Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2013   ▪   Алла Лазарева   ▪   Брюссель   ▪   Версія для друку

Брюссельські «сватання» України: оптимізм і скепсис європейців, самопіар Катеринчука і дотепи Куркова

Силами ліберальної фракції Європейського парламенту в Брюсселі відбувся семінар під назвою “День України”. Подія співпала в часі з технічним рішенням Європейської Комісії про формальні параметри можливої угоди про асоціацію з Україною. Документ від Єврокомісії був очікуваним та позбавленим політичного наповнення. Захід на українську тему, навпаки, ряснів різноманітними політичними аргументами, порівняннями та навіть перебільшеннями.
Брюссельські «сватання» України: оптимізм і скепсис європейців, самопіар Катеринчука і дотепи Куркова

“Інтеграція України з Європою нагадує процес з укладення шлюбу, - заявив з трибуни семінару український письменник Андрій Курков. - Перед тим, як побратися, потрібно добре познайомитись, пізнати один одного”. Якщо порівняння можна було б назвати суперечливим, його аргументація — цілком логічна. Дійсно, Україну погано знають в Європі, і різноманітні семінари, конференції та інші заходи, приурочені до важливих та не дуже подій європейського життя — потрібна справа. Інша річ — як саме користуватися нагодою та що розповідати необізнаним західним європейцям про Україну.

Виступи учасників семінару можна умовно поділити на закличні, упереджувальні та саморекламні. Якщо один з організаторів “Дня України” литовський ліберал Леонідас Донскіс емоційно переконував присутніх, ніби Україна не надто відрізняється від Прибалтики, а угода про асоціацію згодом допоможе Києву подолати цю, не вельми велику, відстань, публіцист Едвар Лукас та політолог Ольга Шумило-Топіола, навпаки, попереджали про невідповідності української та європейських політичних практик.

Зав’язалася дискусія, суперечки та пристрасний обмін репліками. “Україна подарувала світу такі дві світоглядні течії, як анархізм та мазохізм, - зазначив Андрій Курков. - Ось чому вам не завжди подобається те, що ми постійно робимо в політиці.” Ольга Шумило-Топіола очевидно образила умовний проукраїнський табір твердженням, ніби “Україна спить” та до правдивого партнерства із ЄС ще не готова. Український депутат Микола Катеринчук розвеселив публіку сміливим твердженням, буцімто його “Європейська партія — єдина з українських партій, яка нині впливає на політику Європейського парламента за посередництвом його Ліберальної фракції.”

 

“Нічого собі вплив! - відразу ж прокоментував колега-журналіст. - 85 депутатів з 754, та й ті — неправда”. Але Леонідас Донскіс, як господар заходу, ввічливо промовчав. Ніхто не поправив “впливового європейця” Катеринчука й коли він заявив, що Україна мусить виконати 19, а не 11 вимог ЄС, щоб підписати, під час вільнюського саміту Східного партнерства через півроку, угоду про асоціацію. Але то дрібниці. Загалом виступ Катеринчука містив не тільки рекламу самого кандидата на посаду мера Києва, але й аргументи на користь глибшого партнерства України та ЄС. “Ви що думаєте, якщо угоду буде відтерміновано на потім, не підписано в листопаді, а Україна потрапить до пазурів Митного Союзу, політичне життя в державі демократизується, а Тимошенко вийде на волю?” - риторично запитав Микола Катеринчук. Цю репліку ніхто заперечувати не став.

Вода камінь точить. Семінар до семінару, рішення до рішення. Крапелька до крапельки. Поки що європейський дощик над Україною не такий рясний, як то розповідають речники української влади. Але майданчики європейського спілкування, безперечно ж, не зайві. Це ще не території впливу, а тільки знайомства. Коли не лише про шлюб, а й про заручини  говорити рано. Проте за першими кроками можуть бути інші, якщо українських учасників не підведе почуття пропорції.




Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.