм?», - цікавимося в жінки передпенсійного віку, яка без ентузіазму обіймає прапороносну вудку.

«Як вам сказати…», - каже регіоналка і багатозначно замовкає. Колона доходить до Арсенальної. В цей час її хвіст ще не залишив вулицю Лаврську.

Проти фашизму із посмішкою

Поблизу будівлі парламенту, на Грушевського, марш зупиняється. Організатори очікують, доки підтягнуться всі учасники «антифашистської» прогулянки. У Маріїнському парку рясніють прапори молодих регіоналів. Група активістів покладає квіти до пам’ятника радянському генералові  Ватутіну. Молодь, примостившись на траві, попиває водичку. Повз Раду, в оточенні машин міліції та чорних іномарок, проїжджає БРДМ з кролико-емблемами. Чоловіки, які згодом ледь виповзуть зі свого транспорту поблизу Софіївського майдану, бадьоро розмахують прапорами. Регіонали сунуть далі.

БРДМ прикриває "свято " антифашистів

Політики нарешті прибувають під сцену – змоклі від київської спеки, вони знову вимушені спілкуватися з представниками ЗМІ. Прапори регіоналів затоплюють весь вільний простір. Починається офіційна частина, за нею – святковий концерт.

Втім, ударні «антифашистські» частини рушають на пошуки пригод. Точніше – до опозиції. Разом із вищезгаданим БРДМ. Однак далеко зайти хлопцям не вдається – прямо поряд із міліцейським главком їх зустрічають «свободівці». Хлопці оточують броньовичок, вибивають в ньому вікна, пахне газом «черемшина». Провокаторів у костюмах білих зайчиків намагаються витягти, однак останні забарикадувалися всередині й не планують відчиняти люки. Неподалік б’ються спортсмени в «адідасах» і хлопці зі «Свободи». «Беркут», як і міліціонери в синьому, спостерігають за подіями певний час. Згодом спецпризначенці утворюють два кордони, якими повністю перекривають вулицю. Під стінами правоохоронців б’ють колег-журналістів.

Читайте також: Антифашизм замість покращення

«Пропустіть дітей! Дітей пропустіть!», - кричить жінка чоловікам у касках, затуляючи собою екскурсію школярів. Охоронці порядку незламно споглядають на неї, однак не рушають з місця. На захист екскурсії стають активісти-опозиціонери з працівниками ЗМІ. Врешті, після нетривалої розмови, дітей пропускають у відносну безпеку міліцейського кордону. «Беркут» шикується бойовою «свинею».

Розлючені опозиціонери тим часом намагаються витягти провокаторів з броньовика. Під ритмічні вигуки хлопці розхитують машину, мов дитячу іграшку. На допомогу оточеним приходить міліція. Правоохоронці відбивають БРДМ у «Свободи», оточують машину щільним кільцем. Щойно в броню перестають бити ногами – відкривається люк. Звідти вивалюється майже голомозий хлопець із опухлими повіками. Слідом іще один – у закривавленій футболці. Найкраще виглядає останній «провокатор» - він просто захекався. Чоловіків під охороною міліції виводять подалі. «Свободівці», однак, і не намагаються їх переслідувати. Вони, розмахуючи прапорами, залазять на трофейний броньовик.

Постраждалі тим часом, намагаються занести одне-одного до міліцейського главку. Двері зачиняють перед їхнім носом. Пасажири броньовика зникають серед міліції та мітингувальників у пошуках «швидкої». На цьому, власне, можна вважати марш завершеним. Спортивні борці з коричневою ідеологією, задоволені собою, залишають центр Києва.

На Європейську площу спускаються сутінки. Техніки згортають «регіональну» сцену. Марширувальники, потанцювавши на підтримку антифашистських ідей, розповзаються Києвом. Впродовж годин їх можна зустріти на вулицях – кого із партійними кепками, кого із згорнутими прапорами. Свято завершилося. І лише залишки сміття нагадують випадковим перехожим про необхідність боротьби із «фашизмом».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено